Історія про те, як спляча київська ТОВ-ка з вирощування однорічних вазонів за декілька місяців перетворилася на головного розпилювача будівельних коштів Запоріжжя, претендує на головну премію у сфері вітчизняного схематозу.
Залучивши до «вищого менеджменту» 21-річну блогерку та власного водія, організатори забігу на 320 мільйонів гривень впевнено освоїли ремонти басейнів, лікарняних укриттів і тепломереж, попутно розігруючи тендери самі із собою. Поки АМКУ повільно розгортає справу про змову конкурентів, а засновник компанії встигає продати власну автівку за мільйон гривень, Запорізька міськрада продовжує щедро заливати мільйони у бездонний «зелений» пилосос.
Часом для великого будівельного успіху не потрібні роки досвіду та кропіткої роботи. Достатньо компанії, яка 14 років майже не подавала ознак життя, зі статутним капіталом, що дорівнює вартості набору ручного інструменту – і вже за рік отримуєш бюджетних підрядів на понад 320 мільйонів гривень. Як працює цей «ліфт успіху» і хто тисне на кнопки – у матеріалі запоріжського видання «Локатор-Медіа».
Що таке «Зелена столиця»
ТОВ «Зелена столиця» зареєстрували в Києві ще у 2010 році. Далі – 14 років тиші. Ледь помітна господарська діяльність – один від Київської міськради на 84 тисячі гривень. Проста фірма, яка існувала десь у реєстрі.
Але усе стрімко змінюється у 2024 році. У компанії з’являється новий власник – Климент Гриньов. Це ім’я ще зустрінеться в нашій історії.
До жовтня 2024 року основним видом діяльності «Зеленої столиці» було вирощування інших однорічних і дворічних культур. Згодом її профіль змінюється – і невдовзі ТОВ-ка заходить у сферу ремонтних та будівельних робіт та починає освоювати бюджетні мільйони в Запоріжжі. Як раз тоді її директоркою призначають 21-річну Ольгу Котелевську.
Ольга Котелевська (скріншот з її Instagram-сторінки)
Публічної інформації про її попередній досвід управління будівельними проєктами «Локатор-Медіа» не знайшло. Втім, саме за її керівництва ТОВ «Зелена столиця» змогло отримати перший великий контракт – на реконструкцію Парку Металургів імені В. А. Сацького, зокрема на встановлення відомого запоріжцям сталевого «Дерева пам’яті». Вартість робіт склал . Проєкт «Метінвест» через ГО «Платформа спільних дій», а замовником виступало КП «Титан» Запорізької міської ради (оскільки воно є балансоутримувачем цього парку).
Фактично цей проєкт став для «Зеленої столиці» входом у великий будівельний бізнес Запоріжжя. Після цього фірма починає отримувати вже бюджетні підряди – і зовсім іншого масштабу. За даними аналітичної системи , за рік їх сукупна вартість перевищила 320 млн гривень.
Усі ці замовлення компанія почала отримувати з 2025 року вже з новим власником та директором – Олександром Пономарьовим. Публічної інформації про нього майже немає. У відкритих державних реєстрах він фігурує як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності «надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів». Іншої публічної інформації про його досвід у будівельній сфері нам знайти не вдалося.
Олександр Пономарьов (джерело: його сторінка в соцмережі ВКонтакте)
У сервісах ідентифікації телефонних номерів контакт Пономарьова окремі користувачі зберегли з позначкою «водитель Ковалева». Редакція не розглядає такі позначки як доказ будь-яких взаємин, однак вирішила звернутися до Пономарьова за коментарем, чи дійсно він працює водієм. Звʼязатися з ним не вдалося: за телефонами, які є у відкритих джерелах, відповіді ми не отримали. Також журналісти зверталися до компанії, де працює Пономарьов. Після телефонного дзвінка нам повідомили, що передадуть прохання про коментар, однак зворотного звʼязку ми так і не дочекалися.
Водночас у відкритих документах «Локатор-Медіа» не знайшло інформації про офіс чи інше місце здійснення діяльності компанії в Запоріжжі, де вона виконувала багатомільйонні підряди.
За інформацією, отриманою редакцією із власних джерел, після того, як Пономарьов очолив «Зелену столицю», його офіційні доходи надходили як від цієї компанії, так і від ТОВ «Айрон Білд», власником якої є Євген Ковальов.
