У той час, як деякі втікачі з України продовжують заробляти десятки мільярдів гривень щороку, просто переписавши бізнес на рідню, інші втратили вже понад 50% свого статку і продовжують втрачати активи.
Зокрема, йдеться про колись наймолодшого українського мільярдера Костянтина Жеваго, який за час війни втратив понад 50% свого статку. Йому самому загрожують терміни з численних кримінальних проваджень. Серед них і резонансний хабар у 3,5 млн дол. голові Верховного Суду України Всеволоду Князєву. Про це повідомляють “Коментарі”.
Молодий та перспективний на 2,5 млрд дол.
Уродженець Магаданської області РФ Костянтин Жеваго дитиною переїхав з батьками в Україну і ще 19-річним студентом у 1993-му році став фінансовим директором ЗАТ “Фінанси та Кредит”. Через кілька років він обійняв посаду голови правління ЗАТ, а також увійшов до складу керівництва цілої низки підприємств, що були частиною бізнесу групи “Фінанси та кредит”.
Такий швидкий зліт пояснюють часто заступництвом з боку творців ЗАТ “Фінанси та Кредит”, якими називали бізнесменів та нардепів 1990-початку 2000-х років Ігоря Бакая та Олександра Волкова. Нібито саме вони помітили перспективного фінансиста та поступово передали йому операційне управління своїми активами. Принаймні, коли у 2002-му році Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за фактом незаконного відкриття валютних рахунків рядом нардепів, серед них були і Олександр Волков, і Ігор Бакай та Костянтин Жеваго. Зауважимо, що бути народним депутатом для самого Жеваго стало своєрідним “правилом гарного тону” — він був ним без перерв з 3 по 8 скликання або з 1998 по 2019 роки.
По-справжньому “бізнес-зірка” Костянтина Жеваго запалилася в 2007-му році, коли він першим з українських мільярдерів вивів свою компанію Ferrexpo на Лондонську фондову біржу. Цікаво, що успіх бізнесмена збігся з еміграцією Ігоря Бакая до Росії після Помаранчевої революції 2004 року і відходом від активної діяльності Олександра Волкова. Після цього бізнес-група “Фінанси та кредит” стала вважатися власністю наймолодшого українського мільярдера.
До складу групи за даними аналітичного сервісу YouControl входило понад 170 компаній. Активи представлені у гірничорудній та металургійній галузях, суднобудуванні та машинобудуванні, у виробництві великовантажних автомобілів, фармакології, харчопромі та спорті в Україні, а також країнах Західної Європи та Середньої Азії.
На піку статки Костянтина Жеваго оцінювали приблизно 2,4 млрд дол., правда майже половину з них він втратив уже за перший рік війни. Але не російське вторгнення стало виною, а проблеми з новою українською владою.
113 мільйонів доларів із банку “Фінанси та кредит” — перші проблеми
У серпні 2019 року стало відомо про кримінальне провадження, відкрите Державним бюро розслідувань України щодо Костянтина Жеваго як власника збанкрутілого у 2015-му році банку “Фінанси та кредит”.
За версією слідства, банк доручився за кредити офшорної компанії в іноземних банках на суму 113 млн дол. (2,5 млрд грн. у 2019 році), які були виведені з банківської установи у вигляді застави. При цьому збиток банку за січень-квітень 2015 року склав 715 млн. грн., тобто виведення з банку 2,5 млрд. грн. по суті, і зробило його збитковим. На момент ліквідації за даними НБУ Костянтину Жеваго належало 97,66% “Фінанси та кредит”.
Вже в жовтні Костянтина Жеваго було оголошено в розшук, а НАБУ повідомило про підозру бізнесмену в недостовірному декларуванні під час перебування його народним депутатом – він нібито замовчав про 19 млн грн. у своїх деклараціях. 2020-го суд ухвалив стягнути з нардепа 1,5 млрд грн., а 2021-го бізнесмена було оголошено в міжнародний розшук по лінії Інтерполу в рамках цієї справи. Зрештою, 2022-го екснардепа навіть затримали у Франції, але екстрадиції не трапилося і Костянтин Жеваго вийшов на волю.
Зовсім недавно, у вересні 2026 року Центральний апеляційний господарський суд дозволив НБУ продати майновий комплекс банку “Фінанси та кредит”, який останній дав у заставу за кредитом від Нацбанку майже 4 млрд грн.
