12 грудня 2025 року може стати знаковою датою для репутації слідчої судді Личаківського районного суду Львова Юлії Бобрової. Саме цього дня у справі №463/11947/25 було ухвалено рішення, яке, на переконання правозахисників, фактично узаконює бездіяльність органів досудового розслідування та обмежує громадянам доступ до правосуддя.
Дисциплінарну скаргу до Вищої ради правосуддя подав голова «Фонду Святого Гавриїла Ургебадзе» та правозахисник Вадим Хабібуллін — у межах резонансної справи так званих «мародерів Івано-Франківщини».
Йдеться не лише про незгоду з судовим рішенням. У скарзі йдеться про свідоме та систематичне порушення норм КПК України.
Суть конфлікту полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після подання заяви про кримінальне правопорушення до ТУ ДБР у Львові. Закон чітко зобов’язує правоохоронців зробити це протягом 24 годин — без «перенаправлень», маніпуляцій із підслідністю чи бюрократичних перешкод.
У документі, як зазначає Хабібуллін, відсутня будь-яка оцінка вимог ст. 214 КПК України, немає відповіді на ключові аргументи заявника та належного обґрунтування.
На думку правозахисника, такі дії можуть містити ознаки дисциплінарного проступку відповідно до ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та суперечать стандартам ЄСПЛ і Конституції України.
Суддя Личаківського районного суду Львова Юлія Боброва необґрунтовано відмовляє у задоволенні скарг, що стосуються бездіяльності слідчих чи прокурорів щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, зокрема у справі №463/3099/26 від 01.04.2026 щодо бездіяльності уповноважених осіб ТУ ДБР у Львові.
Зазначені обставини пов’язані з діяльністю групи пов’язаних компаній мережі АЗС «ОККО» та афілійованих осіб, які, за наявною інформацією, могли координувати механізми мінімізації податкових зобов’язань через систему внутрішньогрупових фінансових операцій, використання «скрученого» ПДВ, формування фіктивного податкового кредиту та залучення підконтрольних підприємств із ознаками транзитності.
Окремі епізоди також можуть свідчити про можливе сприяння з боку представників контролюючих і правоохоронних органів, що створювало умови для тривалого функціонування схеми, спрямованої на ухилення від сплати податків, легалізацію коштів та маніпулювання фінансовою звітністю через мережу афілійованих структур.
