У столиці продовжуються судові спори, від яких залежить доля житлової забудови шести ділянок площею понад 6 га на вул. Антоновича.
Так, ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” все ніяк не може добитися скасування низки пунктів МУО на проєктування цього будівництва – компанія наполягає на тому, що їй не потрібно нічого погоджувати з органами охорони культспадщини (хоча там і знаходиться історичний будинок, у якому проживав видатний науковець Євгеній Патон) і що там можна зводити будівлі висотою до 100 метрів. У свою чергу, Генпрокуратура через суд вимагає скасувати “містобуди”, повернути державі цю землю та розірвати договір на її забудову, укладений між вказаною ТОВкою та Інститутом електрозварювання НАН України (схоже, угода мала бути погоджена Кабміном). При цьому, нещодавно правоохоронці добилися проміжного успіху – на час цього судового спору служителі Феміди заборонили проведення будівельних робіт на зазначених ділянках. До слова, займатися їх проведенням, схоже, збиралася компанія із орбіти забудовника “КСМ-Груп”, який активно “освоює” землі, що знаходяться в користуванні Академії.
На 2 вересня 2026 року заплановане засідання Господарського суду Києва по справі №910/5586/26, в рамках якої багато в чому вирішується доля можливої забудови шести ділянок на вул. Антоновича, 58, 66 та 69 у Голосіївському районі Києва загальною площею близько 6,17 га.
Позивачем у цьому судовому спорі виступає Генеральна прокуратура України. Правоохоронці, зокрема, вимагають визнати протиправним і скасувати договір на забудову трьох з шести вищезгаданих ділянок (був укладений між Інститутом електрозварювання ім. Євгена Оскаровича Патона Національної академії наук (НАН) України і ТОВ “Інвест-Проект Будівництво”), скасувати державну реєстрацію речових прав на усі ділянки, визнати недійсними містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування забудови цієї землі тощо. Відповідачами у вказаній справі є вищезгадані Інститут електрозварювання і ТОВ “Інвест-Проект Будівництво”.
Так як позов Генпрокуратури ще не розглянутий по суті, в судових матеріалах по цій справі відсутня інформація стосовно того, які аргументи наводять правоохоронці в обґрунтування своїх вимог. Разом з тим, там зазначається, що Генеральною прокуратурою встановлено факти “порушення Інститутом та вищезгаданою компанією положень цивільного, земельного, містобудівного законодавства, а також закону у сфері охорони культурної спадщини при використанні земельних ділянок на вул. Антоновича, 58, 66 та 69 з кадастровими номерами 8000000000:79:019:0001 (площа – 3,34 га), 8000000000:79:023:0001 (1,19 га), 8000000000:79:021:0001 (1,13 га), 8000000000:79:019:0002 (0,08 га), 8000000000:79:023:0016 (0,4 га), 8000000000:79:021:0014 (0,007 га) та розміщених на них будівель і споруд, а також інтересів держави і суспільства внаслідок створення передумов для втрати державою права володіння майном та загрози знищення об`єктів культурної спадщини”. Усі ці ділянки знаходяться в користуванні Інституту електрозварювання НАН України, і саме на найбільшій з них розташована вказана установа.
При цьому, разом з позовною заявою правоохоронці подали до суду заяву про забезпечення позову – у Генпрокуратурі клопотали стосовно того, щоб служителі Феміди до прийняття рішення по цьому спору заборонили ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” здійснювати будь-які підготовчі, будівельні та інші роботи на вказаних земельних ділянках, заборонити Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА), Державній інспекції архітектури та містобудування України та іншим органам державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості на цій землі тощо.
Так, у Генпрокуратурі зазначили, що ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” вже отримало МУО на проєктування забудови цієї території, які є підставою для розроблення проектної документації та є однією зі складових для отримання дозвільної містобудівної документації. Відтак, якщо компанія продовжить процес оформлення дозвільних документів та розпочне будівельні роботи на вказаних ділянках, то це “унеможливить вирішення спору”. Тобто, йдеться про те, що якщо цю землю розпочнуть забудовувати, надалі правоохоронцям та суду доведеться “вирішувати долю” зведених там споруд.
15 травня 2026 року столичний госпсуд відмовив Генпрокуратурі в задоволенні заяви щодо забезпечення позову. Так, суддя вказав на те, що правоохоронцями не було “надано доказів на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідачів у разі задоволення позовних вимог, ухиляння відповідачів від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог” тощо. Втім, правоохоронці не погодилися з відповідною ухвалою суду та подали апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду щодо її скасування.