Зазначимо, що хоча сам банк перебуває у стані банкрутства, Костянтин Жеваго продовжує використовувати його у своєму бізнесі в Україні. Так, за версією слідства з кримінального провадження № 62024000000000394, взяті раніше в підконтрольному йому банку кредити використовуються для вимог коштів або банкрутства компаній-боржників. Відбувається це за допомогою підконтрольних бізнесмену компаній, причому іноді ці борги можуть мати штучний характер.
Залізничний бізнес та хабар голові Верховного суду
Справа про підкуп за 2,7 млн дол. голови Верховного суду України Всеволода Князєва в травні 2023 року безпосередньо пов’язано з найбільш прибутковим напрямом діяльності Костянтина Жеваго в Україні – видобутком залізняку. Йшлося про судові баталії навколо Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, коріння яких веде до угоди 2002 року про купівлю підприємства структурами, які пізніше стали відомі як компанія Ferrexpo AG , зареєстрована в Швейцарії, і в якій Жеваго належать понад 40% акцій.
З того часу за ці активи періодично спалахували війни в судах – так у 2020-му році колишні продавці вимагали анулювати угоду та повернути їм акції, що викликало цілу низку судових рішень.
У травні 2021 року Господарський суд Києва повністю відхилив позови всіх чотирьох компаній-продавців, а Північний апеляційний господарський суд 12 вересня вимогу продавців задовольнив частково, зобов’язавши повернути продавцям 40,19% акцій підприємства, залишивши у Ferrexpo AG 59,81% акцій Полтавського ГО.
Це рішення не влаштувало Ferrexpo AG і питання перенеслося до Верховного суду України, який 19 квітня 2023 року поставив крапку, скасувавши рішення Північного апеляційного суду та повернувши всі акції Ferrexpo.
Зазначимо, що менш ніж через місяць після цього рішення і було затримано Всеволода Князєва, а керівництво НАБУ та САП одразу заявили, що затримання голови Верховного суду було пов’язане з винесенням судом рішень на користь власника групи “Фінанси та кредит”, тобто Костянтина Жеваго.
Хоча Всеволод Князєв згодом намагався покинути Україну , через 3 роки після затримання він визнав свою провину, дав свідчення на інших учасників схеми та отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна . Але ще у серпні 2023-го Костянтина Жеваго було офіційно звинувачено у спробі підкупу голови Верховного суду України, а 16 червня 2026-го НАБУ та САП направили до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) обвинувальний акт щодо бізнесмена Костянтина Жеваго. Загалом атака на бізнесмена та екснардепа мала комплексний характер – 12 лютого 2025 року проти нього було введено санкції РНБО, що він сам назвав незаконним та безпідставним.
Але значно важливіша доля власне Полтавського ГЗК, колись головного активу бізнесмена в Україні, і найбільш прибуткового.
Так, за даними YouControl ПрАТ “Полтавський ГЗК” (сфера діяльності – видобуток залізняку, статутний фонд – 3 млрд 87 млн грн.) хоч і серйозно знизив виручку – з 44,2 млрд грн. 2021-го до 20,8 млрд грн. 2025-го, як і раніше, акумулює найбільший дохід Костянтина Жеваго в Україні.
Втім, ще 24 лютого Господарський суд Полтавської області відкрив провадження у справі про банкрутство Полтавського ГЗК за позовом ТОВ “Максі капітал груп” (сфера діяльності – консультування з питань комерційної діяльності та управління, статутний фонд – 5 млн грн.) на 4,7 млрд грн. Тобто, контроль над основним активом бізнесмена також може піти з його рук.
Зазначимо, що “Максі капітал груп” належить низці бізнесменів, серед яких Леонід Крючков, який спеціалізується на викупі проблемних боргів та встановленні контролю над підприємствами. Його рідний брат екс-нардеп Дмитро Крючков проходить фігурантом у справі про виведення коштів із компанії “Запоріжжяобленерго”, в якій понад 60% акцій належить державі. За версією слідства, Крючков є організатором схеми, за якою ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ДП “Енергоринок” завдали збитків на загальну суму понад 346 млн. гривень – частина боргів перед держкомпаніями віддавалася колекторам, а 70% просто списувалася.
Втім, не виключено, що за цим позовом стоїть і сам Костянтин Жеваго, який за версією слідства може використати компанії, оформлені на підставних осіб, та “кишенькових” суддів для виведення своїх активів з-під контролю держави.
Банкрутство “Київмедпрепарат” та “Артеріума”
Свого часу група “Фінанси та кредит” являла собою багатопрофільний концерн, який об’єднував компанії в різних сферах економіки. На 2-му місці за виручкою групи після Полтавського ГЗК набула фармакологічна компанія “Артеріум”.