Наше джерело також надало дані, що у 2025-2026 роках Олександр Пономарьов отримував офіційні доходи одночасно від ТОВ «Зелена столиця» і ТОВ «Айрон білд». Це були як заробітна плата, так і виплати як самозайнятій особі. Загалом, за даними джерела, у 2025 році його загальний дохід міг становити хіба приблизно 380 тисяч грн, у 2026 році – 1,1 млн грн, при цьому майже 975 тисяч грн із цієї суми припадає на дохід від продажу автомобіля.
Бюджетний пилосос
Як ми вже згадували, історія великих грошей для «Зеленої столиці» почалася не з Prozorro, а з Парку Металургів. Контракт із КП «Титан» на 19,6 млн гривень став для ТОВ-ки своєрідним «золотим квитком». Саме цей договір вона згодом використовувала як підтвердження аналогічного досвіду під час участі в тендерах.
Якщо виходити з дат у документах, уклали 25 листопада 2024 року, а вже 29 листопада були оформлені документи про прийняття робіт на понад 19 млн грн. Згідно з актом виконаних робіт, йдеться, зокрема, про влаштування понад 4,6 тисяч кв. м рулонного газону, монтаж системи автоматичного поливу, бетонні роботи та встановлення звукової інсталяції «Дерево памʼяті».
Фрагмент договору ТОВ «Зелена столиця» від 25.11.24
Акт виконаних робіт ТОВ «Зелена столиця» від 29.11.24
Із запитанням, як обрали підрядника для виконання робіт у парку, редакція звернулася до ГО «Запоріжжя. Платформа спільних дій», яка фінансувала цей проєкт. Під час телефонної розмови представники організації повідомили, що директор наразі не може надати коментар. На момент публікації матеріалу повторний дзвінок редакції залишився без відповіді. На письмовий запит в ГО також не відповіли.
Оскільки в закупівлях Департаменту освіти і науки «Зелена столиця» підтверджувала переважно свій досвід договором щодо робіт у парку Металургів, редакція також звернулася до замовника із запитом про те, яким чином перевірялось виконання робіт на обʼєкті компанією. По суті поставлених журналістами запитань департамент на момент публікації не відповів, повідомивши про продовження строку розгляду запиту. У разі надання відповіді редакція її опублікує додатково.
Зазначимо, після парку компанія буквально пішла по комунальних установах Запоріжжя. Найбільше бюджетних коштів «Зелена столиця» отримала від:
-
КП «Водоканал» – понад 200 млн грн;
-
концерну «Міські теплові мережі» – понад 56 млн грн;
-
Департамент освіти і науки Запорізької міської ради – майже 26 млн грн;
-
КП «Управління капітального будівництва» – майже 24 млн грн;
-
КП «Спортивний клуб «Металург» – понад 10 млн грн.
Таким чином, левова частка підрядів компанії сконцентрована в системі Запорізької міської ради. Лише ці п’ять найбільших замовників зробили «Зеленій столиці» замовлень на понад 300 млн грн.
За час участі у публічних закупівлях «Зелена столиця» перетиналася на торгах із понад тридцятьма компаніями. Більшість із них зустрічалися з нею лише один-два рази. Однак серед конкурентів нашу увагу привернуло ТОВ «Українські інвестиційні технології». Це підприємство тричі конкурувало із «Зеленою столицею» на торгах. Та цікаве воно не кількістю таких зустрічей, а зв’язками, які вдалося простежити між двома фірмами.
Конкуренти чи партнери: зв’язок із «Укрінтеком»
Після перших успішних контрактів «Зелена столиця» вирішила поборотися ще за два підряди у Запоріжжі – аварійний ремонт басейнів в ДЮСШ «Хвиля» та ДЮСШ «Салют». Загальна очікувана вартість цих закупівель перевищувала 20 млн грн: ремонт у «» оцінили у понад 10 млн грн, «» – майже в 11 млн грн.
У липні 2025 року Департамент спорту Запорізької міської ради визначив ТОВ «Зелена столиця» переможцем обох закупівель. Однак після цього торгами зацікавилася Держаудитслужба. Під час моніторингу аудитори виявили порушення у тендерній документації. Оскільки усунути їх на цьому етапі закупівель було неможливо, обидва тендери скасували.
У результаті два контракти загальною вартістю понад 20 млн грн, які мала отримати «Зелена столиця», так і не були укладені.
Після скасування перших закупівель Департамент спорту та молоді Запорізької міськради у жовтні 2025 року оголосив повторні торги на ремонт басейнів ДЮСШ «» та «». Цього разу разом із «Зеленою столицею» на торги виходить ще один учасник – ТОВ «Українські інвестиційні технології», або «Укрінтек». На перший погляд – звичайна конкуренція. Та під час аналізу документів «Локатор-Медіа» виявило низку зв’язків між двома учасниками.
