Компанії Дональда Трампа щонайменше з 2014 року отримували кошти із сумнівних джерел, пов’язаних із російськими та азербайджанськими схемами відмивання грошей. Через підставні фірми гроші з цих так званих ландроматів переказували впливові чиновники та бізнесмени, зокрема для підкупу політиків за кордоном.
Ці фінансові зв’язки стали відомі завдяки міжнародному журналістському розслідуванню Inside Deutsche Bank («Всередині Дойче банку»). У проєкті взяли участь видання «Важливі історії» і понад 200 журналістів із більш ніж 50 світових медіа.
Поштовхом до розслідування став масштабний витік внутрішніх документів Deutsche Bank. Два джерела всередині банку передали понад 15 мільйонів файлів журналістам Джозі Джозефу з Індії та Хадіджі Шаріф із Південної Африки. Аналіз матеріалів координувала некомерційна організація Barracuda Media, зареєстрована в ПАР спеціально для цього проєкту, за технічної підтримки німецького Data and Research Center (DARC).
Гроші з корупційних схем
У серпні 2014 року Deutsche Bank надіслав владі США звіт про підозрілу діяльність (SAR) щодо компанії Дональда Трампа DT Marks Baku, свідчать матеріали витоку. Трамп тоді ще не був президентом, а був великим підприємцем із високими політичними амбіціями.
Банки зобов’язані подавати такі звіти, якщо помічають сумнівні платежі. Як зазначав Deutsche Bank (він був банком-кореспондентом для цих платежів), «комерційну мету транзакції підтвердити не вдалося», як і «визначити взаємини» між відправником і одержувачем грошей.
Компанія Трампа отримала три грошові перекази від клієнта естонської філії найбільшого банку Данії Danske Bank (клієнта в документі витоку не названо). Ця філія невдовзі прославилася на весь світ, коли з’ясувалося, що вона спеціалізувалася на відмиванні грошей із Росії та країн СНД.
У червні 2015 року Трамп здійснив свій знаменитий спуск на золотому ескалаторі в «Трамп-тауер» на Мангеттені й офіційно оголосив про своє висування в президенти США. Приблизно за півтора місяця до цього Deutsche Bank помітив черговий підозрілий платіж. Цього разу компанії Трампа THC Baku Services заплатила британська підставна фірма Faberlex зі свого рахунку в тій самій естонській філії данського банку.
Гроші були невеликі — трохи більше ніж 140 тис. доларів. Але важливо те, звідки вони надійшли. Faberlex — це ключова фірма «Азербайджанського ландромату», масштабної мережі відмивання грошей, яка стала відома завдяки розслідуванню Центру з вивчення корупції та оргзлочинності (OCCRP).
Через цю фірму і рахунки в естонській філії данського банку проходили, зокрема, корупційні платежі європейським депутатам. Так, під час кримінального розслідування італійські прокурори з’ясували, що Faberlex використовувалася для підкупу вже колишнього члена Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Луки Волонте, який лобіював інтереси Азербайджану. У 2021 році в Італії його засудили до чотирьох років позбавлення волі за отримання хабарів від азербайджанських політиків.
Німецькі слідчі з’ясували, що через естонську філію данського банку гроші надходили зокрема колишньому депутату бундестагу, також ексчлену ПАРЄ Едуарду Лінтнеру. У 2025 році його було засуджено до дев’яти місяців позбавлення волі за отримання хабарів під час лобіювання інтересів азербайджанського режиму. Через поважний вік (88 років) він отримав умовний термін. Лінтнер передавав кошти ще одному колишньому депутату бундестагу Акселю Фішеру, який працював у ПАРЄ і теж лобіював інтереси Азербайджану. Фішера визнали винним у хабарництві, і в 2026 році він отримав один рік і два місяці умовно.
У лютому 2018 року Deutsche Bank включив до звіту про підозрілу діяльність ще один платіж між трампівською THC Baku Services і «компанією, пов’язаною з російським ландроматом». Її назву у витоку виявити не вдалося.
Загалом до 2020 року компанії Дональда Трампа були помічені у підозрілих грошових транзакціях більш ніж на 3 млн доларів, зокрема з фірмами, «пов’язаними з російською та азербайджанською схемами відмивання грошей», та іншими сумнівними структурами, йдеться в документі нью-йоркського офісу Deutsche Bank.
У цьому ж документі згадувалося, що компанії Трампа DT Marks Baku і THC Baku Services у січні 2020 року знову стали предметом звіту банку про підозрілу діяльність — зокрема через «операції, що включають осіб і компанії, які пов’язані з азербайджанською схемою відмивання грошей» (у документі не уточнювали, про які саме особи та компанії йдеться).
«Азербайджанський ландромат» і Росія
Помічена в корупційних платежах Faberlex, як і інші ключові компанії «Азербайджанського ландромату» (британські Hilux Services і Polux Management), були оформлені на номінального власника — простого водія з Баку Махаррама Ахмадова, який навіть віддалено не схожий на олігарха.
Усі три підставні фірми використовували електронну пошту, створену на російському ресурсі faberlexlp@mail.ru. Пошту і прив’язаний до неї азербайджанський мобільний телефон було зареєстровано на Ісмаїла Ахмадова (ймовірно, родича Махаррама), з’ясували «Важливі історії».
