Комбінат продовжує роботу попри російські атаки та на сьогодні забезпечує майже половину виробництва української сталі. Але економічна ситуація для нього погіршується.

Українська металургія в 2026 році потрапила під одночасний тиск війни, кадрового дефіциту, нових торговельних обмежень Європейського Союзу, майбутнього механізму європейського екомита CBAM та зростання логістичних витрат. Про це пише видання NV у репортажі із комбінату Запоріжсталь.

Комбінат продовжує роботу попри російські атаки та на сьогодні забезпечує майже половину виробництва української сталі. Аби захистити персонал від агресорів, на Запоріжсталі облаштували 16 стаціонарних укриттів та 20 захисних модулів, вказує видання, та додає, що головною загрозою для галузі сьогодні є не лише безпекова ситуація. З посиланням на головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка NV попереджає, що українська металургія наразі швидко наближається до критичної точки, де є ризик втратити всю галузь.

“За оцінкою GMK Center, якщо у 2025 році виробництво сталі в Україні становило 7,4 млн тонн, то у 2026 році воно може скоротитися до 6,2 млн тонн, а у 2027 році – до 5,6-5,8 млн тонн”, – говориться в матеріалі.

За інформацією NV, одним із ключових викликів стали нові квоти Європейського Союзу, які набули чинності з 1 липня.

“Через них Україна втратила значну частину можливостей безмитного експорту сталі на європейський ринок. Як пояснив директор зі збуту Запоріжсталі Володимир Коломієць, українським виробникам дозволили поставити до ЄС лише 1,05 млн тонн металопродукції, що приблизно на 60% менше, ніж торік”. – пише видання.

Представники комбінату повідомляють, що втрати лише для Запоріжсталі можуть становити близько 900 тис. тонн продукції на рік, а швидко переорієнтувати такі обсяги на інші ринки практично неможливо.

Ще одним фактором ризику підприємство називає підвищення тарифів Укрзалізниці на вантажні перевезення, які з 1 серпня зростають на 30%, а через пів року – ще на 15%. Комбінат практично повністю залежить від залізничної доставки сировини, тому, за словами Коломійця, готується скорочувати виробництво.

Також викликом для галузі є повноцінний запуск механізму транскордонного вуглецевого коригування CBAM: за словами Коломійця, українські металургійні підприємства підтримують курс на декарбонізацію, однак реалізувати масштабні екологічні інвестиції під час війни практично неможливо. Тому, на його думку, Україна потребує відтермінування фінансової складової CBAM до завершення воєнного стану із збереженням вимог щодо моніторингу та звітності.

Нарешті, окремою проблемою є кадровий дефіцит. До повномасштабного вторгнення на Запоріжсталі працювали близько 10,5 тис. людей, нині – 8,2 тис.

“За оцінками учасників ринку, сукупний вплив війни, кадрового дефіциту, нових квот ЄС, майбутнього CBAM та подорожчання залізничної логістики створює для української металургії найскладніші умови за весь час незалежності. Водночас представники галузі наголошують, що ще є можливість змінити ситуацію шляхом перегляду торговельних умов із ЄС, відтермінування дії фінансової частини CBAM та ухвалення рішень, які дозволять зберегти конкурентоспроможність українських виробників в умовах війни”, – говориться в матеріалі.

Нагадаємо, минулого місяця уМетінвесті розповіли про ремонти на Запоріжсталі після атак РФ.