Окремі виробники та постачальники комплектуючих для російської авіабомби досі залишались поза увагою санкційної політики.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інтерактивну 3D-модель, компонентну базу та дані 31 підприємства, задіяного у виробництві універсальних модулів планерування та корекції (УМПК), які Росія масово застосовує для ударів по Україні. Про це повідомила пресслужба ГУР у понеділок, 2 лютого.
УМПБ – це високоточний керований авіаційний боєприпас (керована планеруюча авіаційна бомба – ред.) з інтегрованою в корпус бойовою частиною, еквівалентною до авіабомби ФАБ-250. Внутрішні модулі та блоки УМПБ аналогічні до тих, що застосовуються в модулях УМПК, зокрема модуль автопілоту – S.M.A.R.T.
Носіями авіабомби Д-30СН можуть бути літаки Су-34, Су-30СМ, Су-35, Су-24, БпЛА С-70 Охотнік. Дальність застосування – до 100 км (за умови застосування з висоти 12-15 км).
За попередніми даними, УМПБ також можуть запускати із наземних платформ – 300 мм реактивних систем залпового вогню Торнадо-С із застосуванням стартового двигуна.
Для роботи в умовах дії засобів РЕБ навігаційна система УМПБ включає вже знайому за іншими виробами супутникову навігаційну систему з адаптивною антенною решіткою (CRPA) – Комета-М8.
“Власником патенту та головним організатором виробництва УМПБ є російська корпорація Тактичне ракетне озброєння (корпорация Тактическое ракетное вооружение, КТРВ), головний виконавець – підприємство зі складу корпорації АТ Концерн Граніт-елєктрон (АО Концерн Гранит-электрон)”, – повідомили в ГУР.
“Проте окремі виробники та постачальники комплектуючих для російської авіабомби досі залишались поза увагою санкційної політики, а відтак – продовжують мати доступ до іноземних компонентів, обладнання та технологій. Портал War&Sanctions продовжує ідентифіковувати ворожі цілі ВПК для подальшого обмеження спроможностей агресора”, – заявили в ГУР.
Нагадаємо, раніше ГУР оприлюднило конструкцію і підприємства виробничої кооперації Іскандер. Розвідники також розкрили характеристики нового російського безпілотника – ударного дрону Герань-5 з реактивним двигуном.
