Якби в Україні існувала премія за наполегливість у судах, її, безумовно, отримав би колишній ректор Харківської державної академії фізичної культури Олександр Юрійович Ажиппо, який протягом багатьох років найрізноманітнішими методами намагався оскаржити вибори, на яких його позбавили так бажаної посади.

Про це пише портал “Антикор”

Хоча всі суди за підсумками він програв, але наполегливість, з якою Олександр Ажиппо намагався повернути собі бажане крісло, варта поваги. Втім, краще б цю наполегливість Олександр Юрійович виявив на ниві спорту, де він, за його словами, є майстром спорту з біатлону. Бо, як випливає з листа міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту від 07.11.2011 за №6.4/6532, такого звання він не має. Так само як і його дружина (колишня) Дорофєєва Тетяна Іванівна, яка нібито є майстром спорту зі стрибків у воду.

Навіщо ці фейкові звання колишньому ректору та його колишній дружині? Усе просто – за них належали доплати в Харківській державній академії фізичної культури, де обоє свого часу працювали. Історія давня, і про неї ми згадали лише з двох причин.

Перша – очевидна: моральний образ колишнього ректора Харківської державної академії фізичної культури, де Олександр Ажиппо тривалий час виховував молоде покоління спортсменів і викладачів. Що несли в маси його студенти – нескладно зрозуміти з епізоду, де Ажиппо власноруч рекрутував своїх же учнів у тітушки на Євромайдан. Історія свого часу наробила багато галасу, подробиці можна почитати тут: «Карантинна корупція» і мільйони на «мертвих душах»: ректор Олександр Ажиппо зачищає інтернет від згадок про свої схеми в ХАФК.

Друга причина – розлучення Олександра Ажиппо та Тетяни Дорофєєвої відверто скидається на липу. Бо саме колишня дружина Олександра Ажиппо внесла за нього досить немаленьку заставу, коли колишній ректор Харківської державної академії фізичної культури Олександр Ажиппо опинився в СІЗО за кримінальним обвинуваченням, безпосередньо пов’язаним із його службовою діяльністю. Тож із розлученням явно не все так просто. Особливо з урахуванням реального матеріального становища пана Ажиппо та тієї злиденності, яка відображена в його деклараціях.

Викладацька біографія колишнього ректора вельми цікава, але саме вона привела його до кримінальних обвинувачень, від яких Ажиппо всіма силами намагається викрутитися вже понад шість років. Саме викрутитися, а не оскаржити суть обвинувачень – тут у нього тактика дуже проста: Ажиппо затягує кримінальні справи, сподіваючись на сплив строків давності.

Тож обвинувального вироку, який би набрав законної сили, за жодною зі справ немає. Але фабула обох справ вкрай цікава. Вона наочно демонструє моральний образ «інженера людських душ», колишнього ректора, а нині простого викладача Харківського фахового коледжу спортивного профілю. Ці справи вельми специфічні – вони демонструють усю дріб’язкову сутність душонки Олександра Ажиппо. Тому на них і зосередимося.

Справа перша – спроба «збити» зі студентів по одній тисячі гривень

Так-так, у підзаголовку жодної помилки немає – «згорів» тоді ще ректор Олександр Ажиппо на сумі, за яку людина із самоповагою не те що в криміналку, в телефонну будку не вляпається. Фабула така.

Історія, яка згодом стала справою №554/10810/22, пов’язана з періодом, коли Ажиппо очолював Харківську державну академію фізичної культури. Наприкінці 2021 року Олександр Ажиппо вимагав із сімнадцяти іноземних студентів по 1000 гривень з кожного за можливість проживання в гуртожитку. У матеріалах справи фігурують два платежі — близько 17 тисяч гривень у листопаді та ще стільки ж у грудні 2021 року. Оцініть рівень – що близько півтори тисячі доларів. Це для людини, яка позиціює себе як представник еліти Харкова зокрема й українського спорту загалом – чистої води ганьба.

Гідна людина за такі гроші просто погребує «мутити» явно злочинну схему. До того ж відверто тупу, бо Ажиппо на ній негайно попався, а слідство кваліфікувало дії за ч. 3 ст. 368 КК України — отримання неправомірної вигоди службовою особою.

Справа перебуває на стадії розгляду – Олександр Ажиппо, як уже згадувалося, всіма силами намагається затягнути її, сподіваючись закрити через сплив строків давності. Але не суть. Суть у сумі, яку ректор збирав зі своїх студентів – тисяча гривень. Складно навіть щось коментувати, бо це ганьба в чистому вигляді.

Справа друга – розтрата коштів академії

Тут історія почалася значно раніше: кримінальне провадження №12020220000000329 зареєстровано 13 березня 2020 року, в ньому спочатку розслідувалися, зокрема, злочини за ч. 3 ст. 191 та ч. 3 ст. 368 КК щодо Олександра Ажиппо.

