Навіщо брати дорогі кредити в банку, якщо можна абсолютно надурняк розжитися мільйонами з державного бюджету? Схоже, саме так вирішили приватні підрядники, яким держава довірила надважливе завдання — комплексне відновлення вщент зруйнованого села Посад-Покровське на Херсонщині.

Про це повідомляє видання “Телеграм”.

Замість того щоб негайно будувати житло для людей, котрі лишилися без даху над головою, низка компаній, а серед них досить відомі — ТОВ “Автомагістраль-Південь”, ТОВ “РОСТДОРСТРОЙ”, ТОВ “ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО”, ТОВ “ЄДБК”, ТОВ “АВТОМАГІСТРАЛЬ-ЗАХІД”, ТОВ “БФ ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ”, ймовірно, перетворили державні аванси на безкоштовний оборотний капітал. Поки будівельні майданчики місяцями залишалися порожніми, сотні мільйонів могли просто “крутитися” на приватних рахунках фірм.

Ось такий “Build back better”

Експериментальний проєкт відновлення Посада-Покровського мав стати вітриною відновлення для всієї країни. Це прифронтове село на межі Херсонщини та Миколаївщини росіяни знищили практично вщент, перетворивши на суцільні руїни кілька сотень його будинків, школи та комунікації. Після відходу окупантів повністю вцілілим лишився аж один будинок.

Після деокупації регіону держава оголосила амбітний план: повністю відродити населений пункт за передовим міжнародним принципом “Build back better” — тобто відбудувати “краще, ніж було” до війни. Проєкт став пілотним, на нього виділили понад 1,6 мільярда гривень, а за процесом відновлення стежила не лише місцева громада, але й мешканці інших прифронтових регіонів та міжнародні донори.

Процес відбудови було запущено ще у 2023 році, і з обіцянок влади виходило, що тисячі мешканців села зможуть повернутися вже “ось-ось”. Та не так сталося, як гадалося.

Зовсім недавно, у липні 2026 року, Посад-Покровське відвідав перший заступник голови Агентства відновлення Микола Бойко, який намагався розповісти про “успіхи” відновлення. Тільки от виявилося, що із 234 запланованих до будівництва будинків повністю готових та введених в експлуатацію немає взагалі. Чиновник спромігся похвалитися лише тим, що 67 осель перебувають “на завершальному етапі” і їх тільки-но планують здати. Решта — або готові наполовину, або взагалі на стадії фундаменту.

У керівництві Агентства подають такий темп як велике досягнення. Проте вони сором’язливо мовчать про те, що згідно з умовами більшості укладених договорів крайній термін здачі об’єктів “під ключ” сплив ще 31 грудня 2025 року. Тобто на момент цьогорічних липневих перевірок будівельники мали повністю завершити зведення всього села, нової амбулаторії та мереж, а не звітувати про “процес оздоблення” через пів року після прострочення всіх можливих дедлайнів.

Щоб не бути голослівними, наведемо фрагменти деяких договорів щодо відбудови села.

Ось, наприклад, перша сторінка договору з ТОВ “РОСТДОРСТРОЙ” (до речі, про цю компанію ми зовсім недавно писали в контексті іншого гучного скандалу, пов’язаного з можливим розкраданням бюджетних коштів та забрудненням Чорного моря під час капремонту Новоаркадійського колектора) щодо будівництва амбулаторії у Посаді-Покровському із зазначенням фінальної дати виконання робіт.

А ось фрагмент одного з договорів на будівництво житла, також із зазначенням фінальної дати здачі об’єктів. Всього станом на 31 грудня 2025 року підрядником ТОВ “ЄВРОПЕЙСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ” мало бути здано 52 об’єкти: вул. Зелена — 10 будинків, вул. Покровська — 12 будинків, вул. Спортивна — 12 будинків, вул. Степова — 1 будинок, вул. Херсонська — 17 будинків.

При цьому списати провал на класичне “немає грошей” тут навряд чи вийде. Держава забезпечила проєкт фінансовим ресурсом — Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області було проведено 13 масштабних тендерів, і за кожним із цих контрактів Служба справно та вчасно перерахувала приватним фірмам колосальні суми авансів. Гроші на закупівлю матеріалів, техніки та оплату праці у будівельників були на руках із першого дня. Проте мільйони на рахунках так і не перетворилися на стіни.

Виглядає, що ідея “відбудувати краще, ніж було”, дійсно спрацювала, але у дуже специфічному фінансовому сенсі. Замість реальних стін підрядники, схоже,збудували власну схему, яка врешті-решт натягнула на повноцінне кримінальне провадження про можливу розтрату бюджетних мільйонів.