В обох компаніях фігурує одна й та сама людина – Климент Гриньов. Свого часу він був власником «Зеленої столиці». Після зміни бенефіціару він не зникає з орбіти компанії та залишається її підписантом. Водночас в «Укрінтеку» Гриньов фігурує як уповноважена особа. Тобто людина, яка раніше володіла «Зеленою столицею» і надалі мала право діяти від її імені, одночасно була пов’язана з компанією, яка виходила на торги в якості її конкурента.
Документи тендеру, в яких фігурує К. Гриньов
На цьому збіги не закінчуються. Аналіз тендерної документації показав, що документи для «» та «» в різних процедурах закупівель готувала одна й та сама особа – Наталія Свербиус.
«Українські інвестиційні технології» – теж компанія з довгою історією змін. Її зареєстрували ще у 2016 році в Києві. За час, що минув фірма кілька разів змінювала адресу: зі столиці переїхала до Луцька, згодом – до Кам’янського, а наприкінці 2025 року перереєструвалася вже у Запоріжжі. Її власником стає Віктор Козлов, який керував нею з серпня 2024 року.
У сервісах ідентифікації телефонних номерів Віктор Козлов позначений як «прораб» та «прораб Соборний, 151».
Журналісти звʼязались з Козловим. Той підтвердив, що він є власником і директором компанії. Щоправда, він «не кабінетний»:
«Я і виконроб, і геодезист, і майстер», – прокоментував Віктор Козлов.
За його словами, він працює більше «у полі» із робітниками та передає їм свій досвід. Та щойно розмова перейшла до конкретних запитань про діяльність компанії – Козлов порадив звернутися до юристів і поклав слухавку.
Його імʼя фігурує і в кримінальному провадженні щодо капітального ремонту сховища КНП «Міська лікарня №1» у Запоріжжі.
За даними судових , Козлов має статус підозрюваного у заволодінні понад півмільйона гривень бюджетних коштів та внесення неправдивих відомостей до офіційних документів під час капітального ремонту укриття міської лікарні №1 у Запоріжжі. Слідство вважає, що під час виконання договору на ремонт сховища обсяги та вартість робіт були завищені, внаслідок чого бюджету могли завдати збитків на понад 537 тисяч грн.
Фінансовий слід знову приводить до «Зеленої столиці». У червні 2026 року «Укрінтек» перерахував 4,5 млн грн за та компанії «Базисит Опт». За девʼять місяців до цього її заснувала 21-річна Ольга Котелевська – колишня директорка «Зеленої столиці».
Отже, між двома компаніями, які зустрічалися на торгах як конкуренти, простежується одразу кілька перетинів: колишній власник однієї компанії фігурує в діяльності іншої, їхню тендерну документацію готувала одна людина, а мільйонний платіж від «Укрінтеку» отримала фірма, заснована колишньою директоркою «Зеленої столиці». Виглядає, що не лише журналісти видання звернули увагу на ці обставини, а й Антимонопольний комітет України.
У червні 2026 року Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України розпочало справу щодо ТОВ «Зелена столиця» та ТОВ «Укрінтек».
Як повідомили в АМКУ у на інформаційний запит «Локатор-Медіа», відкрита ними справа стосується ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.
Іншими словами, АМКУ перевіряє, чи могли дії цих двох підприємств під час участі в закупівлях спотворити конкуренцію. Наразі справа перебуває на розгляді, тому остаточного рішення про наявність порушення Антимонопольний комітет ще не ухвалив.
Бюджетний успіх «Укрінтеку»
На момент відкриття справи Антимонопольним комітетом «Укрінтек» уже мав чималий портфель бюджетних підрядів. Найбільшим замовником компанії було КП «Управління капітального будівництва» Запорізької міськради – майже 314 млн грн. Серед інших замовників фігурують Департамент капітального будівництва Харківської ОВА, Департамент ЖКГ Кам’янської міськради, КП «СК «Металург Запоріжжя», а також Департамент освіти та спорту Запорізької міськради.
Один з найбільш помітних замовлень, яке виконував «Укрінтек» в Запоріжжі – відновлення житлового будинку на перетині проспекту Соборного та вулиці Сталеварів, 151/11, який був зруйнований унаслідок російського ракетного удару у 2022 році.
Будинок по пр. Соборному, 151 після російської атаки (джерело: Суспільне Запоріжжя)
Саме тут у кадрі з’являється людина, якої формально немає серед засновників чи директорів «Укрінтек». І про неї ми вже згадували. Це той самий Євген Ковальов. Для журналістів видання «061» він надав саме як представник ТОВ «Укрінтек».
