НАБУ завершило розслідування розкрадання мільйонів на дорогах, але справжня картина корупції лишається неприкритою. Під суд віддають ексголову ОВА Валентина Резніченка, тоді як справжній «смотрящий» за «Великим будівництвом» Юрій Голик спокійно ховається за кордоном. Людина, яка роками розподіляла мільярдні бюджети і узгоджувала підряди по всій країні, досі недосяжна для правосуддя. Це класична схема: дрібніші фігури — під молоток, а ключові куратори — у безпеці.

Деталі справи красномовно це підтверджують.

Поза процесуальним фокусом залишився Юрій Голик — неформальний куратор і «смотрящий» від Банкової за програмою «Велике будівництво». Саме через нього роками сходилися дорожні бюджети, узгоджувалися підрядники та розподілялися обсяги фінансування. Без його участі такі суми й такі контракти просто не могли існувати. З усім тим, Голик не отримав ні підозри, ні статусу фігуранта, ні навіть публічного процесуального інтересу з боку НАБУ. У 2024 році він спокійно покинув Україну, оформивши виїзд під прикриттям посвідчення волонтера, і на сьогодні проживає у Відні.

Паралельно Дніпропетровська поліція зареєструвала кримінальне провадження за фактом отримання Юрієм Голиком підробленої довідки про інвалідність. Йдеться про фіктивне оформлення інвалідності для незаконного перетину державного кордону в період обмежень на виїзд. У матеріалах справи фігурує використання медичної документації обласного центру медико-соціальної експертизи, що вказує на залучення адміністративного ресурсу та медичних корупційних зв’язків уже після початку розслідувань щодо дорожніх контрактів.

На цьому тлі картина стає максимально показовою. У справі про багатомільйонні розкрадання під суд іде ексгубернатор, тоді як людина, яка координувала інфраструктурні потоки на рівні всієї країни, перебуває за кордоном і фігурує лише в регіональному провадженні про підроблені документи. Ці два епізоди — дорожні мільйони та фейкова інвалідність — логічно пов’язані між собою і відображають одну й ту саму модель: контроль над бюджетами, відсутність персональної відповідальності та своєчасний вихід із-під юрисдикції України.

Факт реєстрації кримінальної справи за підробку документів показує, що історія Голика далека від завершення. Питання лише в тому, чи залишиться вона на рівні локального поліцейського провадження, чи нарешті стане частиною повноцінної оцінки ролі ключових кураторів «Великого будівництва» — не на словах, а в рамках реального кримінального процесу.