У столиці продовжуються скандали навколо 38 соток землі на вул. Приозерній, 2Д в Оболонському районі. В 2023 році міська прокуратура в судовому порядку добилася розірвання укладеного в 2006-ому договору оренди цієї ділянки, бо її тепер вже ексорендар ТОВ “КІВ” не побудувало там протягом трьох років паркінг з торговим центром.
Втім, у 2024 році у розташованої на цій землі нежитлової споруди несподівано з’явився новий власник – ТОВ “Нова Оболонь”, яке входить до орбіти молодого бізнесмена Олександра Тимощука (на колажі). На фоні цього Київрада ініціювала новий судовий спір, яким, серед іншого, добивається знесення споруди і паркану навколо ділянки. Перший раунд судового спору був за муніципалітетом – суд підтвердив, що вказана будівля є самочинно зведеною, адже ніяких дозвільних документів на таке будівництво не видавалося.
Столична міськрада наразі судиться за звільнення земельної ділянки на вул. Приозерній, 2Д у Оболонському районі Києва.
Ще 28 липня 2026 року Господарський суд Києва частково задовольнив вимоги муніципалітету столиці, постановивши, що ТОВ “Нова Оболонь”, яке є власником розташованого на цій землі нерухомого майна, має звільнити ділянку від нього та усунути перешкоди в розпорядженні міськрадою даною територією. Відповідне рішення суду було опубліковано близько тижня тому, у зв’язку з чим у зазначеної компанії є трохи менше місяця на те, щоб оскаржити його в апеляційному суді.
Все починалося з того, що 14 липня 2005 року Київрада рішенням №728/3303 погодила передачу ділянки на перетині вулиці Приозерної та проспекту Героїв Сталінграду (Володимира Івасюка) площею 0,3867 га (кадастровий номер 8000000000:78:121:0052) в оренду ТОВ «КІВ» на 5 років (нинішня адреса землі – вул. Приозерна, 2Д). Тоді міськрада визначила, що ця земля має використовуватися для будівництва, обслуговування та експлуатації паркінгу з торговельним комплексом. Надалі, 11 квітня 2006 року, між Київрадою і вказаною компанією було укладено відповідний договір оренди.
Ділянка на карті порталу “Опендатабот”
18 квітня 2013 року столична міськрада ухвалила рішення № 263/9320, яким вказаний договір оренди був поновлений на 5 років. Того ж року, 7 листопада, Київрада і ТОВ “КІВ” уклали угоду про поновлення орендного договору. Надалі, 11 грудня 2018 року, комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування погодила поновдення терміну дії зазначеного договору ще на 5 років (у даному випадку угода пролонгувалася саме на підставі рішення комісії, а не міськради). І 22 березня 2019 року між міськрадою і зазначеною компанією було підписано чергову угоду про поновлення договору оренди.
Незадовго до цього, 1 листопада 2017-го, державний реєстратор філії комунального підприємства Мирнопільської сільради «Результат» у Києві Олексій Шейк-Сейкін зареєстрував за ТОВ “КІВ” право приватної власності на розташовану на зазначеній ділянці нежитлову будівлю загальною площею 120,2 кв.м. Це було зроблено на підставі договору купівлі-продажу, який був укладерий між згаданою компанією і ТОВ “Класіка ЛТД” (офіційний попередній власник цього об’єкту нерухомості та попередній орендар ділянки). Надалі, 20 жовтня 2020 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Катериною Яциною було зареєстровано право приватної власності на вказану будівлю за ТОВ «БВС-Девелопмент» – вочевидь, ТОВ “КІВ” внесло цю нерухомість до статутного капіталу вказаної компанії. Але вже 4 жовтня 2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Наталія Зима знову зареєструвала право приватної власності на нежитлову будівлю на вищезазначеній ділянці за ТОВ “КІВ”.
У грудні 2022 року Київська міська прокуратура подала до столичного госпсуду позов щодо розірвання договору оренди вказаної ділянки та щодо її повернення до комунальної власності громади Києва у приватному для використання стані.
