Податковий удар по «сірому» імпорту Apple: магазин YABLUKA програв апеляцію на 2,4 мільйона гривень

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив безкомпромісне рішення у справі проти відомої франшизи магазинів електроніки. Суд повністю підтвердив правомірність дій Державної податкової служби, яка під час ревізії виявила у торговому залі комерційну партію преміум-техніки без жодного документа про походження. Спроба підприємниці списати все на процедурні помилки податківців зазнала фіаско.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на постанову Восьмого ААС від 17 червня 2026 року у справі № 380/2889/25.

Рейд у ТЦ «Велес»: три ключові порушення ритейлера

Судовий процес стосувався діяльності ФОП Беди Тетяни Михайлівни, яка здійснювала роздрібну торгівлю девайсами під вивіскою мережі «YABLUKA». Податківці завітали з фактичною перевіркою до її брендової торгової точки в Івано-Франківську, що розташована у популярному ТЦ «Велес».

Результати аудиту виявили класичний букет порушень, характерних для «сірого» ринку гаджетів:

  • «Анонімна» техніка на мільйони: У магазині відкрито продавалися смартфони, планшети та аксесуари компанії Apple загальною вартістю понад 2,4 мільйона гривень. Проте ані на момент початку перевірки, ані до її фіналу підприємниця не змогла надати жодної первинної накладної, контракту чи акту закупівлі, які б підтверджували, де саме і на яких підставах було придбано цей товар.

  • Тіньовий штат: Клієнтів у залі обслуговували продавці-консультанти, з якими не було укладено жодних офіційних трудових договорів, а держава відповідно не отримувала податків із їхніх зарплат.

  • Компрометація електронних ключів: Хоча власниця бізнесу на папері стверджувала, що торгує за прилавком особисто, перевірка зафіксувала: фіскальні чеки через програмні РДО (ПРРО) видавали сторонні особи. Ба більше, ФОП не змогла логічно пояснити суду, як неоформлений персонал отримав доступ до її персональних електронних цифрових підписів (ЕЦП) та системи фіскалізації.

Фіскальний кодекс проти процедурних зачіпок

У суді апеляційної інстанції представники підприємниці намагалися побудувати захист на дрібних формальностях. Вони заперечували факт найму нелегальних працівників, запевняли, що накладні на внутрішнє переміщення всередині мережі були «в порядку», і навіть намагалися визнати саму перевірку незаконною, апелюючи до внутрішніх листів ДПС.

Проте колегія суддів Восьмого ААС повністю відкинула ці аргументи, наголосивши на базових нормах закону:

  1. Товар без паперів — поза законом: Ведення чіткого обліку товарних запасів за місцем їх реалізації є прямим та безумовним обов’язком кожного ФОП.

  2. Штраф за замовчуванням: Сама лише відсутність документів на продукцію в момент її продажу є самостійною і достатньою підставою для жорстких санкцій згідно зі статтею 20 Закону України №265/95-ВР (Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг).

Судовий вердикт

Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу підприємниці — без задоволення.

Постанова набрала законної сили. Тепер ФОП Беда Тетяна Михайлівна зобов’язана в повному обсязі перерахувати до державного бюджету штрафні санкції у розмірі понад 2,4 мільйона гривень.

  • Related Posts

    Посадовцю «Київзеленбуду» повідомили про підозру через розтрату понад 1,1 мільйона гривень
    • 6 Липня, 2026

    Заступнику начальника одного з управлінь КО “Київзеленбуд” повідомили про підозру у розтраті бюджетних коштів під час ремонту скверу на вулиці Митрополита Андрія Шептицького в Києві. У Києві правоохоронці викрили можливу…

    Читати
    За переведення з передової за 9000 доларів: суд у Києві оштрафував офіцера кадрового центру Сухопутних військ
    • 6 Липня, 2026

    Святошинський районний суд Києва виніс вирок офіцеру відділу супроводження кар’єри офіцерів кадрового центру Сухопутних військ ЗСУ Валерію Згурському. У січні 2026 року Згурський за винагороду в розмірі 9 тис. доларів…

    Читати

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *