Білий дім оприлюднив архіви з листуванням про Burisma та матеріалами щодо Андрія Теліженка. Один із документів містить звернення про Дубінського, але його зв’язок із санкціями не встановлено.
Білий дім оприлюднив листування про контакти Burisma з американськими установами та документи про Андрія Теліженка. Серед них – лист із проханням представника «Слуги народу» вжити заходів проти Олександра Дубінського.
У жовтні 2026 року на сайті Білого дому з’явилися два архіви: листування про українську газову компанію Burisma та матеріали про колишнього українського дипломата Андрія Теліженка. Вони містять оцінки американських посадовців, запити представників компанії та документи про візові й фінансові обмеження.
Радник президента Вільям Шарф дозволив розсекретити або оприлюднити документи 13 жовтня 2026 року. Частина листів уже мала позначку UNCLASSIFIED – «несекретно». Відповідні штампи збережені у файлах на сайті Білого дому.
Хантер Байден і застереження Джорджа Кента
22 листопада 2016 року Джордж Кент, тоді заступник керівника посольства США в Києві, написав, що робота Хантера Байдена в раді директорів Burisma підривала довіру до антикорупційних закликів Вашингтона. На думку дипломата, українці бачили суперечність між цими закликами та зв’язком родини віцепрезидента Джо Байдена з власником компанії.
Дипломат вважав, що у Вашингтоні мали приватно порушити це питання перед віцепрезидентом. У листі він також описував контакти Blue Star Strategies та спроби відновити репутацію власника Burisma, колишнього міністра екології Миколи Злочевського.
У свідченнях у Конгресі 13 листопада 2019 року Джордж Кент повідомив, що ще в лютому 2015-го попереджав співробітників офісу віцепрезидента про ризик конфлікту інтересів через роботу Хантера Байдена в Burisma.
Водночас він зазначив, що не був свідком спроб американських посадовців захистити Burisma від перевірок. За його словами, він та інші представники США послідовно виступали за відновлення згорнутого розслідування щодо засновника компанії та притягнення до відповідальності прокурорів, які закрили справу.
Джордж Кент критикував роботу Хантера Байдена в компанії, проте не свідчив, що Джо Байден втручався в розслідування на її користь.
26 вересня 2017 року представник Інституту Маккейна при Університеті штату Аризона звернувся до посольства США щодо двотижневого навчання українських прокурорів. Пропозицію передали представник Blue Star Strategies та Вадим Пожарський від Burisma. Оплатити програму мала компанія.
Марі Йованович попросила Джорджа Кента оцінити пропозицію. Той заперечив проти фінансування: компанія, яку розслідувала Генпрокуратура, збиралася оплачувати навчання її співробітників. Посол попросила підготувати ці застереження для відповіді інституту.
6 жовтня 2017 року співробітник посольства попередив, що домовленість між Burisma та Генпрокуратурою може зашкодити репутації Інституту Маккейна. Дипломати не заперечували проти навчання прокурорів, але мали претензії до запропонованого фінансування.
Джордж Кент також описував невдалу спробу США та Великої Британії повернути Україні приблизно 23 млн доларів Миколи Злочевського, заморожених на британських рахунках. За його викладом, дії української прокуратури допомогли розблокувати гроші.
За словами дипломата, під час зустрічі в лютому 2015 року тодішній перший заступник генпрокурора Анатолій Даниленко назвав йому суму можливого хабаря за закриття справи – 7 млн доларів. У довідці дипломат переказував цю розмову; підтвердження самої передачі грошей у ній немає.
У січні 2018 року Blue Star Strategies просила зустрічі з Марі Йованович щодо візового питання. Дипломати обговорювали його в листуванні з довідками про Миколу Злочевського. Чи завершилися ці звернення видачею візи, з документів не випливає.
У листуванні 2016 року співробітник посольства зазначав, що Микола Злочевський надсилав листи послам Марі Йованович і Джеффрі Паєтту та наполягав на своїй невинуватості. Довідка 2017 року містить заяву Burisma про закриття проваджень і кримінальних претензій до бізнесмена та операційних компаній групи.
На публічних слуханнях 15 листопада 2019 року колишня посол заявила, що ніколи не зустрічалася з Хантером Байденом і не вела з ним прямих чи непрямих розмов. Вона погодилася, що його посада могла створювати враження конфлікту інтересів.
Хто просив про заходи проти Олександра Дубінського
Згадка про Олександра Дубінського міститься в іншому пакеті – Telizhenko Declassified Documents. У листі від 7 жовтня 2020 року Джордж Кент повідомляв колегам про звернення заступника голови фракції «Слуга народу», який раніше, до пандемії COVID-19, приїжджав на конференцію консерваторів CPAC.
За переказом дипломата, представник фракції просив вжити заходів проти Олександра Дубінського, щоб послабити його вплив на інших парламентарів. Ім’я співрозмовника у відкритому фрагменті не вказане; доручення від усієї фракції документ не містить.
Санкції проти Олександра Дубінського США запровадили 11 січня 2021 року, наприкінці першої адміністрації Дональда Трампа. Офіційне повідомлення Міністерства фінансів називало підставою участь у пов’язаній із Росією мережі іноземного впливу, яку відомство пов’язувало з Андрієм Деркачем.
