Екомита CBAM в умовах війни створює для українських виробників додаткові фінансові й технічні виклики, зазначила Карін Карлсбро.

Заступниця керівника комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту Карін Карлсбро побувала з візитом в Україні, щоб побачити, з якими викликами стикається металургія через війну. Про це повідомила пресслужба Метінвесту в середу, 20 травня.

Під час поїздки на металургійні підприємства компанії Карлсбро обговорила питання підтримки торгівлі між Україною та ЄС, відтермінування механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), декарбонізацію та інтеграцію вітчизняної металургії до європейського ринку.

За словами євродепутата, у Європі не всі до кінця розуміють, у яких умовах сьогодні працюють українські підприємства та з якими викликами стикається промисловість під час війни.

“Мета мого візиту – побачити реальну картину. Формуючи політичний порядок денний у Європарламенті, ми маємо усвідомлювати: Україна з нами в одному човні як європейська держава”, – сказала Карлсбро.

Вона нагадала, що українська металургія продовжує працювати попри постійні обстріли, проблеми з енергетикою та логістикою, а сама галузь залишається важливою для економічної стійкості країни.

“Поза межами України не всі до кінця розуміють, які перешкоди доводиться долати українським підприємствам і людям, що тут працюють. Для нас було критично важливо побачити на власні очі, якою ціною дається виживання промисловості”, – зазначила євродепутат.

Окрему увагу під час зустрічей приділили впливу екомита CBAM, який в умовах війни створює для українських виробників додаткові фінансові й технічні виклики. Через це вже сьогодні європейські споживачі дедалі частіше обирають альтернативних постачальників чавуну, заготовки та прокату.

“У Метінвесті пропонують тимчасово – на період воєнного стану – звільнити від фінансового складника CBAM імпортовані товари з України як країни-кандидата до ЄС, що потерпає від війни. Водночас вимоги до звітності в межах механізму мають зберегтися. Після війни може діяти інший механізм підтримки: платежі CBAM за українську продукцію могли б спрямовуватися на фінансування декарбонізації – зокрема, на закупівлю європейського обладнання для виробництва зеленої сталі та енергії”, – розповіли в пресслужбі.

Карлсбро вважає, що європейські інституції мають враховувати роль української металургії не лише для економіки України, а й для самої Європи.

“Європейські інституції мають усвідомити: захищаючи себе та свою економіку, українська металургія як частина Європи також допомагає захищати всіх нас”, – сказала вона.

Також ЗМІ інформували, що Україна намагається домовитися з Євросоюзом щодо відтермінування CBAM. Водночас це мито вже почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.