Гроші за «непотрібні» папери: як КП «Плесо» заплатило 1,7 мільйона гривень за охорону островів, які вже захищені законом

Ексочільнику КП “Плесо” Вячеславу Савицькому (звільнений у березні 2026-го) загрожує до дванадцяти років позбавлення волі за ймовірні службове підроблення і розтрату бюджетних коштів на суму 1,7 млн гривень.

У Нацполіції встановили, що він, ймовірно, незаконно перерахував кошти на рахунок ТОВ “Гео-Макс” за надання послуг з “організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг” трьох пляжів на островах Труханів та Венеціанський. Відповідно до законодавства, розробляти для островів таку документацію не потрібно, адже вони “за замовчуванням” є територіями, де обмежена господарська діяльність. Крім того, правоохоронці мають претензії й до організації відповідного тендеру та укладання договору на такі роботи – вочевидь, торги були проведені із порушеннями, а термін дії угоди на сумнівних підставах було пролонговано. Наразі провадження по Савицькому передано на розгляд суду. Відповідальність, схоже, може понести і директор компанії-підрядника – минулоріч йому було повідомлено про підозру у вчиненні тих же злочинів. 

Як стало відомо КВ, найближчим часом ексочільник КП “Плесо” Вячеслав Савицький може отримати вирок суду у справі щодо можливих “бюджетних розпилів” при розробці проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

Слідство щодо Савицького здійснювалося в рамках кримінального провадження №12025000000002832, яке було відкрито 28 жовтня 2025 року Головним слідчим управлінням Нацполіції України. Де-юре ця справа була виділена з іншого провадження, яке розслідував той же орган – №42023000000000014 від 5 січня 2023 року. 

Ще 15 серпня 2025 року в рамках “початкового” слідства тоді ще в.о. директора КП “Плесо” Вячеславу Савицькому було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою) та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (службове підроблення, вчинене за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу (КК) України. За ці правопорушення посадовцю загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім того, у справі №12025000000002832 правоохоронці вивчають також факти службової недбалості (ч.1 ст. 367 КК України) з боку її можливих фігурантів.

20 серпня Печерський районний суд Києва уперше обрав відносно Савицького запобіжний захід – тоді йшлося про домашній арешт (у період доби з 22:00 до 6:00) на термін до 15 жовтня 2025 року включно. Підозрюваний не мав права відлучатися за межі Києва та Київської області без погодження з правоохоронцями або суду, мав повідомляти їм про зміну свого місця проживання або місця роботи, повинен був здати свій закордонний паспорт тощо. Що цікаво, правоохоронці тоді клопотали стосовно того, щоб “відправити” Вячеслава Савицького до СІЗО, але суд їм відмовив – слідчий суддя вирішив, що такий запобіжний захід буде занадто суворим. Надалі, 10 жовтня, відносно підозрюваного було обрано “новий” запобіжний захід – особисте зобов’язання (усе те саме, але з можливістю покидати домівку в нічний період доби).

Невдовзі після цього, 4 листопада 2025-го Нацполіція офіційно завершила це розслідування і надала стороні захисту (тобто, Савицькому та його адвокатам) доступ до матеріалів справи. А 19 лютого 2026 року до Дніпровського районного суду надійшов обвинувальний акт відносно Вячеслава Савицького – за вищезгаданими ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України. 25 березня 2026 року тим же судом обвинуваченому було обрано “черговий” запобіжний захід – все те ж особисте зобов’язання. Найближче засідання Дніпровського райсуду по цій справі заплановане на 30 квітня 2026-го.

Примітно, що ще 12 листопада 2025 року Офіс Генерального прокурора повідомив про те, що підозру у ймовірному вчиненні “спільних” з Вячеславом с

Ставицьким злочинів отримав і неназваний директор неназваної приватної компанії. Йому інкримінують ті ж ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. Вочевидь, йдеться про Максима Кулаковського – тепер вже ексдиректора ТОВ “Гео-Макс” (цей суб’єкт господарювання надає послуги у сферах інжинірингу, геології та геодезії тощо). Саме ця особа очолювала вказану компанію, коли остання на замовлення КП “Плесо” розробляла проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Втім, у реєстрі судових рішень не вдалося знайти інформацію про те, в рамках якої справи розслідуються “можливі гріхи” вказаного бізнесмена.

Що виявили правоохоронці

Як встановило слідство, орієнтовно у 2021 році у Вячеслава Савицького виник умисел на розтрату коштів столичного бюджету, а саме фінансових ресурсів фонду охорони навколишнього середовища, які були виділені владою міста на створення водоохоронних зон задля запобігання забруднення, засмічення та виснаженню водних ресурсів. Правоохоронці вважають, що тодішній в.о. гендиректора КП “Плесо”, розуміючи, що реалізувати таку “ідею” він не зможе самостійно, залучив до цієї розтрати вищезгаданого Максима Кулаковського як директора ТОВ “Гео-Макс”.

