Україна лишається серйозним світовим гравцем у галузі металургії, але стикається з серйозними викликами, зазначили аналітики ринку.

За підсумками 2025 року металургійна галузь України наростила виробництво чавуну на 11,2%, товарного металопрокату на 4,8%, водночас виплавка сталі скоротилася на 2,2%. Про це напередодні повідомив галузевий сайт GMC Center.

Так, виплавка чавуну у минулому році зросла на 11,2%, до 7,88 млн т. За даними аналітиків, це один із найкращих показників галузі з початку повномасштабного вторгнення.

“Збільшення випуску чавуну на тлі скорочення у сегменті сталі свідчить про структурні зміни в роботі галузі та її адаптацію до поточних ринкових умов. Зростання чавунного виробництва є прямим наслідком підвищеного зовнішнього попиту на сировинну продукцію, насамперед з боку експортних ринків”, – йдеться у публікації.

Відзначається, що попри позитивну динаміку, обсяги виробництва залишаються значно нижчими за довоєнні. Для порівняння, у 2021 році в Україні було виплавлено 21,16 млн т чавуну та 21,37 млн т сталі, тоді як у 2025-му – відповідно 7,88 млн т і 7,41 млн т. Випуск прокату за цей період скоротився з 19,08 млн т до 6,52 млн т.

За оцінками GMK Center, результати 2025 року формують складну базу для 2026-го: випуск сталі залишатиметься на нейтральному рівні, близько 7,2 млн т, що фактично означає досягнення поточної “стелі” виробництва в умовах війни. Подальше зростання стримуватиметься слабкою глобальною кон’юнктурою, агресивним експортом із Китаю, високими витратами на енергоносії та логістику, а також посиленням торговельних обмежень.

Аналітики прогнозують, що водночас збереження підвищеного попиту на чавун може й надалі підтримувати доменне виробництво. У 2026 році потенційне зростання випуску сталі в ЄС і відмова європейського ринку від російського чавуну створюють додаткові можливості для українських експортерів у цьому сегменті. Саме цим вони пояснюють дисбаланс 2025 року, коли зростання виплавки чавуну відбувалося на тлі стагнації сталеплавильного виробництва.

На думку аналітиків, ключовими ризиками для галузі у 2026 році залишаються запровадження механізму CBAM і нових тарифних квот ЄС, а також нестабільність енергопостачання через регулярні ракетні та дронові атаки. Вони нагадують, що за останній місяць через аварійні вимкнення електроенергії двічі призупиняв роботу комбінат Запоріжсталь, а аналогічні виклики фіксуються й на АрселорМіттал Кривий Ріг. Це підвищує операційні ризики та ускладнює планування безперебійної роботи металургійних підприємств у 2026 році.

Нагадаємо, за останні п’ять років найбільші метпідприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Також повідомлялося, що металурги просять уряд відкласти впровадження вуглецевого мита СВАМ в Україні. Вітчизняним підприємствам необхідні мільярди євро для модернізації, але війна унеможливлює їх залучення.