Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід із 1,66 млн грн застави на нічний домашній арешт, застосований до колишнього тимчасового виконувача обов’язків генерального директора державної організації «Комбінат «Прогрес» Богдана Мільяра. НАБУ і САП підозрюють його у причетності до схеми заволодіння майже 36 млн грн.

Таке рішення 27 липня ухвалив ВАКС.

Як відомо, Вищий антикорупційний суд відмовився продовжити арешт Мільяра і змінив його запобіжний захід на заставу в розмірі 1 664 000 грн. Пізніше прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просив змінити запобіжний захід із застави на нічний домашній арешт, оскільки в Мільяра немає можливості внести таку заставу.

«Задовольнити клопотання. Змінити підозрюваному (Мільяру – ред.) запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони строком до 27 вересня 2026 року включно залишати житло в період часу з 23:00 певної доби до 05:00 наступної доби», – йдеться в рішенні.

На нього також поклали такі обов’язки: прибувати на кожну вимогу; не відлучатись за географічні межі Львівської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками; здати на зберігання закордонні паспорти.

Раніше суд узяв під варту підозрюваного організатора цієї схеми Ігоря Кривенка. Альтернативою йому визначили 15 млн грн застави.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру чотирьом учасникам злочинної схеми із заволодіння коштами державного підприємства, що перебуває у сфері управління Держрезерву. Восени 2022 року особи розробили схему заволодіння коштами, які держпідприємство отримувало за складські послуги.

Схема полягала в наданні складських площ підконтрольним приватним компаніям під виглядом послуг зі зберігання. Посадовці ДП укладали з цими фірмами фіктивні договори та вносили завідомо неправдиві відомості до актів приймання-передачі. Згідно з документами площа орендованих приміщень була значно меншою, ніж використовувалася фактично. Надалі підконтрольні компанії здавали значно більші площі складських приміщень реальному сектору економіки.

Такі дії призвели до завдання близько 36 млн грн збитків. Ці кошти учасники схеми переводили в готівку та розпоряджалися ними на власний розсуд.