Ринок фармацевтики в Україні — це високоприбуткова сфера, яку ніхто не хоче віддавати. Формально ринок поділений між кількома великими дистриб’юторами: «ВЕНТА.ЛТД», «ФАРМАК» та «ОПТІМА-ФАРМ». Насправді ж за цим «поділом» стоїть жорстка боротьба за контроль над мільярдними фінансовими потоками.

Поки всередині «ВЕНТА.ЛТД» намагалися позбутися російського сліду та змінити структуру власності, конкуренти за підтримки голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка послідовно працювали на її усунення з ринку.

Після 2022 року тиск на компанію став відкритим. «БаДМ» та «Оптіма-Фарм» разом із аптечними мережами АНЦ, «Подорожник», «9-1-1», «Бажаємо здоров’я» та «Доброго дня» поставили виробникам жорсткий ультиматум: або розірвати контракти з «Вентою», або втратити доступ до полиць і закупівель. У результаті частка «Венти» впала з 15 % до 3 %, а ринок почали перерозподіляти без її участі.

В основі цієї історії — тривалий російський слід, який роками ігнорували. Ще 2008 року «Вента» перейшла під контроль російської компанії «Катрен», яка зосередила в себе до 90 % бізнесу й зберігала вплив навіть після формального виходу. Після повномасштабного вторгнення російські частки заарештували та передали в АРМА, а навколо компанії спливли схеми фінансування РФ та виведення коштів. Цей бекграунд став зручним приводом, щоб остаточно витіснити компанію під гаслом «очищення ринку».

Проте незабаром ситуація кардинально змінилася. Давид Арахамія ввів у «Вента ЛТД» Бориса Кауфмана, фактично передавши йому контроль над компанією. Після цього «Вента» почала стрімко відновлювати позиції, а виробники знову повернулися до співпраці. На рівні МОЗ з’явилася лояльність до компанії, і її частка ринку знову перевищила 10 %.

Це лише верхівка айсберга — далі буде те, про що на ринку зазвичай не говорять вголос.

100 років «Фармак»: ювілей на крові чи фармацевтична імперія поза законом?

2025 року АТ «Фармак» гучно відзначило 100-річчя та знову проголосило себе флагманом українського фармацевтичного ринку. За святковими заявами приховується зовсім інша реальність: системний вплив на МОЗ, контроль над ринком і повна безкарність. Компанія фактично перетворилася на «державу в державі», де правила диктують не закони, а гроші та зв’язки. Найгірше те, що паралельно діють схеми, за якими українські ліки потрапляють на ринок країни-агресора.

Йдеться щонайменше про три основні маршрути. Перший — через Європу та Білорусь: препарати з Києва, зокрема «Амізон», потрапляють до Білорусі, а звідти — до Росії та на окуповані території. Другий — через Молдову та Туреччину, де змінюють документи та «перепаковують» походження товару. Третій — найпростіший: нефасовані ліки вивозять без маркування, а вже на території РФ та «Л/ДНР» їх пакують і продають під брендом «Фармак».

Одночасно компанія закриває ринок під себе. Керівництво «Фармак» зосередило дистрибуцію виключно на «Оптіма-Фарм» та «БаДМ», створюючи закритий коридор без конкуренції. Це означає фактичну монополію, за якої ціни формуються без ринкових обмежень, а інші гравці відсікаються ще на етапі входу. У підсумку український споживач переплачує, а частина прибутків осідає в економіці країни-агресора.

До слова, нами вже направлено десяток заяв та скарг щодо незаконної діяльності АТ «ФАРМАК». За результатами розгляду матеріалів САП внесло відомості до ЄРДР № 42025000050000027 за ч. 1 ст. 364 КК України, а ТУ БЕБ у Києві — за № 72025102200000066 за ч. 1 ст. 212 КК України. Проте досудове розслідування було заблоковане за вказівкою посадовців МОЗ.

Як «Оптіма-Фарм» через партнера Медведчука утримує ринок ліків

СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» роками формувала правила гри на фармацевтичному ринку України, контролюючи значну частину оптових поставок. У 2022–2023 роках разом із ТОВ «БаДМ» компанія володіла понад 85 % ринку, що фактично означало монополію. Кінцевим бенефіціаром «Оптіма-Фарм» є Андрій Губський — двоюрідний брат Богдана Губського, давнього бізнес-партнера та політичного союзника Віктора Медведчука. На цьому тлі зафіксовано синхронне підвищення цін на критично важливі препарати — «Спазмалгон», «Евказолін аква», «Біфрен», «Мовіназа» та «Нейроксон» — без жодних економічних підстав.

Механізм був простим і системним. Ціни узгоджувалися між дистриб’юторами, а надбавки встановлювалися без прозорого обґрунтування. Паралельно застосовувався тиск на аптечні мережі через маніпуляції з відтермінуванням платежів та умовами поставок, що витісняло дрібніших гравців. У результаті «Оптіма-Фарм» не лише контролювала значну частину поставок, а й отримувала надприбутки за рахунок завищених цін.

Фінансові показники це підтверджують. Дохід компанії зріс із 37,2 млрд грн у 2020 році до 69,5 млрд грн у 2024-му, а чистий прибуток збільшився в 11 разів — до 3,57 млрд грн. Водночас 14.05.2026 «Оптіма-Фарм» оштрафовано на 7,09 млн грн за надання неповної інформації Антимонопольному комітету України. Поки ринок залишається під контролем таких гравців, ціну цієї системи оплачують звичайні українці.

За вказаними фактами було направлено низку скарг та заяв про вчинення кримінальних правопорушень. Однак, окрім формального внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, уповноважені органи не вжили жодних ефективних слідчих заходів. Зокрема, ГУ СБУ у Києві та Київській області внесло відомості до ЄРДР за № 22025101110001215 за ч. 2 ст. 364 КК України, але ці дії мали суто формальний характер.