Олексій Дубовський, голова біржового комітету та бенефіціар ТОВ «Українська енергетична біржа», опинився в центрі уваги через фінансові показники компанії, рух коштів між пов’язаними структурами та судовий спір щодо утримання гарантій за енергетичним контрактом.
За фінансовою звітністю за 2025 рік біржа отримала 448,12 млн грн доходу від реалізації, 195,328 млн грн прибутку та 199,021 млн грн процентних доходів, водночас виплативши 388 млн грн дивідендів. На її банківських рахунках наприкінці звітного періоду залишалося 1,396 млрд грн.
Через «Українську енергетичну біржу» у 2025 році реалізували 2,23 млн кубометрів деревини загальною вартістю 9,68 млрд грн. За наведеними показниками, власний капітал компанії за рік скоротився на 192,916 млн грн, пишуть ЗМІ. Самі по собі виплата дивідендів, процентні надходження та зміна капіталу не свідчать про порушення, однак їх співвідношення з обсягом операцій і фінансовими потоками пов’язаних компаній є підставою для детального аналізу.
Олексій Дубовський пов’язаний із біржею через корпоративну структуру, до якої входять компанії з українською та кіпрською реєстрацією. Власником «Української енергетичної біржі» є ТОВ «Такт-Біз», яке повністю належить кіпрській ENEXSOL LTD.
Компанія зареєстрована в Ларнаці 18 квітня 2018 року, а її директором зазначений Олексій Дубовський. «Такт-Біз» очолює Олександр Брезицький, тоді як керівником біржі є Олександр Коваленко.До пов’язаної корпоративної структури також входить ТОВ «Укрбізнес Капітал», власником якого зазначена ENEXSOL LTD. Директором української компанії є Михайло Гербач. Ще одна структура групи — ТОВ «Бізнес-Альянс», яким керує Анна Шокарева.
До 25 грудня 2025 року частки в «Українській енергетичній біржі» розподілялися між «Такт-Біз» із часткою 70%, «Укрбізнес Капітал» із 10% та «Укрбізнесконсалтинг» із 20%. Згодом частки консолідували в «Такт-Біз».Другий важливий елемент цієї структури — ТОВ «Український кліринговий дім», створене 11 жовтня 2024 року. Його директоркою є Олена Велика. За наведеними даними, 72,49% компанії належить «Українській енергетичній біржі», а 27,51% — ENEXSOL LTD. Статутний капітал становить 37,246 млн грн.Фінансова звітність клірингового дому за 2025 рік показує 63,254 млн грн процентних доходів від банків та ще 4,399 млн грн інших фінансових доходів. Водночас профільна виручка компанії становила лише 320 тис. грн. Інші надходження сягнули 11,057 млрд грн, повернення авансів — 10,460 млрд грн, залишки коштів на банківських рахунках — 638,306 млн грн, а зобов’язання — 596,61 млн грн. Для оцінки цих показників потрібні деталізація операцій, інформація про контрагентів і пояснення економічної природи надходжень.
Олексій Дубовський через пов’язаність біржі та клірингового дому перебуває в центрі уваги щодо розподілу функцій між учасниками ринку.
За наявною інформацією, біржа заперечує розміщення гарантій за лісовими контрактами на власних депозитах, водночас забезпечення надходить до клірингового дому. Це не доводить незаконного руху коштів, але ставить питання про механізм зберігання гарантій, нарахування процентів, розподіл фінансових результатів та контроль за коштами учасників торгів.
28 лютого 2025 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила про передання клірингових функцій незалежної «Української універсальної біржі» до «Українського клірингового дому». «Українську універсальну біржу» очолює Сергій Гладкий, її власником зазначений Олександр Маковий. У результаті кліринговий дім отримав функції з обслуговування розрахунків, гарантій і зобов’язань учасників торгів. Із квітня 2025 року для окремих енергетичних контрактів застосовується забезпечення в розмірі 5%.
Поєднання торговельної інфраструктури та клірингових послуг у межах структур зі спільним кінцевим контролем може створювати ризики конфлікту інтересів. Це не означає, що такий конфлікт уже встановлений, однак потребує прозорих правил щодо управління гарантіями, нарахування доходів і доступу учасників до розрахункової інфраструктури. НКЦПФР очолює Руслан Магомедов, напрямок товарних ринків курує Арсен Ільїн.Окремий судовий епізод стосується ТОВ «Волиньенергопостач», яке перерахувало біржі 82,481 млн грн забезпечення. Після укладення угоди з «Енергоатомом» на 1,064 млрд грн біржовий комітет протоколом №1978 від 10 червня 2025 року утримав 9,576 млн грн.
Кошти продавцю перерахували 12 червня. 29 січня 2026 року суд визнав застосовану санкцію неправомірною та зобов’язав повернути утриману суму, 76 608 грн інфляційних втрат і проценти. 7 липня Верховний Суд залишив це рішення в силі.
Судовий результат стосується конкретного спору та сам по собі не встановлює порушень в інших операціях біржі.Ще одне питання виникло навколо виконання форвардних контрактів на деревину. За матеріалами розслідування EcoFactor, із 11 учасників, які порушили умови контрактів, дев’ять втратили частину гарантій.
ТОВ «Українські лісопильні» уклало контракти на 62 тис. кубометрів сосни вартістю 415 млн грн, але виконало 21% зобов’язань; невиконаний залишок оцінювався в 328 млн грн. ТОВ «Верба-ВВ» уклало контракти на 20 тис. кубометрів вартістю 141 млн грн, виконало 49%, а залишок становив 72 млн грн. За даними публікації, до цих компаній застосували інший підхід, ніж до частини інших порушників. Причини такого рішення потребують документального підтвердження.
За наведеними матеріалами, з ТОВ «Агропромтехцентр» утримали 5,7 млн грн гарантій, із ТОВ «Львів-Пак» — 1,246 млн грн. ТОВ «Бук Транс Чернівці», ТОВ «Магеком», ТОВ «Руєвіт ком» і приватне підприємство «Енергобудівник» відсторонювали від торгів на три місяці.
Водночас «Українські лісопильні» та «Верба-ВВ» фігурують у кримінальному провадженні №42025000000000376 від 7 травня 2025 року за ч.2 ст. 364 ККУ.
За матеріалами судового документа, слідство перевіряє дії посадовців Поліського лісового офісу під час продажу деревини цим компаніям поза біржовими процедурами.
Щоб зробити обґрунтовані висновки щодо операцій компаній, пов’язаних з Олексієм Дубовським, необхідні первинні фінансові документи, пояснення походження процентних доходів і надходжень, а також офіційні позиції компаній та регулятора. Наведені цифри самі по собі не доводять виведення чи легалізації коштів.