Анатомія “безвідсоткової відбудови”: як великі дорожники поділили гроші села

Матеріали провадження охоплюють 13 масштабних контрактів, укладених Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області з підрядниками у період з квітня по липень 2025 року. Слідчі зафіксували, що державний замовник перерахував підрядникам аванси на загальну суму понад 482 мільйони гривень, проте замість негайного фінансування будівельних робіт ці кошти були фактично заморожені на приватних банківських рахунках компаній.

За умовами контрактів фірми мали чіткий термін — 180 днів (близько 6 місяців), щоб використати передоплату на закупівлю матеріалів і звітувати актами. Але жоден з авансів так і не був використаний у повному обсязі. Ба більше, за деякими договорами, попри отримання багатомільйонних авансів, роботи не проводилися взагалі.

При цьому компанії-підрядники утримували державні кошти майже до максимального передбаченого законом ліміту часу і повернули невикористані залишки передоплат — понад 259 мільйонів гривень — у казначейство безпосередньо перед настанням дедлайну.

Саме в цьому і полягає логіка розслідування щодо можливого нецільового використання коштів. Адже виходить, що державні фінанси увесь час безкоштовно слугували оборотним капіталом для приватних структур. Поки звичайні підприємці беруть комерційні кредити під 17–21% річних, фаворити відбудови влаштували собі фінансові канікули під 0% річних. Розрахунок упущеної вигоди, якщо навіть брати звичайну облікову ставку НБУ (15,5% річних) доводить, що таке “заморожування” авансів могло завдати бюджету майже 19 мільйонів гривень втрат.

Якщо проаналізувати усі 13 договорів, ситуація виглядає наступним чином.

Хто і скільки заробив на (не)відбудові

Левову частку фінансування на експериментальному проєкті розібрали лідери так званого “дорожнього картелю” — великі компанії, які звикли отримувати мільярдні державні підряди:

1. ТОВ “Автомагістраль-Південь” (АМП)

Головний інфраструктурний фаворит країни, що фігурує у великих будівельних скандалах. Нещодавно компанія пройшла через обшуки Нацполіції, а її бенефіціар Олександр Бойко отримавпідозру у розкраданні понад 240 млн грн на магістральному водогоні до Кривого Рогу. На херсонській відбудові фірма вела два договори (№1-АМП/25 та №2-АМП/25):

• За угодою №2-АМП/25 компанія отримала 92,75 млн грн авансу. За 174 дні “робіт” на об’єкті назбиралося актів лише на мізерні 17,13 млн грн, а решту ресурсу — 75,61 млн грн — підрядник повернув в останній момент. За угодою №1-АМП/25 з отриманих 11,04 млн грн здали робіт на 1,31 млн, віддавши державі 9,73 млн грн на 173-й день.
• Можливі втрати держави на паузах фірми:6,3 млн грн.

2. ТОВ “РОСТДОРСТРОЙ” (РДС)

Ключовий союзник “Автомагістралі” по так званому “картелю”, якого традиційно пов’язують з оточенням мера Одеси Геннадія Труханова. Компанія фігурує у багатьох кримінальних провадженнях, щодо службової недбалості, неякісного виконання робіт і привласнення коштів при будівництві доріг. У Посаді-Покровському підрядник мав виконати роботи за трьома договорами, зокрема щодо будівництва амбулаторії:

• За Договором №2-РДС/25 забрали аванс у 58,26 млн грн. Гроші тримали 169 днів, закрили актами лише 19,9 млн грн, повернувши залишок у 38,3 млн. На будівництві амбулаторії з авансу в 6,59 млн грн здали робіт на 1,91 млн, віддавши решту на 148-й день. За Договором №1-РДС/25 на капремонт хат із 10,87 млн повернули 2,54 млн грн на 175-й день.
• Можливі втрати держави на паузах фірми:3,23 млн грн.

3. ТОВ “ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО” (ЕДБ)

Підрядник став лідером за обсягами 100% заморожування об’єктів без старту робіт. Фірма вела три контракти:

• За договорами №1-ЄДБ/25 та №2-ЕДБ/25 отримали чисті аванси у 11,36 млн грн та 59,41 млн грн. Гроші пролежали на рахунках фірми 175 та 173 дні відповідно — за цей час підрядник не підписав жодного акта виконаних робіт і в останній момент повернув державі 100% суми. На третьому об’єкті з авансу в 15,98 млн грн робіт виконали на 2,38 млн, повернувши 13,59 млн грн на 165-й день.
• Можливі втрати держави на паузах фірми:6,16 млн грн.