Головною причиною для цього правоохоронці назвали той факт, що, згідно з орендною угодою, ТОВ “КІВ” мало здійснити забудову ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту реєстрації цього договору – тобто, не пізніше квітня 2009-го. Втім, як зазначили в прокуратурі, свої зобов’язання за договором тодішній орендар не виконав. У зв`язку з цим, як повідомили правоохоронці, “територіальна громада міста фактично позбавлена можливості отримати паркінг з торговельним комплексом, який, зокрема, сприяв би розвитку транспортної та торговельної інфраструктури Києва”. При цьому, прокурори уточнили, що ще в лютому 2022 року вони повідомили Київраді про порушення умов договору оренди при використанні ТОВ «КІВ» вищевказаної земельної ділянки і наголосили на необхідності вжиття столичною владою заходів щодо усунення таких порушень. Проте, мовляв, міськрада цього не зробила.
6 липня 2023 року Господарський суд Києва повністю задовольнив позов прокуратури. ТОВ “КІВ” намагалося оскаржити такий судовий вердикт в апеляційному суді. Втім, аргументи компанії, схоже, не переконали колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, який 8 лютого 2024 року відмовив ТОВ “КІВ” у задоволенні апеляційної скарги.
Так, у ній юридичні представники компанії зазначили, що початок спливу трьохрічного строку невикористання ділянки для забудови законом не встановлено і його слід обраховувати з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт, який на той момент ТОВка ще не отримала. При цьому, мовляв, договір оренди не містить встановлених строків для його отримання. Також, у ТОВ «КІВ» зазначили, що матеріали справи не містять встановлених фактичних обставин щодо порушення ним цільового призначення ділянки. Крім того, у компанії підкреслили, що Київрада двічі продовжувала договір орерди, чим, відповідно, фактично визнавала відсутність порушень умов такого договору зі сторони орендаря.
Серед іншого, представники компанії повідомили колегії суддів, що ТОВ “КІВ” вживає належні заходи щодо забудови: так, мовляв, 25 січня 2022 року воно уклало договір про організацію цілодобової охорони будівельного майданчика, 2 березня 2023 року компанія отримала від профільного департаменту КМДА містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування забудови, 3 березня того ж року уклала договір на виконання проєктних робіт, а через три дні, 6 березня – договір на розробку проектної документації. Тобто, МУО були отримані вже під час судового спору. У відкритому доступі вони відсутні.
Надалі, 4 липня 2024 року, після набрання сили рішень судів у вищезгаданій справі, нежитлова будівля на спірній ділянці отримала нового власника. Тоді все та ж нотаріус Наталія Зима зареєструвала право власності на неї за ТОВ “Нова Оболонь” – знову ж таки на підставі договору купівлі-продажу, укладеному між цією компанією і все тим же ТОВ “КІВ”.
А у червні 2025 року вже Київрада звернулася до суду – із вищезгаданим позовом щодо скасування “останньої” реєстрації права власності на розташовану на вказаній ділянці нерухомість та щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні ділянкою на вул. Приозерній, 2Д шляхом знесення споруд та паркану в приведення її у придатний для використання стан.
В обґрунтування своїх вимог у столичному муніципалітеті зазначили, що міськрада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності Києва, не приймала будь-яких рішень щодо передачі ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:121:0052 в користування іншим юрособам. У зв’язку з цим, як повідомили юристи Київради, ТОВ “Нова Оболонь” фактично здійснює користування спірною землею без належних правових підстав, чим у свою чергу перешкоджає вільному користуванню та розпорядженню вказаною ділянкою міськраді. Також у муніципалітеті вважають, що попередні договори купівлі-продажу розміщеного на цій землі нерухомого майна спрямовані на заволодіння спірною ділянкою комунальної власності, а тому є нікчемними в силу закону і не створюють жодних правових наслідків. У відповідь на це у ТОВ “Нова Оболонь” повідомили, зокрема, про те, що його право власності на вказану нерухомість було набуто у законний спосіб (на підставі договору купівлі-продажу), а таке майно не є самочинним будівництвом.
