У травні 2026 року Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду, де відповідачами в адміністративній справі є Микола та Олексій Азарови. Посилаючись на Закон «Про санкції», відомство просить стягнути на користь держави активи, якими батько і син прямо чи опосередковано володіють або можуть розпоряджатися, подробиці розповіли журналісти видання Investigator.

Микола Азаров перебуває під санкціями РНБО з листопада 2023 року, Олексій Азаров — з травня 2025 року. В обох випадках санкції передбачають блокування активів строком на десять років.

Олексій Азаров

У справі фігурують п’ять українських компаній і одна британська. Внесених до держреєстру бенефіціарів цих компаній Мін’юст вважає номінальними власниками активів і дорогого майна, якими володіють Азарови.

Особливо виділяють Костянтина Півоварова та Дмитра Нікітченка, які є співвласниками трьох товариств з обмеженою відповідальністю: «Бетель», «Солейленд Девелопмент» і «Інтертауер Україна».

У 2010–2011 роках Півоваров обіймав посаду заступника міністра регіонального розвитку і будівництва в уряді Миколи Азарова. Після звільнення став віцепрезидентом футбольного клубу «Металіст». А у 2014 році, коли Олексій Азаров покинув Україну, він подарував йому австрійську компанію Garda Handels-und Beteiligungs GmbH, на яку оформлено нерухомість Азарових в Австрії та Італії й активи в Україні, зокрема завод «Металіст» у Макіївці.

На ім’я Півоварова зареєстровано частки в трьох українських компаніях, які стали предметом позову про застосування санкцій. Сам він усе заперечує.

Друга особа, яку Мін’юст вважає номінальним власником активів родини Азарових, — це бізнес-партнер Півоварова Дмитро Нікітченко. Його залучили до управління українською частиною активів через довірену особу родини Азарових — Півоварова — для того, щоб уберегти київську нерухомість і землю від санкцій і спецконфіскації. Саме цей штучний зв’язок зараз і доводить Мін’юст у суді.

Втім, це не єдині «хранителі» майна родини Азарових. Так, є ще 38-річний Дмитро Примак, який до 2013 року працював у міністерстві економічного розвитку і торгівлі в уряді Миколи Азарова, і Володимир Ліпарь, який разом з Олексієм Азаровим є співзасновником російського ТОВ «РЭМ». Обидва є бенефіціарами ТОВ «Терра інвест», функцією якого, як стверджують розслідувачі, є збереження земельної ділянки та будинку родини Азарових у Кончі-Заспі — 934,6 кв. м за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 23.

Будинок Азарових у Кончі-Заспі

З 2019 року це майно арештовано відповідно до постанови Київського апеляційного суду і передано в управління АРМА. Агентство неодноразово намагалося знайти управителя для цього будинку, але марно.

Цією ж постановою Київського апеляційного суду було арештовано майно родини Азарових у селі Хлепча Київської області. Йдеться про житлові будинки та земельні ділянки, які Мін’юст також намагається стягнути на користь держави.

Втім, на цьому статки Миколи Азарова не закінчуються. У списку Мін’юсту фігурують також активи на південному узбережжі Криму, якими Микола Янович обзавівся до окупації півострова.

Згідно з текстом судової постанови ВАКС, йдеться про чотири земельні ділянки в селищі Форос і котедж площею 465,9 кв. м з терасами та гаражем. Йдеться про нерухомість у кооперативі «Чехово», одним із членів якого спочатку був Олексій Азаров, а у 2006 році туди ж вступили і його батьки.

Після окупації Криму Росією дачний кооператив «Чехово» був зареєстрований і в російській юрисдикції, а головою його правління до червня 2025 року був тесть Олексія та сват Миколи Азарових — Едуард Фатхулін. Він був засновником або керівником кількох компаній Азарових у РФ, серед яких — і вже згадуване ТОВ «РЭМ».

Кооператив «Чехово» в с. Санаторне (Форос), членами якого є Олексій Азаров та його батьки — Микола і Людмила Азарови

А ще на початку 2000-х Микола Азаров заволодів двома санаторіями в Криму: «Пушкіно» і «Гурзуф». З них створили нову юридичну особу — підприємство благодійної організації «Гурзуфський комплекс відпочинку та оздоровлення “Жемчужина Криму”». Але й ця назва проіснувала недовго. Після окупації Криму «Жемчужину Криму» перейменували в ТОВ «Гурзуф-центр» і зареєстрували в російській юрисдикції з українським засновником — благодійним фондом «Гарант», який діє й зараз. У жовтні 2024 року засновником «Гурзуф-центру» зареєструвалося московське ТОВ «Пушкіно», створене всього за три місяці до цього зі статутним капіталом у 10 тис. рублів і з непублічними засновниками-фізичними особами — Людмилою Пузарьовою (99%), яка раніше займалася роздрібною торгівлею як індивідуальний підприємець у Краснодарському краї, і Павлом Пузарьовим. Згодом з’являється ціла низка пов’язаних компаній, і в окупованому Криму зводяться житловий комплекс «Кримська резиденція» в Алушті та житловий комплекс «Ялтинська резиденція» в Масандрі.

Наразі ДБР розслідує кримінальну справу про відмивання коштів і масштабну схему ухилення від сплати податків, яку, за версією слідства, організували колишній президент Віктор Янукович, прем’єр-міністр Микола Азаров, колишній голова Державної податкової служби та міністр доходів і зборів Олександр Клименко та їхні підлеглі. За даними правоохоронних органів, лише за п’ять місяців 2011 року завдяки схемам «податкових ям» держбюджет недоотримав майже три мільярди гривень податків.