Як повідомляли “Коментарі” , під контролем Костянтина Жеваго була корпорація “Артеріум”, до складу якої входять заводи “Київмедпрепарат” та “Галичфарм”. У військових умовах компанія наростила дохід із 3,85 млрд грн. 2021-го до 4,1 млрд грн. 2025-го, що правда нижче 5,2 млрд. 2024-го. Згідно з данимиYouControl”Корпорація Артеріум” (сфера діяльності – оптова торгівля фармацевтичними товарами, статутний фонд – 2 млн. 670 тис. грн.) входить до складу групи компаній Костянтина Жеваго. Правда, це незабаром може змінитися.
Так, 3 грудня 2025 року Господарський суд міста Києва відкрив провадження щодо банкрутства одного з ключових активів корпорації – АТ “Київмедпрепарат” (сфера діяльності – виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів, статутний фонд – 290,1 млн грн.). Іншими словами, ось уже майже 11 місяців виробник продукції, який приносить корпорації мільярд гривень, може припинити її виробництво. При цьому виторг компанії впав з 3,5 млрд грн. 2024-го до 2,9 млрд грн. 2025-го.
Аналогічна ситуація має місце ще з одним фармвиробником “Артеріума” — ТОВ “Галичфарм” (сфера діяльності – виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів, статутний фонд – 76,6 млн грн.), за яким з квітня 2026 року відкрито справу про банкрутство через борг кредитору в 1,4 млрд грн. Сама компанія здатна генерувати виручку приблизно 1,8 млрд грн щорічно.
Цікаво, що в обох випадках відкриття банкрутства – “Київмедпрепарат” та “Галичфарм”, ініціатором виступає та сама компанія, ТОВ “Скай девелопмент” (сфера діяльності – надання в оренду власного або орендованого нерухомого майна, статутний фонд – 1000 грн.). Слід зазначити, що за даними YouControl 33,4% компанії належить Леоніду Крючкову, який володіє 25% “Максі капітал груп”, що з лютого 2026-го банкрутує Полтавський ГЗК.
Цікаво, що згідно з матеріалами справи, кредитором АТ “Київмедпрепарат” виступав банк “Фінанси та кредит”, у якому для фармпідприємства було відкрито кредитну лінію. Після банкрутства банку право на вимогу повернення кредитів перейшло до НБУ та було ним продано на електронному аукціоні за 10% від номіналу.
Так, права вимоги щодо кредитів на 2 млрд 436 млн грн. були продані рівно в 10 разів дешевше – за 243,6 млн. грн. “Скай девелопмент”, причому вона виступала єдиним учасником аукціону. З викупленого пакету кредитів на 2,4 млрд грн., як виявилося, лише 110 млн грн. складає борг “Київмедпрепарат”, що й спричинило позов від “Скай девелопмент”.
План врятувати бізнес через банкрутства та суди від Костянтина Жеваго
Дещо інша ситуація склалася з “Галичфарм”, якому “Скай девелопмент” виставив рахунок на 1,4 млрд грн. У ході розгляду справи свій план санації запропонувало таке собі ТОВ “Сучасна металургійна компанія” (сфера діяльності – видобуток залізняку, статутний фонд – 100 тис. грн.) і офіційно належить якійсь Інні Прилепко.
Зауважимо, що дана компанія прямо згадується у кримінальному провадженні №62024000000000394, яке Костянтин Жеваго використовує для вимог коштів або банкрутства компаній-боржників. Зокрема, ТОВ “Сучасна металургійна компанія” за даними слідства було визнано переможцем аукціону (лот № 540574 із ціновою пропозицією у розмірі 280 114 000 гривень) щодо придбання нерухомого майна за адресою: м. Київ, вулиця Саксаганського, 139, корп. 20 літ. О, власником якого є “Київмедпрепарат”, також контрольований Костянтином Жеваго. Причому одним із учасників аукціону було ТОВ “Перфом стандарт” (сфера діяльності – надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, статутний фонд – 1000 грн.), яким також володіє Інна Прилепко і слідство вважає його також використовуваним для виведення активів Костянтина Жеваго.
Зауважимо, що “Перфом стандарт” фігурує у низці кримінальних проваджень, і звітуючи про збитки в 200-300 тисяч гривень щорічно бере участь в аукціонах на купівлю нерухомості з гарантійними внесками в 12 млн грн.