Грошові перекази Faberlex, Hilux і Polux пов’язували їх ще з однією підставною британською компанією — Datemile Alliance, що діяла з 2012 по 2016 рік. Естонська влада згадала її в межах розслідування відмивання грошей через місцеву філію данського Danske Bank. Datemile та її контрагенти поєднували азербайджанську відмивальну схему з російською.
Так, наприклад, Datemile Alliance отримувала гроші від ще однієї підставної фірми з Великої Британії — Metastar Invest. А та, своєю чергою, — від російського експортера озброєнь, держкомпанії «Рособоронекспорт». Metastar Invest контролювали дві номінальні фірми, які також зареєстрували компанію Armut Services. Вона ж була задіяна у виведенні 230 млн доларів із Росії, про що стало відомо в межах «справи Сергія Магнітського» (юриста фонду Hermitage Capital Management, убитого в російському СІЗО. — Прим. ред.).
Дані про грошові перекази, які стали доступні OCCRP у межах розслідування «Азербайджанського ландромату», показують, що за час існування Metastar Invest її контрагентами, крім «Рособоронекспорту», були й інші стратегічні підприємства. Серед них компанії російського металургійного комплексу (ЄВРАЗ, Нижньосергінський метизно-металургійний завод, Магнітогорський металургійний комбінат), а також державний «Россільгоспбанк», який очолював син колишнього директора ФСБ Миколи Патрушева — одного з найближчих знайомих Володимира Путіна.
Крім того, Metastar надходили гроші від компанії Palmstone Holdings, залученої до таємного постачання запчастин для літаків із США до Росії, з’ясували «Важливі історії» в документах WikiLeaks.
«Новий порядок»
Коли у 2016 році стало очевидно, що Трамп стане президентом США, Deutsche Bank, як показує витік, запустив внутрішній проєкт під назвою «Новий порядок» (Novus Ordo). Він стосувався самого Трампа, членів його родини, адміністрації та наближених.
Трамп був давнім клієнтом Deutsche Bank. Його бізнесам у сфері нерухомості банк надавав кредити на сотні мільйонів доларів. Але щойно він увійшов у сферу великої політики, банк зробив Трампа і людей з його оточення «захищеними клієнтами». Доступ до інформації про них був обмежений навіть усередині самого банку. У документах і внутрішньому листуванні Трампа намагалися не називати на ім’я, запровадили скорочення DT і DJT (повне його ім’я Donald John Trump).
Але із секретністю якось одразу не склалося. У 2017 році банківський співробітник помилково надіслав третій особі посилання на фінансові дані про понад 1500 клієнтів, зокрема про три рахунки американського президента. Після внутрішньої дискусії в банку Трампу вирішили про це не повідомляти. «Блискучий вихід», — написав своєму керівництву один із банківських клерків.
У 2019 році у своїх документах Deutsche Bank констатував, що йому нічого не відомо про будь-які зв’язки між президентом Трампом і Росією. Але вже наступного року склав звіт про ті самі 3 млн доларів, отриманих компаніями Трампа від сумнівних джерел, серед яких були компанії, «пов’язані з російським і азербайджанським ландроматами».
Суперечливі почуття
Трамп був проблемним клієнтом і для інших банків. Американський Capital One Bank, який обслуговував його багато років, у березні 2021 року відмовився від нього і закрив 366 його рахунків через «ризики, пов’язані з відмиванням грошей». Тоді Трамп подав на банк до суду, наполягаючи, що рішення було безпідставним і ухваленим на догоду воук-політиці (термін, що означає політику «прокинутих» — пропаганду соціальної, расової та статевої справедливості. — Прим. ред.). Судовий процес триває досі.
Внутрішні документи Deutsche Bank показують, що й там були дискусії щодо Трампа. На засіданні банківського комітету з репутаційних ризиків у березні 2016 року, за дев’ять місяців до того, як Трамп став президентом США, один із керівних співробітників Deutsche Bank прямо поставив запитання, чи є невідповідність між цінностями та переконаннями банку і цінностями та переконаннями Трампа та наскільки банк влаштовує такий клієнт за очевидної невідповідності? На що інший керівник відповів: якщо банк вирішить, що не хоче відносин із Трампом, банку доведеться взяти відповідальність за це рішення і подумати, як донести його до Трампа. Але рішення не продовжувати йому кредит може мати негативні наслідки, якщо він стане президентом, наголосив співробітник.
У квітні 2019 року постійний комітет палати представників конгресу США, відповідальний за нагляд за фінансовими секторами, офіційно зажадав від Deutsche Bank надати дані про Трампа. Зокрема відомості про «комунікації з широкого кола питань, про відносини із “захищеними клієнтами” (тобто самим Трампом, його родиною та оточенням. — Прим. ред.), про “російський ландромат”, про “датський банк” та ін.». Німецький банк опинився між двох вогнів.
«Є офіційний запит на надання відомостей, це конгрес, зрозуміло… Франкфуртській штаб-квартирі Deutsche Bank доведеться відповісти на ці запитання, щоб уникнути суворих наслідків», — повідомила юридичній групі Deutsche Bank одна зі співробітниць у внутрішньому листуванні 31 березня 2021 року. Але одразу ж зазначила: «Поділитися всім — це не вихід».
Термін дії цього запиту сплив у січні 2023 року. Конгресмени його не продовжили. Наступного року Трамп знову став президентом США.
Трамп не відповів на запитання журналістів у межах цього проєкту: Білий дім переадресував запитання організації Трампа, але там на них не відреагували.
Deutsche Bank повідомив Barracuda Media, що не коментує взаємини з Трампом.

