Суддю Павлоградського суду Дніпропетровської області Олександра Щербину визнали винним у проханні та одержанні хабаря.

НАБУ оприлюднило фото прозорої торбинки нібито з помідорами, всередині якої лежали згорнуті доларові купюри. Щербина сам попросив співрозмовника покласти туди 1 тисячу доларів, попри побоювання через камери та ризик викриття. Раніше суддя вже отримав 1 тисячу доларів у приміщенні суду — чоловік поклав гроші в папку з документами. Цю суму він оцінив як плату за виправдувальний вирок директору будівельної компанії, якого судили за можливі порушення під час виконання робіт на замовлення Павлоградської міської ради.

У заяві до НАБУ чоловік розповів, що одного разу після засідання суддя попросив його затриматися й під час розмови натякнув: якщо той хоче, щоб «усе було добре» і вирок був виправдувальним, потрібні гроші — 2 тисячі доларів.

Із матеріалів НРСД видно, що Щербина неодноразово поза процесом спілкувався з обвинуваченим і обговорював майбутнє рішення. Він порадив змінити захисника й найняти свою колишню помічницю. Саме ця адвокатка мала підготувати виправдувальний вирок замість судді. Помічниця судді свідчила в ВАКС, що готувала близько 90 % вироків у справах Щербини, однак у цій справі суддя приніс їй текст вироку на флешці.

17 липня 2025 року планувалося останнє судове засідання та вихід Щербини до нарадчої кімнати, проте прокурор не з’явився.

Суддя особисто продиктував обвинуваченому текст скарги на прокурора й інструктував, що саме той має сказати в судовому засіданні. За півтора тижня засідання все ж відбулося, і Щербина виніс виправдувальний вирок. Того ж дня в кабінеті судді провели обшук.

Щербина провину визнав частково. Він заявив, що йому болісно й прикро через скоєне, однак заперечив, що вимагав гроші. Просив суд врахувати його вік, стан здоров’я, пожертви на ЗСУ та факт добровільної мобілізації.

Судовий процес у ВАКС тривав із березня. У червні Щербина самостійно мобілізувався, обрав бойову частину й був призначений кулеметником. Після цього захист намагався зупинити розгляд справи, посилаючись на його участь у бойових завданнях і неможливість брати участь у засіданнях навіть дистанційно. Проте ВЛК визнала Щербину придатним лише до служби в тилових підрозділах. Крім того, закон забороняє комплектування ЗСУ особами, обвинуваченими у вчиненні тяжкого корупційного злочину, провадження щодо яких перебуває на стадії судового розгляду.

Військова частина повідомила, що Щербина не інформував її про кримінальне провадження. Після службової перевірки винних посадових осіб притягнули до дисциплінарної відповідальності. Попри незаконну мобілізацію, Щербина продовжив службу, через що низку засідань було зірвано. Хоча командування обіцяло забезпечувати його участь у судових засіданнях, під час дебатів з’ясувалося, що Щербину відрядили для виконання бойового завдання.

Суд констатував, що захист неодноразово зловживав процесуальними правами, подаючи клопотання про зупинення провадження та інші заяви, які затягували розгляд. Суд визнав Щербину винним і призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цікаво, що виправдувальний вирок, за ухвалення якого Щербина начебто отримав хабар, залишився не скасований, хоча прокурор і подавав апеляцію.