Після гучної серії скандалів і кримінальних справ навколо президентської програми «Велике будівництво», в яких у найрізноманітніших якостях фігурував її куратор від Банкової Юрій Голик, останній несподівано зник як з інформаційного простору, так і з країни.
Найцікавіше в цій історії не те, скільки вкрав Юрій Голик і з ким поділився, а куди і як він зник. Хоча кримінальні справи, в яких фігурує Голик, і не закриті, але його місцезнаходження достовірно невідоме нікому – ні органам слідства, ні журналістам-розслідувачам. Що наводить на різні думки – від того, що Юрія Голика сховали від НАБУ, щоб детективи не вийшли на ключових осіб ОПУ, до того, що Голика вже фізично немає на цьому світі та розповісти про схеми крадіжок він вже не зможе нікому з очевидних причин.
Втім, остання версія представляється дещо поспішною, оскільки сліди Юрія Голика виявлялися в кількох країнах – Польщі, Ізраїлі, Австрії, але в усякім разі конкретного місця його перебування достовірно верифікувати так і не вдалося. Після того як Юрій Голик виїхав з України по системі «Шлях» як волонтер, він зник.
Хроніка скандалів
Для розуміння того, чому ж над Юрієм Голиком нависла немала небезпека, варто коротко нагадати, хто це такий і хоча б схематично пройтися по скандалах, які супроводжували його ім’я з самого воцаріння на Банковій нинішніх керівників країни.
Юрій Голик виник у публічному просторі у 2019 році як один із наближених голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка. Звідти швидко пішов і потрапив у найближче оточення президента Зеленського спочатку як радник прем’єр-міністра Олексія Гончарука (останній запам’ятався тільки самокатом і знесеними стінами в будівлі Кабміну), але дуже швидко перекваліфікувався в публічну особу розрекламованої президентської програми «Велике будівництво», яку народ метко перейменував у програму «Велике злодійство».
Хоча ніякої офіційної посади Юрій Голик в цій програмі не займав, його місце в ній швидко визначили як «сірого кардинала». Дійсно – без погодження з Голиком не вигравався жоден тендер, а мова, нагадаємо, йшла про сотні мільярдів гривень. Заодно Голик зумів зайняти позицію одного з найближчих радників Зеленського з інфраструктурних проєктів.
Забезпечував таке положення Юрію Голику Кирило Тимошенко, вже забутий заступник керівника Офісу Президента України у 2019–2023 роках. Він вважався одним із найближчих соратників Володимира Зеленського і курував інформаційну політику, регіональну повістку і президентську програму «Велике будівництво».
Саме завдяки Кирилу Тимошенку Юрій Голик і зміг стати «сірим кардиналом», який сидів на розподілі та подальшому «розпилі» державних грошей, виділених з бюджету на «Велике будівництво» – за різними даними, «відкати» досягали фантастичних 40%. Як вони розподілялися і в чиїх кишенях осідали – питання дотепер відкрите, але Юрій Голик був саме в тій точці, де всі ці колосальні гроші сходилися.
Для розуміння масштабів – тільки у 2021 році в дорожнє будівництво було інвестовано близько 106 мільярдів гривень, а сукупні витрати держави на дороги досягли 132 мільярдів гривень, з урахуванням місцевих бюджетів – близько 178 мільярдів. Про російські танки, які котилися по цих дорогах в наступному році, не варто нагадувати – ці кадри ще свіжі в пам’яті тих, хто вижив, українців. На 2022-й було заплановано і того більше, але з цілком зрозумілих причин з ремонтом доріг довелося терміново згортатися. В цілому ж держава направила на реалізацію програми не менше 240–250 мільярдів гривень, основна частина яких прийшлася на дорожнє будівництво.
Після того як Кирила Тимошенка в січні 2023 року зі скандалом пішли з посади заступника голови ОПУ, померкла і зірка «сірого кардинала» Юрія Голика. Хоча він ще деякий час неофіційно вважався одним з ідеологів інфраструктурної політики часів Зеленського. Попри відсутність посади, журналісти фіксували його візити в Офіс президента і припускали збереження впливу на інфраструктурні процеси.
Але саме в цей період численні публікації в пресі про роль Голика в розкраданні на «Великому будівництві» почали конвертуватися в повноцінні розслідування з боку НАБУ. Найгучнішим епізодом стало розслідування «Схем», які встановили, що мільярди гривень підрядів отримувала компанія «Будінвест Інжиніринг», яка була пов’язана з Яною Хлантою – близькою супутницею голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка. А Юрій Голик підтримував тісні контакти з учасниками схеми – журналісти описали його як одного з координаторів процесів навколо дорожніх підрядів.
Після цієї публікації волею-неволею НАБУ довелося провести обшуки у Резніченка, обшуки пройшли й у Юрія Голика. Це стало першим випадком, коли Голик став безпосереднім фігурантом слідчих дій. Незабаром журналісти Bihus.Info повідомили, що в матеріалах слідства виявилася переписка Голика з представниками підрядної компанії, яка отримала державні контракти на мільярди гривень. За даними розслідування, обговорювалися питання, пов’язані з реалізацією дорожніх проєктів і розподілом грошей.
Саме в цей період Юрій Голик і перетнув кордон України як волонтер. Скандал, викликаний цим фактом, теж закінчився нічим. Що стосується самого Юрія Голика, попри численні епізоди кримінальних справ, в яких він фігурує, то, крім регулярних відвідувань Офісу президента у 2023 році, у 2025 році його прізвище несподівано спливло як координатора розробки українських БПЛА STING. Це при тому, що вже кілька років ніхто не може знайти самого Юрія Голика.
Де ж все-таки Юрій Голик?
Відповіді на це питання немає. Що дивно, з урахуванням того, що Голик продовжує – принаймні про це свідчать публікації в деяких ЗМІ – брати участь в освоєнні оборонних грошей. Наскільки це відповідає дійсності – судити важко. Але, нагадаємо, в освоєнні грошей «Великого будівництва» Голик брав участь без будь-якого офіційного статусу. Що йому нітрохи не заважало.
Так що говорити про те, що Юрій Голик втратив вплив на бюджетні гроші України й на їх перерозподіл, заперечувати повністю не можна. Хоча зрозуміло, що він вже не в центрі «розпилу» оборонних грошей, а на периферії, але з усім тим йдеться принаймні про сотні мільйонів гривень.
Що ж стосується версії про те, що Голик фізично зник, то її побічно спростовує той факт, що ще кілька місяців тому була здійснена масштабна зачистка інтернету від компрометуючих матеріалів, пов’язаних з Юрієм Голиком. Сумнівно, що цим займався хтось інший, якби ключовий фігурант помер.
Та й сам Юрій Голик не далі як 3 липня 2026 року опублікував фото диплома, виданого на його ім’я Національним університетом «Острозька академія». У зв’язку з цим виникає припущення, що всі пошуки Юрія Голика – відвертий фарс, а він сам нікуди не втікав.
Тому привабливу, але явно конспірологічну версію про усунення Юрія Голика все ж слід вважати малоймовірною. Хоча підстави для такої є – дуже багато на самому верху владної вертикалі вельми зацікавлені заткнути йому рот назавжди. Прецеденти подібних «рішень питання» вже були, це розуміють всі. Зокрема і Юрій Голик. Тому, скоріше всього, і намагається не «світитися».