У серпні 2022 року прокуратура визнала первісне розслідування неефективним і передала його іншому слідчому підрозділу. У вересні 2023 року з великого провадження виділили окрему справу №12023220000001046, яка в суді отримала номер 638/17734/23.

У ній Ажиппо обвинувачується за ч. 2 та ч. 3 ст. 191 КК — привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, а також за ч. 1 ст. 366 КК — службовий підлог. Разом із ним обвинуваченою проходить Інна Мирошниченко; потерпілою стороною визнана сама Харківська державна академія фізичної культури.

Судова стадія цієї справи ще менш просунута: у вересні-жовтні 2024 року суд розглядав процесуальні скарги захисту та залишив обвинувальний акт у провадженні. У вересні 2025 року справу вже розглядали безпосередньо в судовому засіданні; тоді ж суд розглядав питання про запобіжний захід Ажиппо: раніше йому обирали тримання під вартою з альтернативою 214 720 гривень застави; заставу внесено, після чого обвинуваченого звільнили. Суд у 2025 році відмовився замінити заставу на особисте зобов’язання.

Що цікаво – заставу за Олександра Ажиппо внесла його колишня дружина, фейкова «майстриня спорту» Тетяна Дорофєєва, з якою колишній ректор розлучився ще 2017 року. Судячи з того, що вона досить оперативно знайшла відносно велику для звичайної викладачки суму на заставу, справи в неї йдуть непогано. Або гроші дав сам Ажиппо, що говорить те саме – справи в колишнього ректора, а нині простого викладача з майже порожньою декларацією теж ідуть непогано.

Що стосується самої справи, то на сьогодні вона все ще перебуває в суді першої інстанції. Найближче засідання призначено на 5 жовтня 2026 року, серед обвинувачених досі вказані Ажиппо та Мирошниченко. Вироку в цій справі немає і, судячи з усього, теж не передбачається.

При чому тут Шура Балаганов

У всьому цьому є мораль. Або цимес, як кажуть в Одесі. А цимес цієї справи в особистій сторінці Олександра Юрійовича Ажиппо, яка досі присутня на сайті Харківської державної академії фізичної культури, з якою Ажиппо тривалий час судився за місце ректора і в якій, судячи з матеріалів кримінальної справи, стибрив щось близько 300 тисяч гривень. Це вже не кажучи про студентів, з яких пан Ажиппо намагався «зістригти» по тисячі гривень.

Ось що проголошує його особиста сторінка: «Член Секції з фізичної культури та спорту Відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, керівник Відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Спортивна студентська спілка України» у Харківській області, заступник Голови ГО «Відділення Національного олімпійського комітету України в Харківській області», суддя І категорії з лижного спорту та біатлону». Як вам таке подобається?

Але це ще не все: «За високі професійні досягнення нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудним знаком «Відмінник освіти», Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, подякою Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою Харківської міської ради, Орденом Студентської спілки України – нагрудним знаком «Честь і слава». Це теж дещо, погодьтеся.

Ну і найцікавіше: «За розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації О.Ю. Ажиппо був призначений керівником підгрупи «Молодіжна і гендерна політика, фізична культура та спорт» Робочої групи з розробки Стратегії розвитку Харківської області на період 2021–2027 років».

Як вам? Фігурант двох кримінальних справ, який свого часу вербував тітушок і агітував за Росію, є керівником у робочій групі, яка розробляє стратегію розвитку Харківської області. Це яку таку стратегію розробляє пан Ажиппо? Рух строєм у напрямку Російської Федерації? Студенти вітають «визволителів»?

До речі, судячи з матеріалів кримінальних справ, Олександр Ажиппо успішно пережив російську окупацію в одному з населених пунктів Харківської області. Матеріалів про його поведінку в цей період немає, але у зв’язку з діями 2014 року виникають питання.

Втім, не будемо будувати домисли – хай розбирається СБУ. Якщо, звісно, захоче. Бо є стійкі сумніви в бажанні. Однак залишимо тему і повернемося до того, з чого почали – до судів. Точніше – до сум, які спливли в розслідуванні кримінальних справ щодо Олександра Ажиппо. Оскільки ці суми будять чітку асоціацію з незабутнім Шурою Балагановим, який, маючи в кишені 50 тисяч рублів, спер гаманець, у якому було аж 1 рубль 70 копійок. Так, власне, і фейкові титули «майстра спорту» теж із розряду балаганівської ідеї про сина лейтенанта Шмідта.

Ось тільки Балаганов закінчив свій життєвий шлях цілком логічно – у в’язниці. А Олександр Ажиппо – у групі з розробки стратегії Харківської області. Нові часи, нові віяння.