У цій скарзі Генпрокуратура повідомила, що на ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:021:0001 на вул. Антоновича, 69 розташований меморіальний будинок, в якому протягом 1929-1953 рр. працював Євген Оскарович Патон – відомий радянський інженер та механік, ініціатор створення Інституту електрозварювання, батько покійного багаторічного очільника НАН України Бориса Патона. Ця будівля була взята на державний облік виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів ще у 1970 році, а надалі, 15 березня 2024 року, набула статусу пам`ятки історії місцевого значення, який їй було присвоєно відповідним наказом Міністерства культури та інформаційної політики України.
Також правоохоронці повідомили, що, згідно з Історико-архітектурним опорним планом Києва, земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:021:0001, 8000000000:79:021:0014, 8000000000:79:019:0001 та 8000000000:79:019:0002 відносяться до зони регулювання забудови ІІ категорії. При цьому, на території двох останніх ділянок, які мають адресу вул. Антоновича, 64/вул. І. Федорова, 16, знаходиться пам`ятка архітектури та містобудування – Будинок прибутковий, в якому проживали письменники Олександр Олесь та Олег Ольжич (будівля була зведена у 1912 році, має охоронний статус з квітня 2008 року). У свою чергу земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:023:0001 та 8000000000:79:023:0016 відносяться до зони регулювання забудови ІІІ категорії. При цьому, усі перелічені ділянки відносяться до центрального історичного ареалу Києва.
7 липня 2026 року апеляційний суд частково задовольнив скаргу Генпрокуратури. Так, колегія суддів прийняла міру забезпечення позову у вигляді заборони на проведення підготовчих та будівельних робіт на зазначеній території – тобто, де-юре ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” досі має право отримувати будівельні дозволи.
Незадовго до цього, 1 липня, Київський госпсуд відмовив столичному юристу Олександру Дядюку у вступі до цієї справи в якості третьої особи на боці позивачів. Своє клопотання останній обґрунтував у т.ч. тим, що “предмет спору у цій справі носить суспільний інтерес, а рішення одночасно вплине на законні інтереси кожного киянина у тому числі і його”. Однак, в суді вирішили, що ця справа стосується лише її сторін і на права та обов`язки юриста не вплине.
Як повідомив Олександр Дядюк, за чинним законодавством він не може оскаржити ухвалу суду щодо відмови йому у вступі до вказаного спору. Втім, за словами юриста, він має право подати апеляційну скаргу, якщо суд відмовить Генпрокуратурі в задоволенні позову, і таким правом Олександр Дядюк має намір скористатися. Так, юрист вважає претензії правоохоронців слушними – на переконання Дядюка, договір щодо забудови вказаної території було укладено з порушеннями, і “на папері” НАН України фактично не матиме зиску з його реалізації.
“Цей позов схожий на справу по обсерваторії, де я представляю “Київський еколого-культурний центр”. Чим займається Академія наук? Дорозкрадає і додерибанює залишки майна і землі, які залишилися в неї. І більше нічим не займається. Вони не мають права розпоряджатися землями державної власності, бо це не їхня земля. [Договір на забудову ділянок на вул. Антоновича] – це прихований договір суперфіції на права забудову чужої ділянки і договір про спільну діяльність, який мав бути погоджений з Кабінетом Міністрів. А там кажуть, що цього не треба було робити. Конкурсу про залучення інвестора не було. Там за ринковими умовами [Академія мала отримати] десь 20% [площ у майбутніх будинках], бо це центр міста. А у них за договором 10%”, – підкреслив Олександр Дядюк.
Разом з тим, наразі він є третьою особою в іншій судовій справі, яка стосується потенційної забудови вказаної території – в рамках відповідного судового спору також оскаржуються МУО, вірніше їхня частина, однак позивачем виступає саме ТОВ “Інвест-Проект Будівництво”. Так, компанія вимагає скасувати окремі положення “містобудів”, якими на неї було покладено низку обмежень щодо погодження будівельних робіт і щодо висотності майбутніх будівель.
“Вони хочуть відмінити дію Конституції та законодавства про охорону культурної спадщини на окремо взятій “суверенній та незалежній” території їхньої майбутньої забудови. У “містобудах”, як не дивно, гарно прописані обмеження – що там Історичний ареал і зона регулювання забудови, що висота будівель має складати 27 метрів. Але забудовник хоче 100 метрів і щоб не було обмежень по охороні культурної спадщини”, – розповів юрист.
