Те, що після 2014 року значна частина українського бізнесу продовжувала працювати з Російською Федерацією, створюючи різноманітні «сірі схеми», не було секретом ні для кого. Однією з найбільш прибуткових у цьому плані галузей були постачання вугілля, яке постачалося як в Україну, так і на європейські ринки. Однією з ключових фігур цієї схеми журналісти називають українського вугільного трейдера Дмитра Коваленка.

У 2022 році ситуація різко змінилася – на Росію посипалися санкції, і продавати сировину стало набагато складніше. Але постачання вугілля продовжувалися і надалі. І тут також спливає прізвище Дмитра Коваленка, який успішно продовжив працювати на цьому ринку, попри той факт, що і до повномасштабної війни, і після неї цілий ряд видань публікував матеріали, документально які розкривають схеми та обсяги постачань пана Коваленка.

Нагадаймо, Дмитро Коваленко — один з найбільш відомих українських трейдерів на ринку енергетичного вугілля. Протягом багатьох років його компанії займалися міжнародними постачаннями палива, працюючи з ринками Європи, Азії та Близького Сходу.

За даними журналістських розслідувань, ключову роль у цій системі відіграє швейцарська компанія Adelon AG, зареєстрована в кантоні Цуг — одній з головних європейських юрисдикцій для сировинних трейдерів. Офіційно Adelon AG позиціюється як міжнародний постачальник вугілля з різних країн світу, зокрема з ПАР, Австралії, США, Індонезії.

Однак у документах, на які посилаються журналісти, фігурують і постачання російського вугілля, що ставить під сумнів офіційну структуру походження палива. Детальний розбір схем Дмитра Коваленка та документи, що підтверджують його участь у торгівлі російським вугіллям, опубліковані в матеріалі: Головний вугільний трейдер України Дмитро Коваленко продовжує працювати з Росією в період війни: схеми, деталі та подробиці.

Одним із постачальників вугілля для трейдингових операцій, згідно з розслідуванням, є російська компанія ТОВ «Мелтек», що працює в Кемеровській області — центрі вугільної промисловості Росії. «Мелтек» пов’язують зі структурами російського мільярдера Костянтина Струкова, власника гірничодобувних активів і президента групи «Южуралзолото».

Струков також є депутатом законодавчих зборів Челябінської області та входить до числа впливових бізнесменів у російському сировинному секторі. За даними розслідування, саме вугілля з підприємств, пов’язаних зі Струковим, надходило в міжнародні торгівельні ланцюжки через структури Коваленка.

Особливий інтерес журналістів викликали контракти, укладені вже після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Так, в опублікованих документах згадується контракт від 16 липня 2022 року, що передбачає постачання вугілля з шахти «Беловська» в Кемеровській області. Цей контракт, за даними розслідування, був укладений між російським постачальником і структурами, пов’язаними з трейдинговою мережею Коваленка.

Загальна ж сума угод за цими постачаннями могла сягати десятків мільйонів доларів. Журналісти стверджують, що лише один із контрактів на постачання вугілля між структурами «Мелтек» і Adelon AG оцінювався у два мільйони доларів.

Розслідування описує кілька механізмів, які могли використовуватися для торгівлі російським вугіллям попри санкційні обмеження.

Транзит через європейські країни. Один зі способів — оформлення постачань як транзиту. Схема виглядає наступним чином: російське вугілля відправляється в Польщу, де декларується як транзитне, але кінцевий пункт призначення змінюється вже в процесі перевезення.

В окремих випадках такі зміни пояснюються «технічними причинами» або «невідповідністю характеристик вугілля». Однак на практиці це дозволяє змінювати кінцевого покупця і фактично перерозподіляти постачання.

Ще один поширений механізм — перевантаження вугілля між суднами в морі. У такій схемі велике судно доставляє вугілля в нейтральні води, вантаж перевантажується на менші судна, а після цього паливо відправляється в європейські порти.

Така практика значно ускладнює відстеження походження товару. Подібні схеми успішно випробувані та досі використовуються для обходу санкцій проти російської нафти та вугілля.

Зміна походження вугілля. У деяких випадках вугілля може декларуватися як продукція з інших країн. Наприклад, у документації воно може вказуватися як південноафриканське, австралійське, індонезійське.  Однак розслідування вказує, що реальні ланцюжки постачань найчастіше ведуть до російських добувних компаній.

У розслідуванні також згадується мережа компаній, зареєстрованих у різних юрисдикціях. Серед них:
 – польська Polska Grupa Importowa Premium. Компанія була зареєстрована в Катовіце і виступає європейським логістичним оператором для торгівлі вугіллям.
– Azurit DWC-LLC з ОАЕ. Компанія з Дубая, яка використовується для проведення фінансових операцій і оптимізації податкового навантаження.
– Plaimp SFP Limited, ОАЕ. Зареєстрована у вільній економічній зоні Дубая, використовується для спрощення розрахунків і зниження прозорості фінансових потоків.

Окрему роль у системі відіграє українська логістична компанія «Гранова логістик», зареєстрована в Чорноморську. За даними розслідування, компанія була переоформлена на сина Дмитра Коваленка. Через цю структуру здійснювалися операції, пов’язані з портовою інфраструктурою та логістикою постачань.

Журналісти також звертають увагу на інвестиції Коваленка в українські проєкти. За даними публікацій, прибуток від вугільного трейдингу вкладається в різноманітні активи, включаючи зернові термінали, аграрні підприємства, логістичні компанії. Зокрема, згадуються такі структури як «Грейн Термінал», «Оверфуд», «Аграрна елеваторна компанія» тощо.

У сухому залишку виходить, що Дмитро Коваленко не тільки успішно реалізує схеми з торгівлі підсанкційним російським вугіллям, але й не менш успішно вкладає отримані таким чином гроші в різноманітні бізнес-проєкти в Україні.

Варто також нагадати, що Європейський Союз запровадив заборону на імпорт російського вугілля ще у 2022 році. Мета цих обмежень — скоротити експортні доходи Росії, які можуть використовуватися для фінансування війни. Вугільна галузь є однією з ключових для російської економіки: вона забезпечує значну частину валютної виручки сировинного сектору. Тому будь-які схеми, що дозволяють обходити санкції та продовжувати експорт вугілля, привертають увагу журналістів і регуляторів.

Опубліковані матеріали описують складну мережу міжнародної торгівлі вугіллям, що включає компанії у Швейцарії, Польщі, ОАЕ, Росії та Україні. Центральною фігурою цієї системи є український трейдер Дмитро Коваленко, чиї структури продовжують співпрацю з російськими вугільними компаніями навіть після початку повномасштабної війни.