На засіданні ТСК, яка займається проблемами митної сфери, озвучили приклади товарів, митну вартість яких могли суттєво занижувати під час ввезення в Україну. Різниця між заявленою вартістю та ціною подальшого продажу в окремих випадках сягала сотень разів.

Про це повідомили під час засідання ТСК щодо проблем у митній сфері.

Зокрема, ремінь Brioni завозили за 36 грн, після чого його продавали за 23 360 грн. Різниця становить 799 разів.

Брюки Dolce & Gabbana при ввезенні оцінювали у 184 грн, тоді як у продажу їхня ціна становила 114 567 грн. Тобто різниця сягала 622 разів.

Пальто Hugo Boss оформлювали за 53 грн, а реалізовували приблизно за 21,5 тис. грн. У цьому випадку різниця становила 406 разів.

За озвученими під час ТСК даними, карго-компанії можуть використовуватися для ввезення товарів із заниженою митною вартістю. Документи про нібито легальне походження продукції надалі можуть використовуватися для її продажу або реалізації податкових схем.

Окремою проблемою назвали оформлення комерційних вантажів як гуманітарної допомоги. Представники бізнесу під час засідання заявили про випадки, коли під виглядом гуманітарних вантажів можуть завозити значні обсяги комерційних товарів — від вина до французьких сирів, які згодом потрапляють у продаж.

Розслідувати схеми, пов’язані з карго, має Бюро економічної безпеки. Водночас у 2026 році держава очікує отримати 60 млрд грн додаткових надходжень завдяки детінізації економіки та ефективнішій роботі митниці.

Детінізація є одним із системних пріоритетів Національної стратегії доходів до 2030 року. Значна частина цієї роботи покладається на БЕБ.

Однак під час засідання ТСК представники Бюро повідомили, що досі не мають доступу до кабінету податкової. Йдеться про інформацію, необхідну для роботи з тіньовими схемами.

У результаті виникає очевидна проблема: від детінізації держава очікує 60 млрд грн додаткових надходжень, тоді як орган, який має значною мірою протидіяти тіньовій економіці, заявляє про нестачу доступу до даних, повноважень, людей та ресурсів.

Саме тому реформа БЕБ стосується не лише переатестації його працівників. Для завершення реформи необхідно ухвалити законопроєкт №14207-1.

Запропоновані ним зміни мають усунути ключові інституційні та процесуальні обмеження Бюро, розширити доступ до необхідної інформації, посилити його аналітичні можливості та забезпечити ефективніше виконання покладених на орган функцій.