4. ІНШІ ПІДРЯДНИКИ

• ТОВ “ЄДБК”: утримувала понад 27,5 млн грн авансів за двома договорами, повернувши їх на 172-й та 175-й дні. Можливі втрати бюджету — 2,01 млн грн.
• ТОВ “АВТОМАГІСТРАЛЬ-ЗАХІД”: за двома договорами взяла аванси на 12,14 млн грн. По об’єкту на суму 3,65 млн грн не зроблено взагалі нічого. Гроші пролежали 155 днів і 30 грудня були повернуті. Можливі втрати бюджету — 669 тис. грн.
• ТОВ “БФ ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ”: отримала 11,39 млн грн на Центр безпеки, здала робіт на 2,43 млн, повернула майже 9 млн грн двома траншами перед лімітом. Можливі втрати бюджету — 613 тис. грн.

Наразі Нацполіція через суди (а всього вже є близько 10 рішень) вилучає банківські документи, ключі системи “Клієнт-Банк” та навіть фотографії з камер банкоматів, щоб з’ясувати, як використовувалися отримані як аванси кошти, чи не виводилися ці державні мільйони на фіктивні фірми-прокладки чи приватні депозити під час дії цієї масштабної “паузи” у відбудові.

Стрілочники з кабінетів: Хто закрив очі на порожні будмайданчики

Сьогодні офіційні особи мають цілу купу залізобетонних аргументів, чому взірцева відбудова прифронтового села тупцює на місці. Перша “відмазка” посадовців — щодо бюрократичних перепон: нібито у багатьох мешканців знищеного вщент села просто не виявилося документів на зруйновані хати чи землю. Але невже відповідальні особи про це не знали, з помпою оголошуючи проєкт відбудови ще у 2023 році? І невже за роки, які пройшли з часу старту проєкту, не можна було це питання вирішити?

Друга улюблена теза-“відмазка” — кадровий голод у підрядників. Мовляв, у компаній просто немає інженерів та робочих рук, готових їхати працювати під постійними обстрілами за 30 кілометрів від лінії фронту. Тут питання до підрядників: а навіщо тоді, знаючи усі аспекти цієї справи, було за неї братися?

Втім, згадані виправдання б’ють мимо цілі, коли мова заходить про контроль за бюджетними грошима. Хтось же мав дивитися, куди йдуть сотні мільйонів платників податків? Головні куратори проєкту відомі: це Херсонська ОВА на чолі з Олександром Прокудіним, Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури, яким керує Сергій Сухомлин (наприкінці липня він подав заяву про звільнення за власним бажанням), та безпосередній замовник робіт — Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, яку очолює Микола Савченко. Саме ці чиновники, по ідеї, мали б щодня контролювати підрядників і бити на сполох, коли державні аванси перетворилися на чиїсь безкоштовні фінансові канікули. І якщо фірми картелю нічого не робили і просто безвідсотково крутили державні кошти на своїх рахунках, то саме команди Савченка, Сухомлина та Прокудіна мала б жорстко вимагати ці мільйони назад, аби перенаправити їх туди, де вони реально потрібні.

Але поки у кабінетах і судах переводять стрілки та шукають винних, крайніми знову залишилися звичайні люди. Головна біда Посада-Покровського — це не упущена вигода бюджету від заморожених коштів. Це сотні реальних родин, які третій рік поспіль чекають на відбудову житла. І для них гучне міжнародне гасло “Build back better” так і залишилося красивою казочкою, а надія на власні стіни мутувала у сухі томи кримінальної справи.

Варто зауважити, що провал у Посаді-Покровському — далеко не єдиний гучний скандал на Херсонщині останнім часом, де великі гроші на відновлення просто розчинилися в повітрі. Місцеві чиновники та спритні ділки вже давно навчилися заробляти на руїнах та інфраструктурних об’єктах. Наприклад, правоохоронці зараз розслідують чергову дику схему, де посадовці обласної адміністрації примудрилися “злити” 4,6 мільйона гривень на фіктивному обстеженні пошкоджених бойовими діями будівель, яке підрядник провів за три дні суто на папері, розглядаючи фотографії у месенджері.

А інший топовий кейс махінацій уже завершився реальним тюремним строком: керівник двох будівельних підприємств отримав 8 років за ґратами за те, що банально привласнив понад 5,8 мільйона гривень авансу, виділених на будівництво Центру надання адміністративних послуг у Новій Каховці, кинувши об’єкт недоробленим.

Усі ці історії складаються в один суцільний і дуже сумний пазл. Поки країна збирає кошти на відбудову по всьому світу, на місцях бюджетні мільйони продовжують сприймати як легку та безвідсоткову здобич.