Врешті-решт, як зазначалося вище, 28 липня 2026 року столичний госпсуд частково задовольнив вимоги Київради – ТОВ “Нова Оболонь” було зобов’язано звільнити ділянку, знести там нерухомість і прибрати паркан. Головною підставою цього стало якраз те, що вищезгадана нежитлова будівля є об’єктом самочинного будівництва – її зведнння здійснювалось без відповідних дозвільних документів, без введення майна в експлуатацію, і до того ж на ділянці, яка не відводилась для здійснення саме такого будівництва. Зокрема, йшлося про те, що суду не були надані документи про те, на підставі яких правовстановлюючих документів вказана нерухомість опинилася у власності попереднього орендаря ділянки – ТОВ “Класіка ЛТД”.
За даними аналітичної системи Youcontrol, керівником і власником ТОВ “КІВ” (зареєстроване у серпні 1994 року) є Юрій Малишев, який має “прописку” в селі Руська Лозова Харківської області. Він же є керівником та співвласником ТОВ “БВС-Девелопмент” (зареєстроване у вересні 2020 року), хто ще є кінцевими бенефіціарами цієї компанії, в Youcontrol не уточнюється.
У свою чергу, ТОВ “Нова Оболонь” було зареєстроване у червні 2024 року – за десять днів до того, як на компанію була “переписана” нерухомість на вул. Приозерній, 2Д. Її кінцевими бенефіціарами зазначено киянина Руслана Тимощука і Христину Ротар з Миколаєва (також є керівницею “Нової Оболоні”).
Система Youcontrol відносить вказану ТОВку до корпоративної групи родини Тимощук. Основними напрямками діяльності компаній групи, яких нараховується більше двох десятків, є надання фінансових послуг, будівництво, нерухомість та технології. До складу групи, зокрема, входить інвестиційна компанія “Strategic Investment Group”, складовою частиною якої є девелопер “Era Development” (будує житловий комплекс “Подих” у Софіївській Борщагівці). Ключовою особою вказаної групи є Олександр Тимощук – 29-річний бізнесмен, який лише в 2018 році почав професійну діяльність (надавав послуги у сферах IT-консалтингу, системної інтеграції та юридичного супроводу бізнесу).
Ймовірно, оточення Тимощука має певні зв’язки з вищезгаданими ТОВ “КІВ” та ТОВ “БВС-Девелопмент”. Так, головний бухгалтер “КІВ” Даниїл Биковський також є головбухом ТОВ “Сайбрідж Технолоджіс”, яке система Youcontrol також відносить до групи Тимощука.
Цікаво, що раніше відношення до планів щодо забудови ділянки на вул. Приозерній, 2Д, схоже, мало оточення ексдепутата Київради Володимира Старовойта (у 2002-2006 роках представляв у міськраді СПУ, у 2015-2020 роках – “ВО “Батьківщина”). Так, останній у 2001-2002 роках був співвласником ТОВ “КІВ”, а у 2020-2021 роках був співвласником ТОВ “БВС “Девелопмент”. Компанії із орбіти Старовойта неодноразово опинялися у різних скандалах – наприклад, у минулі роки мешканці столичного Подолу активно виступали проти того, щоб належне вказаному ексдепутату ТОВ “Явір-95” зводило офісно-торгівельний центр на вул. Верхній Вал, 44.