Передісторія
27 жовтня 2017 року Бюро Президії Національної академії наук (НАН) України своєю постановою №280 рекомендувало установам НАН України вирішувати питання забезпечення житлом своїх працівників та покращення матеріально-технічної бази шляхом будівництва (реконструкції) житла та низки інших об’єктів. Забудову передбачалося здійснювати на земельних ділянках, що знаходяться у постійному користуванні цих установ – із залученням приватних компаній на підставі спеціальних договорів.
Надалі, 22 квітня 2020 року, між ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” та Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України було укладено договір щодо будівництва житлових будинків та інших будівель на земельних ділянках на вул. Антоновича, 58, 66 та 69 (кадастрові номери – 8000000000:79:019:0001, 8000000000:79:021:0001, 8000000000:79:023:0001, площа – 3,36 га, 1,13 га та 1,19 га відповідно, цільове призначення – “для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки”, які знаходяться в постійному користування вищезгаданого інституту).
Зазначимо, що наразі відсутня інформація стосовно того, чи увійшли до цього договору інші три розташовані ділянки площею близько 0,49 га, які згадує в своєму позові Генпрокуратура, однак відомо, що вони також знаходяться в користуванні того ж Інституту і мають аналогічне цільове призначення “для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки”.
14 лютого 2022 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав три МУО на проєктування забудови цих ділянок. Наразі на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) їх немає, але відомо, що усі три МУО видавалися на проєктування будівництва адміністративно-побутових та наукових будівель за вказаними адресами.
Орієнтовна “пляма” забудови
У липні 2022 року ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” звернулося до нині ліквідованого Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із вищезгаданим позовом щодо визнання протиправними і скасування окремих положень МУО, а також щодо їхнього коригування. Відповідачами у цій справі були визначені Департамент містобудування та архітектури КМДА, Державна інспекція містобудування та архітектури (ДІАМ) і державне підприємство (ДП) “Дія”.
Так, у компанії висунули вимогу, щоб у назві “містобудів” було чітко зазначено, що на вказаних ділянках можна проєктувати будівництво БФК – при цьому, з т.зв. “житловою частиною”. Також “Інвест-Проект Будівництво” планувало добитися, щоб в МУО було вказано, що гранично допустима висота об’єктів проектування має становити більше 100 м, а “рекомендована поверховість житлової забудови [на цих ділянках має складати] від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно”. Разом з тим, початково там була зазначена максимальна висота 27 метрів (близько 9 поверхів). Позивач вважав таке обмеження щодо висотності незаконним і таким, що завдасть “шкоди та значних збитків проєкту будівництва та пов’язаним із ним особам, у тому числі Державі Україна”.
Крім того, ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” висунуло вимогу щодо скасування розділу МУО, в якому прописано, що вищезгадані ділянки знаходяться в межах центральної планувальної зони, Центрального історичного ареалу Києва та в зоні регулювання забудови другої категорії. Завдяки цьому компанії, серед іншого, не доведеться погоджувати в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень на цій території.
Свої вимоги у ТОВці пояснювали, зокрема, тим, що на момент видачі МУО науково-проєктна документація щодо меж та режимів використання історичних ареалів Києва не була затверджена органами Кабінету Міністрів України. Крім того, у компанії вказували на відсутність відомостей щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу Генерального плану міста Києва, “на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини та його затвердження останнім”. Що цікаво, якщо ОАСК задовольнив вимоги щодо скасування цих пунктів, то апеляційний суд надалі залишив їх у силі.
Також позивач вимагав “прибрати” з “містобудів” згадку про те, що на ділянці на вул. Антоновича, 69 розташований меморіальний будинок (за даними відкритих джерел, побудований в 1903-1904 роках), в якому протягом 1929-1953 pоків працював Євген Патон. Справа в тому, що, як прописано в МУО, ця будівля є пам’яткою історії місцевого значення, а тому, згідно зі спірними “містобудами”, ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” має забезпечити її збереження, як під час виконання будівельних робіт, так і при подальшій експлуатації. У компанії зазначали, що в реєстрі пам`яток місцевого значення станом на дату звернення до суду серед 929 об’єктів по Києву була відсутня пам`ятка історії місцевого значення за вищезгаданою адресою.
