У справі про масштабне виведення коштів із «Дельта Банку» слідство дісталося криптовалюти та електронних грошей. Йдеться про десятки рахунків і гаманців, через які, за версією правоохоронців, могли проходити кошти, пов’язані з колишнім власником банку Миколою Лагуном.

Слідчий суддя Голосіївського районного суду Києва задовольнив клопотання прокурора Офісу генерального прокурора та наклав арешт на криптовалюту й електронні гроші. Під арешт потрапили гаманці Binance, картки Revolut, Wise та Monese, а також рахунки Erste Bank і турецького Ziraat Bankasi.

Кримінальне провадження №42026000000000563 відкрили 4 травня 2026 року за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України – легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі.

За версією слідства, у 2012–2015 роках голова наглядової ради та власник істотної участі «Дельта Банку» разом із членами наглядової ради, правління та кредитного комітету організували систему кредитування, яка не мала нормального економічного сенсу.

Кредити, за даними слідства, видавали юридичним особам, пов’язаним між собою спільними адресами засновників. При цьому використовували пільгові умови, а забезпечення за кредитами було недостатнім або фіктивним.

У прокуратурі вважають, що метою таких операцій було не отримання прибутку банком, а перекриття старих кредитів та подальше виведення коштів через банки-нерезиденти.

Збитки державі в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слідство оцінює приблизно у ₴22,8 млрд.

За матеріалами клопотання, після виведення кошти легалізовували через придбання землі, нерухомості, корпоративних прав українських та іноземних компаній, цінних паперів і автомобілів. Активи, за версією слідства, оформлювали на підставних осіб як в Україні, так і за кордоном.

Серед українських активів правоохоронці називають понад 300 га сільськогосподарських земель і ділянок під забудову в Київській, Івано-Франківській та Чернігівській областях. Також ідеться про житлову та комерційну нерухомість у Києві й можливі інтереси в об’єктах нерухомості в окупованому Криму.

Опис схеми, наведений у матеріалах слідства, перегукується з публічними даними про колишнього власника «Дельта Банку» Миколу Лагуна.

20 вересня 2025 року РНБО застосувала до нього санкції строком на 10 років. Відповідний указ підписав президент України. Санкції передбачають, зокрема, блокування активів, обмеження торговельних операцій та заборону виведення капіталу. Виняток зробили для розрахунків із Фондом гарантування вкладів та Державною іпотечною установою.

Раніше Лагуна оголошували в розшук у справі про виведення з «Дельта Банку» понад $76,5 млн. Із 2024 року він перебуває в міжнародному розшуку, а, за даними ЗМІ, фактично живе за кордоном.

«Дельта Банк» визнали неплатоспроможним у березні 2015 року. Паралельно Фонд гарантування вкладів подав господарський позов на ₴22,8 млрд до пов’язаних із банком осіб. Ця справа досі перебуває на розгляді апеляції.

Однак, як стверджує слідство, після запровадження санкцій фінансова діяльність, пов’язана з цими активами, не припинилася.

За оперативними даними, у Києві нібито продовжує працювати бек-офіс, де колишні працівники «Дельта Банку» займаються фінансами українських та іноземних компаній, формально оформлених на інших людей.

За версією слідства, оренда земельних ділянок, житла та комерційної нерухомості приносить щонайменше $200 тисяч готівкою щомісяця, причому ці доходи не відображаються у податковому обліку.

Далі гроші, за даними правоохоронців, частково конвертують у криптовалюту та переказують на гаманці довірених осіб. Іншу частину коштів знову вкладають у нерухомість.

Саме ці фінансові канали тепер опинилися під арештом суду.

Арешт наклали на криптогаманці восьми осіб на біржі Binance, пов’язаній у матеріалах справи з Nest Exchange, Nest Clearing and Custody та Nest Trading Limited. У деяких фігурантів було по два-три рахунки, в інших – по п’ять-шість.

Окремо заблокували картку Revolut, оформлену на одну з цих осіб, а також рахунки Wise, Monese, Erste Bank і Ziraat Bankasi, які безпосередньо оформлені на особу, яку слідство вважає організатором схеми.

20 липня 2026 року слідчий визнав ці кошти речовими доказами.

Водночас ЗМІ раніше неодноразово повідомляли, що після переїзду до Відня та формального відходу від українських справ Лагун, за їхніми даними, продовжує контролювати низку активів в Україні.

Йдеться, зокрема, про земельні масиви під рекреаційну забудову в Київській, Чернігівській та Івано-Франківській областях, а також об’єкти нерухомості в окупованому Криму.

За даними медіа, керувати проєктами в Україні Лагуну допомагає бек-офіс на чолі з Максимом Черновим. Також згадується адвокатське бюро «Бірайт Адвокасі», до якого має стосунок Денис Тарасюк – колишній директор юридичного департаменту «Дельти».

Таким чином, слідство фактично намагається простежити весь фінансовий ланцюг – від кредитних операцій «Дельта Банку» та ймовірного виведення мільярдів гривень до нерухомості, готівки та криптовалютних гаманців. Водночас усі наведені обставини є версією слідства та мають бути доведені в установленому законом порядку.