У столиці регулярно виникають скандали через нерухомість, яка була побудована за невідомих обставин. Зазвичай це є складовою т.зв. “туалетних схем” – коли такі будівлі відносно невеликої площі або й зовсім неіснуючі будівлі (тобто, “віртуальна нерухомість”, яка існує лише в реєстрі речових прав) використовуються різними бізнесменами задля того, щоб зберегти право на користування певними ділянками (під спорудою має бути оформлена земля) або ж для отримання відповідних комунальних ділянок в оренду без проведення земельних аукціонів (згідно з законодавством, такі аукціони не треба проводити, якщо претендент на землю має у власності розташовану на ній будівлю). Нерідко історії про те, як такі споруди з’явилися на ділянках, розслідуються правоохоронцями та розглядаються в судах.
Наприклад, у вересні 2025-го столична прокуратура виграла перший раунд судового спору щодо скасування права власності на будівлю площею 517,3 кв.м., що начебто розташована на вул. Спаській, 12. Правоохоронці змогли довести, що насправді цієї споруди на відповідній ділянці ніколи не було, а для її реєстрації було використано документи, яких ніколи не існувало. Усе це, як вважають у прокуратурі, було зроблено задля того, щоб у подальшому “хтось” міг отримати земельну ділянку під обʼєктом нерухомості без проведення аукціону. Під цим “хтось”, ймовірно, може бути родина ексдепутата столичної міськради Павла Тесленка – саме до його оточення належить ТОВ “Правова компанія “Ноосфера Плюс”, якій і належить “будівля-примара”. Пікантності цій історії додає той факт, що на цій же землі розташована садиба Апштейна XIX століття, яка є пам’яткою архітектури і у якій “базується” Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкована йому установа КНМЦ.
Крім того, у березні 2026-го була поставлена остаточна крапка в судовій справі щодо “вигнання” ТОВ “Апартбудгруп” з 15 “соток” землі на вул. Катерини Білокур, 6-Д. Касаційний господарський суд задовольнив вимоги столичної прокуратури, яка добивалася скасування права власності вказаної компанії на розташований на цій землі сміттєзбірник та повернення ділянки шляхом знесення зазначеної споруди. Правоохоронці переконали служителів Феміди, що будівля була незаконно зареєстрована на підставі техпаспорта, що її “перший” власник насправді не міг її збудувати, адже народився на 8 років пізніше її “гіпотетичного” введення в експлуатацію і що заплановане “Апартбудгрупом” будівництво там багатоквартирного будинку суперечить законодавству, адже ділянка розташована в межах Історичного ландшафту Київських гір і долини річки Дніпра.
Що цікаво, раніше претензії до ймовірної забудови цієї землі мала й Нацполіція – зокрема, через те, що недалеко від сміттєзбірника знаходиться будівля Держказначейства, яка є пам’яткою архітектури та містобудування. Правоохоронці зазначали, що забудова території біля цієї установи може порушити її штатний режим як об’єкту критичної інфраструктури.
Також столична прокуратура намагається в судовому порядку завадити відведенню ділянки площею 5,4 га на вул. Марка Черемшини. За інформацією правоохоронців, на цю землю “поклали око” в “Кооперативі автолюбителів “Дніпровський”. Так, ще на початку 2022 року на цій ділянці начебто з’явилася будівля площею усього 20 кв.м. (по факту вже з’ясувалося, що її “не існує в природі”), яка була зареєстрована нотаріусом, а у подальшому завдяки нерухомому майну органи Держгеокадастру зареєстрували відповідну ділянку в Державному земкадастрі. При цьому, в прокуратурі встановили, що відповідні реєстраційні дії здійснювалися без належних правових підстав – щоб надалі можна було звернутися до Київради щодо отримання землі без проведення земельного аукціону. Тобто, ймовірно, йдеться про чергову традиційну для столиці “туалетну схему”.
Наразі правоохоронці виграли перший раунд судового спору, однак кооператив ще має право на апеляційне оскарження. Що цікаво, власник зазначеної “віртуальної” нерухомості, можливо, входить до оточення відомого експолітика і бізнесмена Дмитра Крейніна.
Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Вона наразі є підозрюваною в рамках справи щодо ймовірного захоплення земельної ділянки під колесом огляду на Контрактовій площі. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов.
Автор: Олександр Глазунов