Варто зазначити, що ДІАМ та ДП “Дія” були зазначені відповідачами у цій справі недарма – на переконання представників компанії-позивача, саме ці держструктури повинні внести зміни до МУО на порталі ЄДЕССБ. Втім, служителі Феміди в рамках цієї справи вказали на те, що, мовляв, спочатку ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” має виграти суд, а вже потім вимагати від ДІАМ та ДП “Дія” реєструвати відповідні зміни в МУО, а тому в задоволенні вимог до них позивачу було відмовлено.
Ще 25 жовтня 2022 року ОАСК частково задовольнив позов ТОВ “Інвест-Проект Будівництво”, скасувавши заявлені позивачем положення МУО, але відмовивши у задоволенні вимог до ДІАМ та ДП “Дія” (про причини мова йтиме нижче). Надалі, 29 березня 2023 року, Шостий апеляційний адмінсуд дещо переглянув цей судовий вердикт – служителі Феміди частково задовольнили апеляційну скаргу чиновників КМДА, залишивши в силі деякі раніше скасовані пункти “містобудів”, і при цьому відмовивши вищезгаданій компанії у повному задоволенні позову. А 12 грудня 2023-го Касаційний адмінсуд, за скаргою Департаменту містобудування та архітектури КМДА, скасував рішення судів попередніх інстанцій та відправив це провадження на новий розгляд.
15 січня 2024 року Київський окружний адмінсуд (КОАС, де-факто “замінив” ОАСК) прийняв цю справу до розгляду, але з тих пір рішення по ній так і не було прийнято. При цьому, 5 березня 2026-го вказаний суд долучив в якості третьої особи у цій справі на боці відповідача вищезгаданого Олександра Дядюка.
Примітно також, що 12 травня 2022 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА повернув на доопрацювання три подані ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” повідомлення про початок підготовчих робіт за вказаними адресами задля подальшого будівництва адміністративно-побутових та наукових будівель- КВ020220221650, КВ020220221408 та КВ020220221570. Генеральним підрядником цих робіт компанія вказала ТОВ “КСМ-Груп”, а відповідальним за технічний нагляд було зазначено Григорія Редька. Підстави для повернення на доопрацювання повідомлень в документах детально не розписані, але там зазначено, що забудовнику “необхідно уточнити назви об’єктів будівництва, враховуючи цільове призначення ділянок”.
Хто планує масштабну забудову
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” було зареєстроване у квітні 2020 року – за два тижні до укладання договору з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії зазначено мешканця села Піщана Білоцерківського району Київської області Володимира Крижанівського.
ТОВ “КСМ-Груп” (заявлений генпідрядник підготовчих робіт) було засноване у Києві листопаді 2007 року. Керівником компанії вказана Валентина Сєрая, засновниками та кінцевими бенефіціарками – мешканки Білої Церкви Ольга та Тетяна Черненко.
Система Youcontrol відносить ТОВ “КСМ-ГРУП” до однойменної корпоративної групи “КСМ-Груп”, яка об’єднує близько шести десятків компаній, зайнятих у сферах проектування та будівництва житлових масивів, інфраструктурних об’єктів, мостів, доріг тощо. Ключові особи цієї групи – Микола Копистира, його сини Арсеній та Сергій Копистири, а також Наталія Возна, Ольга Черненко і згадана вище Тетяна Черненко.
За даними відкритих джерел, Арсеній Копистира є зятем Михайла Вербенського – генерала-полковника міліції, діючого очільника Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, екскерівника Головного штабу МВС (у 2005-2007 та 2014-2015 роках) та ексчлена Центральної виборчої комісії (2018 рік). Сам Арсеній Копистира як мінімум до 2020 року викладав у Київському національному інституті ім. Т.Г. Шевченка.
Відомою є і персона його брата Сергія Копистири. Так, за інформацією порталу “Наші гроші”, він був помічником нардепа V скликання Верховної Ради Юрія Каракая (обирався від “Партії регіонів”). Також Сергій Копистира є одним із обвинувачених у справі щодо пропозиції неправомірної вигоди тепер вже ексочільнику Мінінфраструктури Олександру Кубракову (також був віцепрем’єр-міністром з відновлення України) за “допомогу” в забудові землі на вул. Тираспільській, 43 в Києві.