Надалі, за версією слідства, Савицький і Кулаковський розробили злочинний план, відповідно до якого керівники “Плеса” і “Гео-Макса” повинні були укласти договір на виконання певних послуг. Після цього директор компанії-підрядника повинен був подати до КП документи про начебто виконані ним роботи, а Вячеслав Савицький мав забезпечити прийняття виконаних робіт та забезпечити перерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ «Гео–Макс» у будь-якому випадку – навіть у разі неналежного надання відповідних послуг.

29 жовтня 2021 року КП “Плесо” розмістило в системі Prozorro оголошення про проведення тендеру на розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Однак по факту ці торги не були проведені. 

Справа в тому, що невдовзі, 9 листопада, директор ТОВ «Гео-Макс» подав скаргу на вказаний тендер до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. У відповідному зверненні Максим Кулаковський повідомив “антимонопольникам”, що КП “Плесо” неправомірно встановило кваліфікаційний критерій щодо наявності працівників, чим було порушено право ТОВ “Гео-Макс” на участь у закупівлі та порушено принцип недискримінації учасників та рівного ставлення до них (передбачений Законом України «Про публічні закупівлі»). Йшлося, вочевидь, про те, що до учасників тендеру було висунуто вимогу з приводу того, скільки працівників мали бути працевлаштованими у них. Через два дні, 11 листопада 2021-го, ця скарга була прийнята до розгляду.

Поки тривав розгляд цього звернення, КП “Плесо” оголосило аналогічний тендер – це сталося 12 листопада 2021 року. При цьому, правоохоронці стверджують, що підприємство не мало права цього робити, поки АМКУ не виніс своє рішення по попередньому тендеру. Чому “Гео-Макс” не вирішив цю проблему “напряму” з керівництвом “Плеса”, без залучення “антимонопольників”, а також навіщо було проводити два “паралельних” тендери, достеменно невідомо. Однак, слідчі вважають, що “нові” торги було оголошено з огляду на те, що бюджетні кошти на ці роботи потрібно було освоїти до кінця 2021 року – мовляв, треба було “все встигнути”. 

Для участі в “другій” публічній закупівлі свої тендерні пропозиції надали чотири компанії. І вже 17 грудня 2021-го між КП “Плесо” і ТОВ “Гео-Макс” в рамках цього тендеру було укладено договір щодо надання вищезазначених послуг – за 3,2 млн гривень. Згідно з цією угодою, вказана компанія мала розробити проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг наступних об’єктів: пляж “Центральний” (довжина 829 м, місцезнаходження – острів Труханів), пляж “Передмістна слобідка” і пляж “Золотий” (1570 м, острів Венеціанський), пляж “Веселка” (253 м, вул. Микільсько-Слобідська), зона відпочинку “Наталка” (довжина не зазначена, затока Оболонь), зона відпочинку “Березняки” (довжина також не зазначена, Дніпровська набережна). 

Відповідно до умов договору, за результатами його виконання, окрім встановлення меж цих зон, повинно було бути врегульовано питання щодо внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру, а також щодо інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб. Після цього КП “Плесо” мало зробити так, щоб Київрада затвердила відповідні проєкти землеустрою. 

Надалі, 23 грудня 2021 року, між КП “Плесо” і ТОВ “Гео-Макс” було укладено додаткову угоду до вказаного договору, згідно з якою підряднику було продовжено строк погодження проєктної документації із землеустрою до 1 липня 2022 року. На переконання Нацполіції, така істотна зміна умов договору суперечила тендерній документації. Зазначимо, що надалі, 30 червня, сторони уклали ще одну схожу додаткову угоду – відповідно до неї, вказаний термін було пролонговано ще на 4 місяці.

Як зазначають правоохоронці, перший “транш” оплати ТОВ “Гео-Макс” отримало від КП “Плесо” 30 грудня 2021-го – тоді підряднику було перераховано грошові кошти в сумі 3 млн гривень. У свою чергу, “другий” транш було здійснено 17 жовтня 2022 року – тоді “Гео-Макс” отримав решту “обіцяних” йому коштів у сумі 161,5 тис. гривень.

