Ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича Микола Злочевський ось уже 6 років утримує 2-е місце в антирейтингу хабарів. Його спроба – 6 мільйонів доларів для керівництва антикорупційних органів. І все, чим відбувся ексчиновник, який визнав свою провину, так це заплатив лише 68 тис. грн, це при тому, що дохід його бізнесу в Україні за 2025 рік склав близько 21,6 млрд грн, що у 80 разів більше за весь хабар.
Про це повідомляє видання “Коментарі”
З бізнесу до влади і назад, а також скандал із сином президента США
60-річний корінний киянин Микола Злочевський був спочатку кадровим військовим, у 1990-х успішно зайнявся бізнесом у сфері паливного бізнесу і вже на початку 2000-х увійшов у політику, ставши нардепом від СДПУ(о). Згодом він пішов із партії Віктора Медведчука до ПР і двічі ставав членом парламенту, але справжній успіх чекав на нього на державній службі – спочатку у Держкомітеті природних ресурсів України, а потім на посаді голови однойменного профільного міністерства, причому двічі.
Тобто Микола Злочевський можна сказати займався профільною справою як представник нафтового бізнесу, хіба що доповнивши останній газовидобутком через створення Burisma Holdings, який став одним із найбільших приватних газодобувачів України. Саме у свою компанію бізнесмен і йшов із держслужби, остаточно перебравшись туди після виїзду з України у 2014 році, коли він був уже заступником секретаря РНБО.
З того часу бізнесмен залишається за кордоном. І це не дивує з огляду на безліч питань до нього з боку українських правоохоронців.
Найбільш широку популярність Микола Злочевський набув у 2016 році. Тоді, за даними джерел в інтернеті, він міг використати свій вплив для зміни генпрокурора в Україні на тодішнього президента США Джозефа Байдена через його сина Хантера. Генпрокурором на той момент був Віктор Шокін, який розслідував звинувачення Злочевського у ймовірному відмиванні грошей.
Як свідчить фабула скандалу, Хантер Байден у 2014 році став членом директорів того самого Burisma Holdings, за що отримував зарплату, за розмір якої сперечаються досі. За версією американського слідства син експрезидента заробив з 2016 по 2019 рік мінімум 1,4 млн дол. Як би там не було, Віктор Шокін справді втратив посаду генерального прокурора України, а його наступник Юрій Луценко закрив справу проти Миколи Злочевського.
21,6 млрд грн за рік на газі і не лише – бізнес ексміністра часів Януковича
Згідно з рейтингами найбагатших українців, капітал Злочевського оцінюється в близько 0,5 млрд дол. і він стабільно входить до ТОП-20 найбагатших жителів країни. Щоправда, офіційно його вплив на український бізнес міг зменшитися після того, як у 2021 році його дочки Каріна та Ганна стали власниками 13 компаній, що входять до структури бізнесу ексміністра. Втім, за даними аналітичного порталу YouControl, до складу сімейної групи Миколи Злочевського входять близько 60 комерційних структур, власниками яких, крім його самого та дочок, є також батько ексміністра Владислав, за яким рахуються непрофільні аграрні активи.
Зараз близько 50% підприємств групи сім’ї Злочевських належать дочкам ексчиновника – 34 у старшої Карини та 30 у Ганни, що дозволяє Злочевській-старшій бути трохи багатшою за сестру.
Так, згідно з рейтингом сервісу OpenDataBot у 2025 році компанії Карини Злочевської заробили для неї 10 млрд 833 млн грн (9,64 млрд грн у 2024-му) та 10 млрд 833 млн грн, але на 300 тис. менше – у Ганни Злочевської (9 млрд 632 млн грн). Прізвища їхнього батька в рейтингу немає, а дідусь приніс до родини 637 тис. грн.
Справжньою перлиною сімейного бізнесу Злочевських є ТОВ “Еско-північ” (сфера діяльності – гуртова торгівля твердими, рідкими, газоподібними та іншими подібними продуктами, статутний фонд – 387 млн грн). За допомогою кіпрської компанії “Ділоретто холдінгс лтд” Каріна та Ганна Злочевські контролюють АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Скайфол”, який виступає засновником більшості фірм, що становлять сімейний бізнес Злочевських.
Згідно з фінансовою звітністю “Еско-північ” у 2025 році виручило 13,8 млрд грн, що майже вдвічі більше ніж до війни – 7,2 млрд грн, і складає 2/3 від загального виторгу всього доходу, що належить сестрам, у 21,6 млрд грн за підсумками 2025 року. Причому цей бізнес залишається високорентабельним, оскільки з 13,8 млрд грн доходу, 2,2 млрд грн становить чистий прибуток. Згідно з даними звітності з сайту компанії за 6 місяців 2026-го чистий прибуток “Еско-північ” вже перевищив 1,6 млрд грн.
