Після оприлюднення розслідувань щодо участі Шурми та Щербаня у схемах банку «Альянс» розпочалася цілеспрямована інформаційна зачистка: критичні матеріали зникають, згадки масово оскаржуються, а результати пошуку намагаються змінити.

Ми ж публікуємо цей матеріал, який їм так дошкуляє, — з фактами, іменами та схемами, від яких вони марно намагаються відгородитися.

Останнім часом у медіа регулярно згадуються скандали за участю невеликого банку “Альянс”. Найгучніший з них – повʼязаний із хабарем, який від імені банку мав дати детективам НАБУ і прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків “Укренерго”. Крім того, ЗМІ писали про численні штрафи від Нацбанку за порушення правил фінмоніторингу, невиконання зобовʼязань за гарантіями перед державними компаніями та подачу неправдивої фінансової звітності.

Та банк усе ще на плаву. Чому? Причина може критися у таємному покровителі – заступнику голови Офісу Президента Ростиславі Шурмі. Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати “атаки” НБУ на “Альянс”, а також забезпечити протекцію для банку перед правоохоронними органами.

Справжній господар

Формально, за даними Єдиного реєстру підприємств і організацій, а також за даними про кінцевих бенефіціарних власників, які банк “Альянс” подає до Національного банку, головним акціонером (“власником істотної участі”) фінустанови є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії “АСКА” Ріната Ахметова. Утім, насправді особа, що ухвалює справді важливі рішення у банку, давно відома ринку. Це голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.

Згідно із даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він починав з відділення “Промінвестбанку” в Кременчуці старшим економістом сектору кредитування фізичних осіб. Далі був начальником сектору дилінгових операцій (операції на фондовому ринку) у схемному банку “Володимирський”. Після кризи 2008-2009 років Щербань очолює управління дилінгових операцій у КБ “Південкомбанк” друга Віктора Януковича-молодшого по автогонках Руслана Циплакова.

Після Революції гідності, коли “Южок” відправили у банківське потойбіччя, Щербань обійняв посаду начальника відділу міжбанківських операцій у ще одній “кишеньковій мийці” – банку “Апекс”, а після цього трохи попрацював начальником казначейства у відмивочному банку “Стандарт”. У 2016 році Щербань вперше заходить до банку “Альянс” як дилер казначейства, але потім переходить у “Таскомбанк” Сергія Тігіпка заступником начальника казначейства.

З середини 2018 року і до сьогодні Павло Щербань має прямий стосунок саме до “Альянсу” – він був заступником голови і в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду. При цьому Щербань є також великим акціонером банку: в липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи, угода має завершитися цими тижнями, коли буде проведено емісію.

Джерела на банківському ринку переконані, що попри наявність в Олександра Сосіса безумовного мажоритарного пакету акцій банку реальні рішення в структурі ухвалює Павло Щербань. Ба більше, він також є фактично “політичним дахом”, який захищає установу як від численних претензій регулятора, так і від потенційного інтересу правоохоронних органів до не завжди “чистої” діяльності “Альянсу”, зокрема, повʼязаною з обслуговуванням левової частки грального бізнесу, і не завжди легального.

Впевненості по життю Щербаню додає кумівство з заступником голови Офісу Президента Ростиславом Шурмою. Саме Шурма, з яким Щербань, ймовірно, познайомився близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод, гарантує фактичну недоторканість банку “Альянс” в умовах, коли інші фінансові установи уже давно були б виведені з ринку. Невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали і штрафи за порушення правил фінмоніторингу – сукупно всі ці фактори уже давно повинні були накликати на банк тимчасову адміністрацію.

Проте цей “бізнес для своїх” ще якось тримається купи. За словами учасників ринку, “Альянс” може бути базовим схемним банком для тіньових потоків, як ним був свого часу державний “Укргазбанк”. Тільки, на відміну від державної фінустанови, яку відчистили від корупціонерів і повернули до пристойної роботи, в “Альянсі” цього зробити нікому.

Партнер на всі руки

До чого тут Шурма – окрім кумівства зі Щербанем? Можна припустити, що відповідь слід шукати у інших – набагато більш диверсифікованих за напрямками – бізнесах Щербаня. За якими – як не дивно – стирчать саме вуха Ростислава Ігорьовича.

По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму I. F. Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу природного та конденсату на Старомізунській площі у Івано-Франківській області терміном дії до 2033 р. До початку повномасштабного вторгнення планувалось відновлювати старі свердловини для видобутку нафти і газу. Утім, пошуки багатих на поклади свердловин не увінчались успіхом. За даними фінансової звітності у системі YouControl, компанія демонструє глибокі збитки – близько $1 млн на кінець 2023 року. Але чому компанія досі вкладає кошти? Відповідь може полягати в тому, що реальним інвестором у цей бізнес є не Щербань, а його кум Ростислав Шурма.

Другий цікавий актив в розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу Президента, – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ “Альянс Елеватор”). Попри відносно невеликі розміри і потребу у реконструкції Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку лише зростає.

Цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, повʼязаний з ІТ-бізнесом. При цьому, за прикладом засновників “Монобанку”, Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, проте надають послуги і торговим мережам. Мова про ТОВ “Альянс Діджитал” (виведені на окрему фірму ІТ-шники банку), ТОВ “Асіджс”, ТОВ “АПЛ” і ТОВ “Мотвел” (розробки для банківського сектора), де скрізь Щербань або сам, або з партнерами-айтішниками. Проте навряд чи можна сумніватися, що високотехнологічний кластер – це хороша інвестиція й “історія успіху” для такого досвідченого інвестора і державного діяча, як Ростислав Шурма. Його інтерес до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий. Але також відоме його постійне бажання “підсидіти” віцепремʼєра з цифрової трансформації Михайла Федорова. І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного діджитального війська.

Ще в декількох галузях Щербань і Шурма, очевидно, не визначилися. Приміром, пусткою стоять ТОВ “Табакос Трейд” (яка має займатися торгівлею брухтом) та ТОВ “Навіум Нафта”, на яку буде покладено імпорт і торгівлю нафтопродуктами всередині країни.

***

Вся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає у функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тож тут або “Альянс” для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає, як правда), або ж інвестиції у всі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пропорційний своїй частці пасивний дохід), за яким, можливо, стоїть навіть і не сам Щербань.

А стосовно Ростислава Юрійовича, то  джерела стверджують, що навколо нього утворилося дуже багато конфліктних точок. Для журналістів це може стати новими темами для розслідувань, а для правоохоронних  органів – новими відкритими справами.