Ім’я скандально відомого українського бізнесмена Дмитра Коваленка останнім часом постійно з’являється у заголовках новин — то йдеться про схеми з російським вугіллям, то обговорюються деталі його затримання детективами НАБУ в Ужгороді.

А тим часом сам Дмитро Коваленко докладає чималих зусиль для того, щоб зачистити весь негатив, який буквально гігабайтами присутній в інтернеті. прагнення прибрати матеріали, які розповідають про підспідок цього нинішнього «зернотрейдера», який сколотив собі статки на торгівлі російським вугіллям під час війни, дійшло до абсурду – Дмитро Коваленко подався в порнозірки та порноіндустрію.

Не буквально, звісно, хоча – хто знає, як буде далі, може, дійде й до відвертих роликів. А поки творець групи «Гранова» освоює вельми своєрідний ресурс – OnlyFans. Що він там розміщує – було б його справою, якби з посиланням на OnlyFans не надходили скарги в “ГУГЛ” на «порушення авторських прав», які масово надсилає Дмитро Коваленко.

Остання датована 18 березня і містить вимогу прибрати низку розслідувань про персону Дмитра Коваленка, розміщених на десятках ресурсів. Причина та ж – нібито порушення авторських прав.

Що ж вимагає в “ГУГЛа” видалити Дмитро Коваленко? Відповідь тут надзвичайно проста – йдеться про матеріали, які розповідають про його нещодавнє минуле, коли він організував масштабні поставки вугілля з окупованих територій Донецької та Луганської областей, щедро «розбавляючи» це вугілля сировиною суто російського походження.

Воно й зрозуміло – тільки-но ти відмив свою репутацію, перетворився на респектабельного бізнесмена, а тут нате: затримання Національним антикорупційним бюро, спливає дивна дружба з колишнім головою Мукачівської РДА та Луганської ОВА Сергієм Гайдаєм, незрозумілий проєкт із будівництва індустріального парку в Сваляві, руйнується схема поставок вугілля з Польщі, яку налагодила та ж компанія Adelon, що засвітилася в поставках російського вугілля, виникають інші незручні питання.

Тому судомні спроби Дмитра Коваленка прибрати весь цей негатив із мережі зрозумілі. Незрозуміле інше – невже він такий жадібний, що не зміг для цього найняти професійну команду чистильників? Які, по суті, роблять те саме, що й Дмитро Коваленко зі своїми скаргами від порноресурсу, тільки набагато тихіше й ефективніше?

Суть цього методу зачистки зводиться до того, що копія небажаного матеріалу розміщується заднім числом на якомусь одноразовому сайті, з якого летить скарга в “ГУГЛ” на порушення авторських прав справжнім ресурсом, на якому розміщено негатив. Як доказ додається URL підробного матеріалу. “ГУГЛ” приймає скаргу за «чисту монету» й видаляє з видачі ті матеріали, на які прийшла скарга, після чого зникає і копія матеріалу, яка видавалася за оригінал.

Просто й ефективно, ось тільки професійні гравці цього ринку не використовують для таких дій справжні сайти. Тим більше – порнографічні. Чи означає така скарга від Дмитра Коваленка, що він подався в секс-індустрію й тепер заробляє порноконтентом, продаючи його підписникам?

Це було б, звісно, смішно, якби не було так сумно. Чим закінчиться затримання нинішнього «зернотрейдера» Дмитра Коваленка детективами НАБУ – поки невідомо. Але те, що його вугільні схеми дуже турбують самого Коваленка, – безсумнівно. Вочевидь, не все ще йому вдалося “порішати”, раз він так судомно й з такою наполегливістю чистить розслідування про свою діяльність.

Нагадаймо, кілька років тому з’явилася серія матеріалів, у яких розслідувачі аргументовано, на основі справжніх документів, розповідали про участь Дмитра Коваленка та компанії Adelon AG у торгівлі російським вугіллям. Купувала його Україна коштом свого бюджету, купувала його Європа. Ключову роль у цих поставках відігравав Дмитро Коваленко, який вибудував мережу компаній і транзитних операцій ще з 2014 року.

Використовуючи зв’язки на вугільному ринку Росії, України та Європи, Коваленко налагодив стійку систему обходу санкцій. У ланцюжку фігурують польська Sibcoal (перейменована після перевірок), кіпрський офшор ANTEX INTER TRADE LTD та швейцарська Adelon AG. Через них російське вугілля, включно з продукцією шахти «Беловська», постачалося до країн ЄС — Польщі, Литви, Чехії.

Схема проста за суттю, але заплутана на папері. Офшори «перепродають» вугілля один одному, створюючи фіктивну географію поставок. Наприклад, кіпрська компанія «купує» вугілля, якого там фізично не існує, а потім відправляє його далі в Європу. Швейцарська Adelon AG також бере участь у цих операціях, закуповуючи вугілля в білоруських посередників.

Окремий напрям — схема переуступки боргів. Через Adelon AG, російський «МэлТЭК» та компанію з ОАЕ Plaimp SFP Limited прокручуються сотні тисяч і мільйони доларів, пов’язані з перевезеннями вугілля. У цей же ланцюжок вбудовані логістичні компанії з Болгарії та операції з казахстанським вугіллям, що ще більше ускладнює відстеження походження товару.

Ще один елемент мережі — Azurit DWC-LLC (ОАЕ), пов’язана з Коваленком та Олександром Курпетком, колишнім менеджером «Метінвесту». Через неї в 2022 році вугілля з Росії постачалося до Південної Кореї. Загальна сума контрактів — понад 10 млн доларів, без затримок з оплатами.

Незважаючи на багатоступеневу «паперову» логістику — Росія, Корея, Швейцарія, Білорусь — реальний маршрут залишається примітивним: вугілля йде з Росії до Білорусі, а потім до Європи. Усі інші транзакції потрібні лише для одного — приховати походження сировини та обійти санкції.

Судячи з тих завзяття й паніки, з якими Дмитро Коваленко кинувся чистити матеріали про свою торгівлю російським вугіллям, схеми ці діють досі. Тому й полетіли дивні й смішні на перший погляд скарги від порноресурсів на «порушення авторських прав».

Насправді все далеко не так смішно, як здається на перший погляд – йдеться про масштабну систему легалізації російського вугілля на європейському ринку. І поки Україна воює, такі схеми продовжують працювати, приносячи їхнім організаторам сотні мільйонів доларів — і одночасно підживлюючи економіку країни-агресорки.

Тому так і збудився Дмитро Коваленко. І його присутність на ринку секс-послуг пояснюється аж ніяк не тим, що він на старості літ вирішив перекваліфікуватися в повії. Але біда в тому, що правоохоронна система України чомусь на цю «порнографію» уперто заплющує очі. Чи ні?