Наразі компанія здійснює видобуток на підставі 7 ліцензій на користування надрами України, щоправда одну з них – на Шевському майданчику на Дніпропетровщині, оскаржує прокуратура. При цьому пресслужба “Еско-північ” стверджує, що за 2 роки компанія заплатила 5 млрд грн податків.
Про що в “Еско-північ” явно вважають за краще не говорити, то це про 512 судових документів, пов’язаних із кримінальними справами, в яких фігурує компанія. Наприклад, у кримінальному провадженні № 42023112340000220 компанія разом із ще цілим рядом фірм зі сфери впливу сімейства Злочевський підозрюється у ймовірному ухиленні від митних платежів. Так, закуповуючи газодобувне обладнання при ввезенні в Україну могли оформляти його як запчастини і навіть металобрухт, що, можливо, дозволяло сильно економити на митах за імпорт. Згідно з однією з таких угод купівля лише 1 бурової установки SK-3000 обійшлася майже в 32,3 млн євро, тобто економія на митах могла скласти мільйони євро.
До речі, “економія” на податках могла і раніше зустрічатися в бізнесіЗлочевського – за даними проєкту BlackBOX OSINT, ТОВ “Геоюніт” при обороті майже 700 млн грн за п’ять років ця компанія задекларувала лише 33 млн чистого прибутку. Вже ліквідоване ТОВ “Ріно Сервісез” при обороті майже 181 млн грн отримало чистого прибутку 700 тисяч, тобто з показником рентабельності 0,39%. Причому “Геоюніт” та “Ріно Сервісез” виграли державних тендерів на суму майже 65 млн грн.
Рекордсменом “держпідтримки” стало непрофільне ТОВ “Інфокс” (сфера діяльності – паркан, очищення та постачання води, статутний фонд – 585,1 млн грн), що належить дочкам Злочевського через кіпрську VIRMANTO LIMITED. На майні, що орендується, “Одесаводоканал” компанія заробила на постачаннях води одеситам у 2025 році 2,2 млрд грн, у тому числі 38 млн грн чистого прибутку. Держава ж внесла до фінансового благополуччя компанії 173 млн грн отриманих від держтендерів з 2017 року.
Хмарочоси та нерухомість на сотні мільйонів
Цікаві і покупки Миколи Злочевського на ринку столичної нерухомості. У мережі інтернет повідомлялося, що в 2023 році бізнес-структури ексміністра активно скуповували нерухомість у столиці — тільки 3 найбільші угоди оцінювалися приблизно в 680 млн грн.
Вже у квітні 2026 року Микола Злочевський знову крупно вклався у нерухомість столиці – йшлося про недобудований хмарочос на 2 вежі по 47 та 34 поверхи Sky Towers. Покупцем недобудови за 560 млн грн стало ТОВ “Техінвест постач плюс” зі статутним капіталом 0,5 млн грн (сфера діяльності – надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, статутний фонд – 500 тис. грн).
Директор компанії Роман Чумак через компанію “Фінанс Облік Консалт” володів фінансовою компанією “Юніверсал компані”, яка змінила назву на “Скайфол Фінанс”, таку інформацію можна знайти в інтернеті. Як повідомляли вище “Коментарі”, саме вона є засновником більшості компаній Миколи Злочевського і належить його дочкам Карині та Ганні через кіпрську “Ділоретто холдінгс лтд”.
Яхта в обмін на ціле родовище нафти та газу
5 жовтня в Інтернеті з’явилася інформація про продаж Миколою Злочевським 54-метрової яхти RHINO, що належить йому, за 25,6 млн євро або більше ніж 1,3 млрд грн. Хоча судно вважається суперяхтою, є і більш розкішні кораблі, що нібито і спонукало власника продати “стареньку”, щоб купити нову.
Але водночас ця новина збіглася з інформацією про інтерес Миколи Злочевського до Стинавського нафтогазового родовища у Львівській області. Після того, як влітку РНБО наклала санкції на компанію, яка володіла ліцензією на її видобуток, роботи на родовищі припинилися.
Однак замість проведення звичайного аукціону, ДНВП “Геоінформ України” відхилив цю пропозицію, оскільки:
1) затверджений контур Стинавського родовища (протокол ДКЗ від 23.04.2015 № 3354) частково виходить за межі ділянки, яку запропонувала “Укрнафта”;
2) Ініційований об’єкт просторово накладається на межі чинного спецдозволу від 25.10.2011 № 5398 (Семигинівське родовище), що належить ТОВ “ПАРІ НАФТОГАЗ” (код ЄДРПОУ 44486791) і, як написано у листі, “не має обмеження щодо глибини використання”.
Перша підстава стосується меж самої заявки і теоретично може бути усунена технічно. Друге — принципове: доки дозвіл “Парі Нафтогаз” формально не обмежений за глибиною, будь-яку заявку на Стинавське можна відхиляти через “накладення”.
