Влітку 2026 року НАБУ і САП повідомили Андрію Осіпову про підозру у вимаганні $1 мільйона у росіянина за допомогу в уникненні екстрадиції з України. Під час розслідування у чоловіка вилучили телефон, на якому він, як стверджують правоохоронці, збирав своєрідну «страховку» — записи про гроші, послуги та домовленості зі своїми знайомими у правоохоронних органах.
Про це пише «Слідство.Інфо»
Ці матеріали, зокрема, допомогли антикорупційним органам викрити нову злочинну організацію, яка спеціалізувалася на шахрайських кол-центрах, розповсюдженні наркотиків та виготовленні фальшивих євро.
Наприкінці липня у Вищому антикорупційному суді розглядали справу неодноразово судимого за грабіж, розбій і хуліганство Андрія Осіпова. За даними слідства, у 2022 році він вимагав $1 мільйон хабаря у росіянина Олександра Кузнєцова за порятунок від екстрадиції з України. Цією справою займались НАБУ і САП, зокрема, через те, що сума нібито узгоджувалася з тодішнім першим заступником голови СБУ Василем Малюком.
У розмовах, які прокурор САП Андрій Пономаренко наприкінці липня зачитав у суді, Осіпов називав себе частиною «команди» Малюка і вживав фразу: «я з ВВ» (використовуючи ініціали Василя Васильовича Малюка).
Крім цього, за даними слідства, на записах Осіпов обговорював дружину Малюка Юлію та згадував про спільне минуле: «Не могла б вона подумати, що цей хуліган коростишівський на такому рівні буде».
Ця ж цитата є і на нових «плівках»операції НАБУ і САП «Карфаген». На її прикладі детектив пояснює, що Осіпов підтримує тісні зв’язки з правоохоронцями які, як і він, народились, виросли і розпочали свою кар’єру на Житомирщині.
«Старі знайомі» Осіпова у «Карфагені»
Ще з липневого розслідування антикорупційних органів відомо про звʼязки Андрія Осіпова з Віталієм Рибалком, який на нових «плівках» фігурує як «Боксер» або «Кличко». За даними НАБУ, у злочинній організації, викритій в межах операції «Карфаген», чоловік займався замовними нападами та катуваннями.
Скриншот з «плівок» НАБУ
З 2011 року Рибалко неодноразово потрапляв у поле зору правоохоронців, зокрема через можливе шахрайство, вимагання та викрадення людини. За інформацією слідства, чоловік тривалий час перебував у злочинному угрупованні, яке діяло на території міста Коростень на Житомирщині.
Прокурор САП Андрій Пономаренко наголошував, що під час обшуків за місцем проживання Осіпова у справі про вимагання $1 мільйон хабаря, Рибалко був його представником.
Віталій Рибалко у Вищому антикорупційному суді
Під час липневого засідання у ВАКСі згадувались і розмови з чинним заступником начальника Головного управління «Д» Департаменту захисту національної державності СБУ Олександром Ковальчуком. Чоловіки обговорювали, як оформити процедуру повернення телефонів росіянина Кузнєцова без його явки до органу досудового розслідування та проведення реальних допитів:
Осіпов: Саня, привіт. Чуєш? Скажи мені, будь ласка, ще раз швидко. Щодо Саші [ред. — Кузнєцова], ти зрозумів… Там йому треба прийти просто формально, ніби його допитають, забрати свої телефони, так, чи як?
Ковальчук: Ну, треба його допитати… [ред. — формально] Просто, коли він буде йти, попередь мене.
Осіпов: Так, щоб я проконтролював цю справу і все.
Ковальчук: Щоб я проконтролював цю справу і все. Заїжджай до мене, нам з тобою треба обговорити кілька питань.
За даними джерел «Української правди», 4 листопада у Ковальчука пройшли обшуки у справі «Карфаген». Як саме чоловік у ній фігурує — поки що невідомо. «Слідство.Інфо» зʼясувало, що його не затримали і не звільнили з посади в СБУ.
Наприкінці липня прокурор САП також зачитав під час судового засідання розшифровки телефонних розмов Осіпова, в яких він обговорює нове призначення топпосадовця СБУ Сергія Дуки.
Сергій Дука
«А ось призначили того, хто разом із Ляшком потрапив у ДТП на броньованій машині Lexus. Права рука Малюка. Та ні, там у будь-якому разі ця ситуація, в принципі, виїденого яйця не варта. Той роздув це просто в інтернеті, всі це обговорювали. Я, чуєш, теж з якимись диванними каратистами, брате, в інтернеті зачепився. Потім думаю: “А навіщо це потрібно?”», — цитував слова Осіпова прокурор САП.
Чоловік нібито розповідав, як особисто вступав у суперечки в коментарях на сайті «Обозреватель» під публікацією про призначення Дуки, відстоюючи його компетентність.
У нових «плівках» НАБУ Дука фігурує під прізвиськом «Акім». За даними слідства, у злочинній організації, викритій в межах операції «Карфаген», він займався прикриттям від уваги спецслужб та інформував Осіпова про призначення співробітників СБУ на адміністративні посади.
Як стверджують правоохоронці, Дука спілкувався в інтересах злочинної організації з високопосадовцями Нацполіції та посприяв тому, щоб Осіпов відвідав будівлю Центрального Апарату СБУ 23 липня 2026 року.
«Страховка» Осіпова — матеріали справи
Наприкінці липня Вищий антикорупційний суд обрав Андрію Осіпову запобіжний захід у справі про вимання $1 мільйона хабаря. Його взяли під варту без альтернативи у вигляді застави. Чоловік досі перебуває в ізоляторі тимчасового тримання.
У межах досудового розслідування правоохоронці вилучили телефон Осіпова. Виявилось, що він готував собі «страховку» на випадок викриття або зради з боку «своїх».
Учасники злочинної організації фіксували факти передачі грошей, цінних речей та інших послуг правоохоронцям із різних відомств. Крім цього, вони постійно звітували перед Осіповим про пророблену роботу і виконані вказівки.
Скриншот з «плівок» НАБУ
Завдяки вилученому в Осіпова майну, зокрема, НАБУ і САП викрилизлочинну організацію, яка спеціалізувалась на шахрайських кол-центрах, розповсюдженні наркотиків та виготовленні фальшивої валюти. За даними слідства, її діяльність супроводжувалася замовними нападами, викраденням та катуванням людей.
«Мексиканець» і його методи боротьби з неугодними
Як стверджують правоохоронці, співорганізатором угруповання був засновник наркокартелю «Хімпром» та мережі наркошопів U420 Єгор Буркін(«Мексиканець»). У 2014 році чоловік отримав український паспорт на прізвище Левченко. З 2016-го його розшукує СБУ.
За даними слідства, вже під час повномасштабної війни Буркін співпрацював із представниками ФСБ Росії.
Скриншот з «плівок» НАБУ
Саме «Мексиканець», згідно з матеріалами справи, озвучував погрози журналісту Денису Бігусу через розслідування Bihus.Info про мережу наркошопів U420. Буркін пропонував облити журналіста кислотою або побити молотком. Зрештою, фігуранти відмовилися від цієї ідеї, адже Бігус — «найгучніший» і прямо атакувати його не можна через загрозу сильного резонансу.
Після розслідування Bihus.Info про мережу наркошопів U420 почали говорити активісти. В одній з розмов, задокументованих правоохоронцями, «Мексиканець» зазначав, що майже всіх вдалося «виключити»: комусь дали грошей, когось «попросили».
Співпрацювати з учасниками злочинної організації відмовився лише один ветеран, який пройшов російський полон і готував акції протесту під магазинами мережі. Йдеться про громадського діяча Віктора Лахна з позивним «Лелека».
Скриншот з «плівок» НАБУ
У коментарі «Слідству.Інфо» Лахно сказав, що знав про плани злочинної організації щодо нього і повідомляв про це правоохоронні органи.
«Для мене ця історія вже закінчена», — додав «Лелека».
Боротьба з НАБУ і САП: справа детектива Магамедрасулова
У матеріалах розслідування НАБУ та САП згадується детектив антикорупційного бюро Руслан Магамедрасулов. Фігуранти злочинної організації обговорювали фальсифікацію доказів у його справі за участі російських спецслужб.
Скриншот з «плівок» НАБУ
Коли людина, що знала про фальсифікацію справи, вирішила звернутися до НАБУ, учасники схеми почали обговорювати, як цьому запобігти.
«Перш ніж ми його звідти витягнемо, я йому рота закрию. Потім є таке, про що я не можу сказати, бо у мене не буде пояснення для декого, що я його стримую, тому думайте», — йдеться у повідомленні Буркіна Осіпову.
За інформацією слідства, це повідомлення Осіпов переслав Дуці, щоб той якось цьому протидіяв.
Нагадаємо, детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова співробітники СБУ заарештували 21 липня 2025-го. Йому повідомили про підозру за пособництво Росії. Офіційна причина — продаж самим детективом та його батьком вирощених технічних конопель у Дагестан. Низка активістів, серед яких голова правління ГО «Центр протидії корупції» та військовослужбовець Віталій Шабунін, називали справу проти детектива «сфальсифікованою».
У лютому 2026 року «Слідство.Інфо» писало, що працівники СБУ проводили нараду з керівництвом Київського СІЗО щодо умов утримання Магамедрасулова до обрання йому запобіжного заходу.
$7 000 за місяць без обшуків
За даними слідства, злочинна організація забезпечувала роботу мережі шахрайських кол-центрів через підкуп правоохоронців. За безперешкодну роботу одного кол-центру щомісяця передавали по $7 000. На початку місяця учасники схеми отримували відомості про адреси та ідентифікатори офісів, а до 5 числа сплачували гроші у криптовалюті на заздалегідь визначені гаманці.
За «кришування» «офісів» і безпеку злочинної організації, за даними слідства, відповідали перший заступник начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Володимир Ценов («Прайс») та заступник начальника відділу Управління карного розшуку ГУНП у Київській області Олександр Дем’янчук («Консультант»).
Володимира Ценова затримали 4 листопада. Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави розміром 15 мільйонів гривень. Під час засідання чоловік відмовився спілкуватися з журналістами та коментувати свою роль у схемі.
Як з’ясували правоохоронці, фігуранти координували роботу щонайменше 52 кол-центрів, у яких працювали близько 2700 людей.
Крім «офісів», у 2026 році учасники злочинної організації налагодили виробництво фальшивих євро. Для цього облаштували таємний цех зі спеціальним поліграфічним обладнанням і голографічними матрицями.
В межах цієї справи НАБУ і САП оголосили підозри п’ятьом фігурантам. Крім Ценова, запобіжний захід обрали Віталію Рибалку. Його взяли під варту без альтернативи у вигляді застави. Під час судового засідання чоловік заперечив свою участь у злочинній організації.
Оприлюднені «плівки» — це друга частина операції «Карфаген». У першій частині йшлося про працівників Офісу генерального прокурора, які, за даними слідства, «кришували» роботу шахрайських кол-центрів. Після оприлюднення цих матеріалів з України виїхав тодішній генеральний прокурор Руслан Кравченко.