Уже в ході слідства правоохоронці встановили, що комунальне підприємство не мало права “розплачуватися” за надані послуги, адже для двох зон відпочинку не потрібно було проводити роботи щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Йшлося про пляжі “Центральний”, “Передмістна слобідка”, “Золотий” (останні два пляжі обліковувалися як один об’єкт. – КВ) – оскільки вони розташовані на островах, на яких “автоматично” діє режим обмеженої господарської діяльності для прибережних захисних смуг. При цьому, КП “Плесо” затвердило проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на островах Труханів і Венеціанський, які, на переконання слідчих, не відповідали вимогам діючого законодавства. Надалі ТОВ “Гео-Макс” подало ці документи для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внаслідок чого на острові Труханів було встановлено межі прибережних захисних смуг площею 36,65 га (9% від загальної площі), а на острові Венеціанському – 15,06 га (8% від загальної площі). До слова, відповідні записи вже вилучено з кадастра – про це повідомляли правоохоронці. 

Таким чином, за версією слідства, незаконно було розтрачено кошти в сумі 1,7 млн гривень, з яких 1,55 млн це збитки, нанесені бюджету Києва, а 161,5 тис. гривень – збитки КП “Плесо” (це якраз “другий” транш, який підприємство сплатило підряднику зі “своєї каси”). Такі цифри були встановлені за результатами судових експертиз, проведених в рамках цього кримінального провадження.  

Нагадаємо, що раніше вказану угоду підряду в судовому порядку успішно оскаржила Генеральна прокуратура – в порядку господарського спору. Ще у січні 2023-го правоохоронці подали відповідний позов, і в результаті 25 червня 2024 року Касаційний госпсуд остаточним рішенням по цій справі задовольнив вимоги Генпрокуратури. 

В обгрунтування свого позову правоохоронці вказували якраз на те, що на островах, які є рекреаційними зонами,  і без того апріорі “лімітована” будь-яка господарська діяльність, а тому оголошення там захисних смуг може створити хибне уявлення про відсутність відповідних обмежень на цих та інших островах Дніпра. Також в рамках цього ж судового спору Генпрокуратура оскаржила накази КП “Плесо” щодо затвердження проєктів землеустрою по організації і встановленню меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на пляжах “Центральний”, “Передмістна слобідка” і “Золотий”.

Що цікаво, ще до подання позову, 10 листопада 2022 року, Генпрокуратура поінформувала Київраду про можливі порушення законодавства у зв`язку з виконанням вищезгаданого договору, укладеного між КП “Плесо” і ТОВ “Гео-Макс”, а також попросила повідомити, чи вживалися заходи щодо оспорювання цієї угоди. У відповідь на це Управління екології та природних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА), якому міськрада доручила розглядати лист правоохоронців, повідомило, що вважає дану документацію такою, що відповідає вимогам законодавства. При цьому, чиновники не сказали жодного слова про намір вжити заходи з метою попередження або усунення порушень.

Про фігурантів

За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Гео-Макс” було зареєстроване у Києві грудні 2008 року. Із вересня 2025 року компанія має назву ТОВ “Контрал Свіч”, зареєстрована у місті Полонне Хмельницької області, а її директором та кінцевим бенефіціаром є киянин Владислав Кузовенко. До нього з 2018 року керівником і власником вказаної ТОВки був вищезгаданий Максим Кулаковський.

Останній був кандидатом в депутати Київради від партії “Єдність” Олександра Омельченка по округу №3 (частина Деснянського району) та як №58 у партійному списку на місцевих виборах у 2020 році. Але тоді стати народним обранцем йому не судилося. Під час повномасштабної війни він займається волонтерством – зокрема, закуповує позашляховики для фронту. 

Достатньо відомим є і його батько Юрій Кулаковський. Він з 1993 року по 2002 рік (з перервою) працював на різних посадах у Київському міському управлінні земельних ресурсів Держкомзему України, потім до 2016 року працював на керівних посадах в Головному управлінні земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА), у т.ч. деякий час очолював його, а після цього з 2016-го був заступником створеного “на базі” цього управління Департаменту земельних ресурсів КМДА (коли точно його було звільнено, у відкритих джерелах інформація відсутня).   

За даними аналітичної платформи Clarity Project, ТОВ “Контрал Свіч” є активним учасником тендерів, які проводять різні державні та комунальні структури (переважно столичні) – усього на його рахунку 40 договорів на загальну суму 46,6 млн гривень. Найбільшими замовниками послуг цієї компанії є КП “Київтеплоенерго” (6 договорів на 36,6 млн) і КО “Київзеленбуд” (16 договорів на 5,1 млн). Щодо співпраці з КП “Плесо”, то вищезгаданий договір є єдиним, який було укладено сторонами.