При цьому ТОВ “Парі Нафтогаз” (сфера діяльності – видобуток сирої нафти, статутний фонд – 1 млн 245 тис. грн) через кіпрську “Семігін холдингс лтд” також належить Карині та Ганні Злочевській. При цьому зазначимо, що формально компанія геть-чисто збиткова – з 2021 року ТОВ жодного разу не отримало чистого прибутку, а 2025-го його збиток становив 12,5 млн грн.
При цьому, попри потенційно високі запаси нафти і газу (3,2 млн тонн і 995 млн кубометрів відповідно), Семигинівське родовище не розробляється, тобто приносить “Парі Нафтогаз” одні збитки. Більше того, у 2025 році прокуратура ініціювала анулювання ліцензії компанії, щоправда, безуспішно.
Водночас, за версією чиновників, часткове перетинання Семигинівського та Стинавського родовищ нібито дає права на запаси останнього компанії Миколи Злочевського. Хоча насправді глибина залягання запасів на обох родовищах різна: 2800-3500 метрів на Стинавському та 3605-4540 метрів на Семигинівському.
Але що куди цінніше – Стинавське родовище вже дає нафту та газ, близько 15,7 тис. тонн та 25 млн кубометрів відповідно. З урахуванням заявлених обсягів та цін на вуглеці родовище потенційно здатне принести в період високих цін близько 10 млн дол. (близько 100 тис. барелів нафти марки Urals за нинішньої ціни приблизно 100 доларів за барель) та 20 млн євро (25 млн кубометрів за ціною 800 євро). Тобто “ціна питання” може досягати 1,5 млрд грн у ході пікових значень цін і ймовірно в 1,5-2 рази менша у звичайний час.
Причому видобуток відбуватиметься на меншій глибині залягання, що робить видобуток вуглеців потенційно дешевшим, ніж з глибини 4,5 км. Не кажучи вже про те, що Семигинівське родовище генерує лише близько 10-12 млн грн збитків щорічно.
Не виключено, що в такій ситуації повідомлення про продаж Миколою Злочевським своєї яхти може мати й інше пояснення – дістати кошти для отримання контролю за родовищем.
Помічникам Злочевського нічого не загрожує?
В історії з інтересом бізнесмена до Стинавського родовища привертає увагу прізвище колишнього голови Держгеонадра України Романа Опімаха. Під час перебування головою відомства саме він давав дозвіл “Парі Нафтогазу”, в якому вказані географічні кордони Семигинівського родовища, що збігаються зі Стинавським, але при цьому без вказівки на якій саме глибині компанія може видобувати вуглеводні.
Невідомо, чи це було наслідком навмисної помилки чи простої забудькуватості, але через таке формулювання одного чиновника, інший в особі голови ДНВП “Геоінформ України” Павла Бовсуновського може блокувати аукціон зі Стинавського родовища.
Зауважимо, що виникають питання і до відповідальності чиновників, які могли бути залучені до цих схем. Так, ексглава департаменту ДФС Олена Мазурова та колишній заступник начальника ГУ ДФС Микола Ілляшенко уклали угоду у справі про хабар у 6 млн дол.
В мережі інтернет можна знайти інформацію про матеріальне становище обох. Такчоловік колишньої чиновниці Георгій Мазуров купив новий Mercedes-Benz G 400 2021 року випуску. Навіть зараз такий автомобіль може коштувати близько 120 тис. дол. На момент купівлі машини Мазуров не мав бізнесу – тільки протягом останніх двох років він відкрив “ФОП” бухгалтерського обліку і зареєстрував два ТОВ зі статутним капіталом по 5 тис. грн. На нього ж оформлений маєток у Кончі-Заспі площею 857,1 кв. м. На території, судячи з знімків Google Earth, виконано ландшафтний дизайн, також є мансарда та кілька терас.
Інший засуджений у справі – Микола Ілляшенко – зараз може отримувати сотні тисяч гривень щомісяця від оренди власної нерухомості, тож безбідне життя йому гарантоване.
Для порівняння: у своїй останній декларації (за 2020 рік) Ілляшенко вказав у власності два паркувальні місця, земельну ділянку та простору квартиру площею майже 110 кв. м, яку оформив ще 2004 року. Наразі ж на ім’я колишнього податківця зареєстровано 19 (!) об’єктів нерухомості. У 2024 році на підставі договору дарування на його ім’я оформили два приміщення загальною площею близько 216 кв. м у ЖК “Корона” на Позняках. Буквально через місяць на його ім’я оформили трикімнатну квартиру в ЖК “Metropole”, а також – цілих 12 місць для паркування в цьому ж ЖК.
Крім того, у підземному переході на Майдані Незалежності на нього зареєстровано приміщення загальною площею 221,7 кв. м (також на підставі договору дарування).
