Бажання Волинської митниці довести в апеляційній інстанції провину великого автотрейдера розбилося об банальне недотримання процесуальних строків. Волинський апеляційний суд відмовився розглядати скаргу фіскалів щодо керівника ТОВ «ВЕСТ КАР ПЛЮС» Дмитра Матюка. Через юридичну необачність митників державний бюджет остаточно втратив шанс стягнути мільйонні штрафи за ймовірні махінації з європейськими сертифікатами.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на судове рішення у справі № 163/581/26.

Суть скандалу: польські сертифікати під сумнівом

Конфлікт бере початок з масштабної перевірки операцій з імпорту транспортних засобів. Співробітники Волинської митниці звинуватили директора ТОВ «ВЕСТ КАР ПЛЮС» Дмитра Матюка у суттєвому заниженні податкових зобов’язань під час розмитнення десятків автомобілів у 2023 році.

Митники стверджували, що компанія незаконно скористалася преференціями (пільговим митом), надіславши митні декларації разом із сертифікатами походження товарів форми EUR.1. Фіскали надіслали запит до іноземних колег і згодом заявили, що польська сторона не підтвердила автентичність цих документів. Як наслідок, Матюку Д.В. інкримінували порушення, передбачене статтею 485 Митного кодексу України (заявлення в декларації неправдивих відомостей з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів), а сума претензій держави склала понад 1,8 мільйона гривень.

Проте Любомльський районний суд Волинської області, який розглядав справу першим, розкритикував докази митниці. Суддя назвав доводи фіскальних органів «припущеннями», вказав на брак беззаперечних доказів вини керівника та повністю закрив справу у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

Чому апеляція не відбулася: хронологія запізнення

Митний орган спробував оскаржити цей програш, але припустився фундаментальної помилки, пропустивши дедлайн для подачі документів.

Юридичний календар процесу продемонстрував повну втрату контролю над строками з боку юристів митниці:

• 30 квітня 2026 року — Любомльський районний суд офіційно виніс постанову на користь директора фірми.

• 11 травня 2026 року — з урахуванням вихідних днів, цей день був останнім законним терміном для направлення апеляції (діє суворий 10-денний строк).

• 22 травня 2026 року — Волинська митниця фактично відправила свою апеляційну скаргу до суду (із запізненням на 11 днів).

Марні виправдання та позиція ЄСПЛ

У судовому залі представники митниці намагалися виправдатися технічними нюансами. Вони запевняли, що електронна копія повного тексту судової постанови надійшла на їхню офіційну e-mail адресу лише 14 травня, тому вони фізично не могли вкластися у визначені графіки.

Проте колегія суддів Волинського апеляційного суду ці доводи рішуче відхилила. Судді нагадали державній структурі базове правило адміністративного процесу: відлік 10 діб для подачі апеляції у справах про порушення митних правил стартує безпосередньо з дня оголошення (винесення) постанови судом першої інстанції, а не з дати, коли чиновники вирішили перевірити пошту чи отримали паперовий примірник.

Суд відмовився поновлювати строк оскарження, зазначивши, що митниця не надала жодної об’єктивної чи поважної причини для такої затримки. Обґрунтовуючи свій вердикт, апеляційна інстанція послалася на сталу практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), акцентувавши увагу на принципі «правової визначеності»:

Безпідставне та необґрунтоване поновлення судами пропущених строків на оскарження нівелює законну силу судового рішення і порушує права іншої сторони процесу, яка має право розховувати на стабільність судового вердикту.

Апеляційну скаргу митників офіційно повернули без розгляду. Рішення Любомльського суду про невинуватість Дмитра Матюка набуло законної сили та є остаточним.