У столиці вже не перший рік гостро стоїть питання “потенційної” та “реальної” забудов низки Дніпровських островів. Не дивлячись на те, що таке освоєння цих територій має чисельні обмеження, столична влада і нечисті на руку бізнесмени регулярно здійснюють спроби “роздерибанити” землю на островах під об’єкти комерційного призначення (розважальні заклади, готелі, заклади харчування тощо) та легалізувати незаконно зведені будівлі. При цьому, чиновники КМДА і депутати Київради на словах декларують готовність захищати такі території, але фактично все обмежується лише обіцянками. Наприклад, керівництво столиці так і не затвердило Детальний план території (ДПТ) Труханового острову, яким би встановлювалися чіткі правила стосовно того, яким чином може використовуватися ця зелена зона на річці Дніпро.

Це призводить до низки проблем. Так, наприклад, у серпні 2021 року Київрада погодилась поновити “прострочений” договір оренди 0,39 га землі на Трухановому острові, орендарем якої було ПП “Цавіста”, для будівництва комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою. Таке рішення було прийнято попри відсутність ДПТ острова, а також незважаючи на те, що ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, а її третина взагалі розташована у межах прибережної захисної смуги. Що цікаво, вказане ПП належить Вікторії Царенко – дружині ексдиректора КО “Київзеленбуд” та діючого депутата Київради Михайла Царенка, який обирався до міськради від нині забороненої “ОПЗЖ”.

Саме КП “Плесо” виконує заходи щодо охорони, утримання та експлуатації також усіх внутрішніх водойм столиці. До якості цих заходів завжди виникає багато питань, і при цьому, вказане КП щорічно фігурує в десятках скандалів щодо порушень при використанні фінансових ресурсів міської скарбниці, які нерідко закінчуються відкриттям кримінальних проваджень. 

Наприклад, тепер вже ексзаступник керівника цього підприємства з питань капітальних вкладень Григорій Сойкіс є підозрюваним та обвинуваченим як мінімум у трьох справах за фактами розтрати бюджетних коштів, службової недбалості та інших злочинів. Серед іншого, йому інкримінується неправомірне перерахування коштів за паспортизацію озера Мартишів та струмка Віта (за даними слідства, фактично відповідні послуги надані не були) і втрату понад 2 млн гривень при капремонті гідроспоруд струмка Вершинка, що становить понад 41% від усієї суми, витраченої на ці роботи.

Обов’язки директора КП “Плесо” з березня 2026 року виконує Андрій Вагін. Його попередником був саме Вячеслав Савицький, який очолював КП “Плесо” з 26 квітня 2021 року (з 13 березня 2026 року є заступником директора КП “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”). До нього КП “Плесо” керували вищезгаданий Григорій Сойкіс (був в.о. директора з січня по лютий 2020 року) та Віталій Боярчук (з лютого 2020 року по квітень 2021 року). 

Дане підприємство підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року – Управління екології та природних ресурсів), обов’язки директора якого з грудня 2025 року виконує Павло Іванов. До нього, з травня того ж року, цей структурний підрозділ на таких же правах очолював Сергій Сабуров, який змінив на цій посаді одіозного Олександра Возного, (керував даним департаментом/ управлінням з 11 січня 2021 року). Останнього було звільнено на фоні численних скандалів – зокрема, після мітингів громадськості, під час яких активісти висловили низку претензій до роботи цього чиновника. При цьому, Возний також наразі є підозрюваним у справі щодо отримання неправомірної вигоди чиновниками столичної мерії за видачу дозволів на викиди забруднюючих речовин у повітря.

Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії станом на сьогодні контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього роками за сферу екології в Києві відповідав Петро Пантелеєв, який наразі є в.о. першого заступника голови КМДА Віталія Кличка. 

Джерело: КиївВлада

  • Related Posts

    Тіньова «мийка» під прикриттям влади: як Ростислав Шурма і Павло Щербань через банк «Альянс» вибудували систему схем і зачистки компромату в інтернеті
    • 1 Травня, 2026

    Після оприлюднення розслідувань щодо участі Шурми та Щербаня у схемах банку «Альянс» розпочалася цілеспрямована інформаційна зачистка: критичні матеріали зникають, згадки масово оскаржуються, а результати пошуку намагаються змінити. Ми ж публікуємо…

    Читати
    2 тисячі літрів дизеля за «бронь»: на Хмельниччині засудили директора комунального підприємства
    • 1 Травня, 2026

    Теофіпольський райсуд визнав винним директора КП «Теофіпольлісвод» Юрія Мельника у хабарництві. За даними слідства, посадовець вимагав у чоловіка 2 тисячі літрів дизельного пального за сприяння у працевлаштуванні та оформленні відстрочки…

    Читати

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *