Перетворення НМУ імені О. О. Богомольця на годівницю для будівельних фірм — це лише половина злочину перед українською медициною.
Кучин (який і сам має звання члена-кореспондента НАМНУ) разом з першим проректором Олександром Науменком перетворив історичні кафедри університету на феодальні наділи для токсичних медичних «рішал», де фальшивий науковий статус використовується як броня від слідчих.
Найбільш огидним прикладом цього симбіозу Кучина з медичною мафією столиці є легалізація в стінах НМУ директора КНП «Перинатальний центр міста Києва» Дмитра Олександровича Говсєєва.
У 2023 Говсєєву віддали крісло завідувача легендарної кафедри акушерства і гінекології №1. Ректорат абсолютно свідомо закрив очі на те, що Говсєєв двадцять років просидів звичайним асистентом кафедри, докторську дисертацію захистив у 2020 через «академічний туризм» у Харкові, а вчене звання професора у квітні 2021 отримав шляхом зухвалої афери.
Не маючи ні обов’язкового звання доцента, ні 10 років підтвердженого в деклараціях стажу, ні знання іноземної мови на рівні В2, Говсєєв просто провів засідання Вченої ради приватної Міжнародної академії екології та медицини (МАЕМ), яку сам же й очолював, і в прямому конфлікті інтересів проголосував за присвоєння звання професора самому собі.
Отримавши від Кучина кафедру в головному медичному виші країни та перекинувши реальну викладацьку роботу на підлеглих, «професор» Говсєєв із мізерним індексом Гірша у Scopus (3) перетворив науку в НМУ на відверте посміховисько. Щоб імітувати публікаційну активність для університетських звітів, завідувач кафедри акушерства почав масово скуповувати місця у статтях «паперових фабрик» (paper mills) про електронну комерцію, ІТ-менеджмент та корпоративну соціальну відповідальність підприємств — точнісінько за темою дисертації свого 33-річного сина Дмитра Дмитровича Говсєєва, аспіранта НАУ.
У 2024–2025 очільник кафедри НМУ випустив п’ять монографій тиражем по 100 примірників, теоретичні розділи яких були банально згенеровані ChatGPT.
Навіщо Кучину було покривати цього фейкового науковця в структурі НМУ? Відповідь криється у фінансових потоках КНП «Перинатальний центр міста Києва», яке є клінічною базою та водночас особистим комерційним князівством Говсєєва. Поки Говсєєв хизувався завідуванням кафедрою НМУ, на території державного пологового будинку працювала фірма-примара ТОВ «Medli» (Medliif Plus), через яку з вагітних жінок викачували по 16 тис. гривень за ведення вагітності та по 10 тис. гривень за палати на приватні рахунки за роботу державних лікарів, що довело відділення реанімації новонароджених до масового звільнення понад 25 медсестер. Паралельно Говсєєв та його підлеглі стали фігурантами кримінального провадження за розкрадання 9 млн гривень на закупівлях медобладнання за вказівками комерсантів у месенджерах, а восени 2026 прогримів новий скандал із розпилом 116 млн гривень на тендерах Перинатального центру для «своїх» фірм.
Кругова порука між ректоратом Кучина та клінічними баронами виявилася настільки міцною, що Говсєєва не похитнула ні офіційна вимога МОЗ України до КМДА про його звільнення, ні кривава нічна ДТП під час комендантської години 4 листопада 2025 року, коли його п’яний син Дмитро (з 2,4 проміле алкоголю в крові), на якого оформлено родинний маєток майже на 500 кв. м, на маминій Audi A5 протаранив пікап на Берестейському проспекті, відправивши двох людей до лікарні з важкими травмами.
Щобільше: замість вигнання з університету з вовчим квитком, адміністрація Юрія Кучина урочисто вивісила офіційний банер НМУ імені О. О. Богомольця, на якому привітала Дмитра Говсєєва та першого проректора Олександра Науменка з обранням відповідно членом-кореспондентом (за спеціально скроєною під його 60-річчя квотою «без граничного віку») та дійсним академіком Національної академії медичних наук.