Наразі Національне антикорупційне бюро (НАБУ) вже встановило, що цей бізнесмен, який називав себе фактичним власником ТОВ “Сітігазсервіс” (потенційний забудовник цієї землі), просив згаданого посадовця в обмін на квартири не тільки не розривати договір щодо будівництва житлового комплексу за вказаною адресою, а й надати деякі інші “послуги”. Зокрема, Копистира, мовляв, сподівався, що міністр посприяє йому в передачі під забудову сусідніх земельних ділянок, у виділенні коштів з держбюджету на модернізацію електричних мереж на них, в отриманні МУО на проєктування будівництва, які профільний департамент КМДА відмовився надавати, тощо. При цьому, Кубракову начебто було обіцяно збільшення розміру хабара – на додачу до 15 квартир, які вже були “переписані” на його “довірену особу”.
Забудовники з орбіти “КСМ-Груп” активно ведуть забудову земель Києва, які перебувають у користуванні НАН України та підпорядкованих академії структур. Зокрема, йдеться про територію в районі місцевості Феофанія (Голосіївський район столиці) – саме там наразі будуються 4 із 5 житлових комплексів, девелопером яких заявлено “КСМ-Груп”.
Реалізація забудовниками цих проєктів супроводжується скандалами, а також судовими розглядами, і протестами з боку громадськості. Серед найбільш гучних інцидентів – у січні 2022 року близькі до “КСМ-Груп” компанії задля будівництва багатоповерхівок знесли гуртожиток НАН України на вул. Метрологічній (Голосіївський район), де все ще мешкали люди. Під час однієї з акцій протесту проти цієї забудови відбулося силове протистоянням між місцевими мешканцями та деякими людьми, яких громадські активісти назвали “тітушками”.
Але найбільше скандалів останнім часом виникає навколо запланованої забудови ділянки площею 5,68 га на просп. Академіка Глушкова, 65 у Голосіївському районі столиці. Користувачем цієї землі є Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України, який у 2018-ому передав цю територію ТОВ “Юг-Проект” (компанія із орбіти “КСМ-Груп”) за відповідним договором. Проти зведення тут БФК (по факту, ймовірно, це будуть “звичайні” житлові багатоповерхівки) виступає столична громадськість – місцеві мешканці та активісти вимагають надати цій землі охоронний статус, адже по факту вона є лісовим масивом урочища “Теремки”. Не залишаються осторонь і правоохоронці, які ініціювали низку судових позовів, направлених на збереження вказаної території.
Крім того, правоохоронці продовжують вивчати можливі порушення при “спробах” звести житло на земельній ділянці площею 4,94 га на вул. Василя Степанченка, 5 (Академмістечко), яка знаходиться в користуванні однієї зі структур НАН України і яку збирається забудувати компанія з орбіти “КСМ-Груп”. Нещодавно БЕБ повідомило про підозри в зловживанні службовим становищем двом посадовцям Академії (як мінімум один є “колишнім”), а також ексдиректорці ТОВ “Навіум-2008”, яке й отримало право “освоювати” цю територію, а також сусідню ділянку площею 1,97 га. За інформацією слідства, через цих фігурантів державі були нанесені збитки на суму 2,3 млн гривень. Детективи вважають, що це сталося через використання землі не за цільовим призначенням – фактично ця територія є промзоною. При цьому, раніше вказаний забудовник зміг в судовому порядку добитися того, щоб на цій землі можна було зводити будівлі висотою до 100 метрів, хоча в КМДА спочатку “дозволили” не більше 45 метрів.
Зазначимо, на зв’язок потенційної забудови ділянок на вул. Антоновича з “КСМ-Груп” також натякає той факт, що вищезгаданий інженер технічного нагляду Григорій Редько виконував або має виконувати такі функції при будівництві низки ЖК від цього девелопера. Зокрема – вищезгаданого ЖК “Кришталеві джерела”, а також “Феофанія City” (вул. Академіка Заболотного, 152) та “перспективного” ЖК на просп. Академіка Глушкова, 65.
Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департаменту контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп.
Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона з серпня 2020 року очолює Ігор Крівцун (на колажі праворуч). На цій посаді він змінив Бориса Патона, який керував вказаним закладом з 1953 року до своєї смерті в серпні 2020 року. Останній також з 1962 року і до своїх останніх днів керував НАН України, в підпорядкуванні якої й знаходиться вказаний інститут. Наступником Бориса Патона на чолі Академії став Анатолій Загородній (на колажі ліворучl, який керує цим закладом і досі.
Автор: Олександр Глазунов