Є. Ковальов (праворуч), екссекретар ЗМР Анатолій Куртєв та директор КП “Управління капбудівництва” Олександр Андреєв (ліворуч), 2023 р. (джерело: 061.ua)
Є. Ковальов (ліворуч) та вже колишній голова Запорізької ОВА Юрій Малашко, 27 січня 2024 р. (джерело: ЗОВА)
Є. Ковальов, 3 квітня 2024 р. (скріншот сторінки видання “Відбудова Запоріжжя”)
Євген Ковальов щонайменше з 2023 року був публічним спікером ТОВ «Українські інвестиційні технології». У 2023 році він позиціонував себе як представник цієї компанії. У січні 2024 року Ковальов коментував перебіг ремонту, а вже у квітні 2024 року в журналістському матеріалі його назвали консультантом зі звʼязків з громадськістю компанії.
Тож ми вирішили придивитися до нього уважніше, оскільки всі ниточки вели до нього. І його біографія виявилася доволі строкатою.
За даними аналітичної системи YouControl, у минулому Ковальов був помічником народного депутата Олега Арсенюка, обраного від 195-го округу на Черкащині. З жовтня 2024 по травень 2026 років Євген Ковальов щомісяця отримував близько 6 тисяч грн заробітної плати як помічник-консультант народного депутата України. Водночас у переліку помічників-консультантів Олега Арсенюка, на сайті Верховної Ради, Ковальов на дату виходу цієї публікації не зазначений. Редакція звернулася до народного депутата з проханням прокоментувати цю обставину. На момент публікації відповіді не надійшло. У разі надання відповіді редакція її опублікує додатково.
У 2019 році Ковальова можна було на круглому столі парламентського комітету, де обговорювали проект нового Трудового кодексу. Того ж року – серед учасників з’їзду «Слуги Народу».
Євген Ковальов на зʼїзді ПП «Слуги Народу» (джерело: Украина.ру)
Є. Ковальов в стінах Верховної Ради (фото: Федерація профспілок малого та середнього підприємництва)
Згодом Ковальов зʼявляється вже у запорізькому футболі. У 2021 році його до складу керівництва КП «МФК «Металург» та доручили займатися питаннями взаємодії з органами місцевого самоврядування і юридичним супроводом. Крім цього, Ковальова представляли як ФК «Iron Запоріжжя» (також він грає в ньому на позиції ). Але одним лише футболом інтереси Ковальова не обмежуються.
Є. Ковальов з колегами по МФК “Металург” Запоріжжя (джерело: Facebook-сторінка клубу)
У 2024 році він засновує «Айрон Білд» – компанію, що спеціалізується на виробництві металевих конструкцій. І тут ми знову повертаємося туди, звідки почали, – до бюджетних грошей.
За два роки «Айрон Білд» отримала контрактів майже на 80 млн грн. Найбільше – від запорізького концерну «Міські теплові мережі»: близько 41 мільйона. Ще на 24 мільйони компанія для військової частини споруди.
Серед продукції Айрон Білд» є сталеві модульні укриття «Цитадель» – такі вже на Київщині. Додамо, що це «Метінвесту».
У 2026 році укриття типу «Цитадель» зʼявляються і в Запоріжжі – їх планують розмістити у та . І ось тут коло замикається – до робіт на цих об’єктах заходить вже добре знайоме нам ТОВ «Зелена столиця».
Отже, маємо Євгена Ковальова, який публічно представляв «Укрінтек», хоча формально не є його керівником чи власником. Маємо засновану ним фірму «Айрон Білд», яка отримує десятки мільйонів гривень за бюджетними контрактами. І маємо ТОВ «Зелена столиця» на чолі з Олександром Пономарьовим, якого знайомі позначають як водія Ковальова і який отримував офіційні доходи від ТОВ «Айрон Білд» того ж Ковальова.
Джерела «Локатор-Медіа», що знаються на системі міських підрядів Запоріжжя, описують роль Ковальова як значно ширшу за ту, що можна побачити в офіційних реєстрах. Співрозмовники редакції стверджують, що він бере участь в обговореннях, які стосуються потенційних підрядників для окремих міських структур та курує проєкти від «Метінвесту». Прямих контактів Євгена Ковальова нам знайти не вдалося, а на запити надіслані на контакти його компаній, ніхто не відповів. Тож питання, чи є власник фірми, яка зібрала 320 млн грн з бюджетних підрядів, його водієм, залишається наразі без відповіді.
Джерело: «Локатор-Медіа»