За позицією Мінфіну США, Олександр Дубінський разом із Андрієм Деркачем брав участь у пресконференціях, що поширювали неправдиві наративи та дискредитували американських кандидатів і їхні родини. Санкції запровадили на підставі указу про іноземне втручання у вибори. Вони передбачали блокування майна в юрисдикції США та загальну заборону операцій для американських осіб.
Звернення щодо депутата передувало санкціям. Яку роль воно відіграло в рішенні Управління контролю за іноземними активами США (OFAC), у листі Джорджа Кента не пояснено.
Андрій Теліженко: робота у Вашингтоні, відкликання візи та санкції
Андрій Теліженко працював у посольстві України у Вашингтоні, а згодом став політичним консультантом. Звіт ФБР IIR 4 212 6610 20 описує його службу третім секретарем посольства у 2015-2016 роках та попередню роботу радником українських урядовців і керівництва прокуратури.
За звітом республіканської більшості двох комітетів Сенату за 2020 рік, Blue Star Strategies залучала Андрія Теліженка за контрактом у 2016-2017 роках і зверталася до нього по допомогу ще влітку 2019-го. Ця сама компанія представляла інтереси Burisma.
Автори сенатського звіту використовували його матеріали та захищали його надійність як джерела. Американські відомства водночас перевіряли, чи не поширює він матеріали російської операції впливу.
Що ФБР знало про спробу вербування
Звіт ФБР від 23 серпня 2020 року, складений на підставі інформації станом на 20 лютого, описує спроби російських представників зв’язатися з Андрієм Теліженком улітку 2019-го через Facebook та особисті контакти. За цим викладом, він заблокував російський акаунт і відхилив пропозицію під час особистої зустрічі.
У документі також зазначено, що після участі в українській революції 2014 року колишньому дипломату заборонили в’їзд до Росії. Інформацію передав співробітник іншого правоохоронного органу; незалежне підтвердження кожної з цих обставин у звіті не наведене.
World Intelligence Review від 10 лютого 2020 року містить іншу оцінку: неправдиві й непідтверджені твердження Андрія Теліженка підживлювали російську кампанію впливу на американську аудиторію. Аналітики допускали, що він міг сприяти їй несвідомо. В окремій довідці відомство зазначало, що не знало, чи усвідомлював він свою роль посередника російського уряду.
Ці документи не встановлюють, що він свідомо працював на російські спецслужби. Водночас відмова від вербування, описана у звіті ФБР, не спростовує оцінки аналітиків щодо наслідків його діяльності.
Як відкликали американську візу
8 вересня 2020 року співробітник підрозділу ФБР із протидії іноземному впливу повідомив Держдепартамент про заплановану поїздку Андрія Теліженка до США. Він готував службову записку з проханням відкликати візу. У листах наступного дня вже йшлося про її відкликання та схвалення рішення керівником.
У листуванні Держдепартаменту від 7 жовтня 2020 року уточнено: посольство США в Києві відкликало візу 8 вересня, перед поїздкою колишнього дипломата.
6 жовтня Джордж Кент пропонував превентивно відкликати візи в людей, пов’язаних із Андрієм Деркачем, які збиралися до США менш ніж за місяць до виборів. За його пропозицією, вони мали повторно довести мету поїздки.
Одне з аналітичних повідомлень переказує реакцію Андрія Теліженка у вересні 2020 року. Він вважав відкликання візи політично мотивованим, заперечував зв’язок із цим депутатом у тому вигляді, як його описувала американська сторона, і сподівався відновити право на в’їзд.
На чому ґрунтувалися санкції
Фінансові санкції проти Андрія Теліженка запровадили окремо – 11 січня 2021 року, разом із санкціями проти Олександра Дубінського та інших фігурантів. Мінфін США заявив, що колишній дипломат організовував зустрічі Андрія Деркача з американцями для поширення неправдивих тверджень про корупцію в Україні. Відомство віднесло цю діяльність до іноземного втручання у вибори.
У доказовому меморандумі OFAC посилалося на матеріали ФБР, публікації медіа та документи Сенату. Висновок про належність Андрія Теліженка до команди Андрія Деркача відомство зробило, зіставивши розвідувальне повідомлення про плани російської операції з публікаціями про склад цієї команди. Це висновок OFAC за сукупністю матеріалів, а не пряма вказівка на колишнього дипломата в самому розвідувальному повідомленні.
В окремому розділі меморандуму наведено заперечення Андрія Теліженка: він дистанціювався від Андрія Деркача й стверджував, що не знав його минулого. OFAC відхилило ці пояснення, пославшись на інші матеріали про їхню співпрацю.
Відкликання візи у вересні 2020 року та фінансові санкції в січні 2021-го були окремими рішеннями. Архів містить документи про обидві процедури й оцінки, якими американські органи їх обґрунтовували.
Листування щодо Burisma фіксує застереження дипломатів, а матеріали про Олександра Дубінського й Андрія Теліженка – обговорення обмежень та їхні підстави.
Оприлюднені листи не встановлюють, що Джо Байден захищав Burisma від розслідувань або що звернення представника «Слуги народу» визначило рішення про санкції проти Олександра Дубінського.
