Київський апеляційний суд поставив крапку у гучному медійному та правовому спорі між керівництвом профільного комітету Верховної Ради та бенефіціарками ліквідованого банку «Конкорд». Апеляційна інстанція повністю скасувала рішення Печерського суду, яке раніше частково задовольняло претензії бізнесвумен, та визнала критику з боку нардепа законним правом на висловлення суб’єктивної думки.
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на постанову апеляційного суду від 16 червня 2026 року у справі № 757/60421/24-ц.
Засідання Комітету та медійна стаття: з чого розпочався конфлікт
Юридичне протистояння розпочалося на початку 2024 року. Позивачками у справі виступили співвласниці банку «Конкорд» Олена та Юлія Сосєдки. Головними відповідачами стали голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та ТОВ «Інформаційне агентство «Українські новини». Як третя особа до процесу була залучена сама Верховна Рада України.
Приводом для масштабного судового позову про захист честі, гідності та ділової репутації стали дві події:
-
Виступ нардепа: 1 лютого 2024 року під час онлайн-засідання парламентського комітету Данило Гетманцев жорстко розкритикував низку банківських установ (зокрема згадав «Конкорд»). Він заявив, що окремі фінансові структури під час повномасштабної війни допомагали виводити кошти з-під оподаткування, та публічно закликав силовиків притягнути винних до відповідальності.
-
Публікація у ЗМІ: 7 березня 2024 року інформагентство «Українські новини» випустило матеріал, у заголовку якого прямо стверджувалося, що правоохоронці мають покарати саме сестер Сосєдок за «мільярдні схеми виведення коштів».
Власниці банку визнали такі тези наклепом, що руйнує їхній бізнес-імідж, та зажадали офіційного спростування.
Рокіровка у судах: від перемоги в Печерському до фіаско в апеляції
Спершу успіх був на боці банкірок. 8 серпня 2025 року Печерський районний суд міста Києва частково задовольнив їхній позов, визнав слова Гетманцева та заголовок видання недостовірними й зобов’язав медіа опублікувати офіційне спростування.
Проте представники Данила Гетманцева не погодилися з таким рішенням і подали апеляційну скаргу, вимагаючи повного перегляду справи.
Колегія суддів Київського апеляційного суду у складі С.Г. Музичко, В.М. Ратнікової та Л.П. Сушко ретельно розібрала кожну фразу політика та скасувала вердикт Печерського суду, спираючись на дві фундаментальні підстави:
-
Відсутність персональної ідентифікації: Судді встановили, що під час трансляції засідання Комітету Данило Гетманцев жодного разу не назвав імен чи прізвищ Олени або Юлії Сосєдки. Його критика стосувалася виключно юридичної особи — банку. Те, що позивачки особисто асоціювали себе із фразою нардепа про «тих шахраїв, які за цими фінансовими установами стоять», суд визнав виключно їхнім суб’єктивним сприйняттям, яке не може бути підставою для звинувачень у наклепі.
-
Оціночний характер і свобода слова: Апеляційний суд констатував, що виступ голови комітету містив численні метафори, гіперболи та вставні мовні конструкції на кшталт «мені здається» або «я не знаю». Це чітко вказує на те, що промова є вираженням його особистої думки щодо суспільно важливих фінансових проблем країни. Згідно зі ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Фінальний вердикт
Київський апеляційний суд повністю задовольнив скаргу сторони Данила Гетманцева, скасував попереднє рішення першої інстанції та ухвалив новий зразковий вердикт — у задоволенні позову Олени та Юлії Сосєдки відмовити в повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набрала законної сили з моменту проголошення.
