В Україні конвертаційні центри та навіть білі компанії надають відносно нову послугу: за 10—30% вони готові внести заставу за будь-кого. Якщо треба внести, наприклад, 100 млн грн за особливо скандального політика, такі ділки готові “прийняти” готівкою 130 млн грн і вже відносно “чистими” внести потрібну суму на рахунок Вищого антикорупційного суду. 30 млн – залишають як оплату своїх послуг.

Про це пише видання “Телеграф”

Законом не передбачена перевірка коштів для застави, тому єдина перепона – фінансовий моніторинг банку, через рахунок якого здійснюватимуть переказ. Але і цю перепону, як показали нещодавні новини, можна легко обійти.

Сам підозрюваний — найчастіше офіційно бідний високопосадовець, митник, працівник органу влади, тому сам не має жодних шансів пояснити, звідки взялася така сума для застави. Один із найпомітніших героїв подібних історій, схоже, відомий бізнесмен Василь Астіон. Його фірма вносила гроші й у справі колишнього голови НБУ Кирила Шевченка, і за скандального нардепа Миколу Тищенка, і навіть за фігуранта “Міндічгейту”, ексміністра юстиції Германа Галущенка.

Хто такий Астіон

У розпорядженні “Телеграфу” є ухвала ВАКС про обшуки у вже колишньої заступниці голови ОП Ірини Мудрої. В цьому документі детективи НАБУ стверджували, що частину застави за Галущенка відправили з фірми “Востоктранслогістика”, яка підконтрольна Астіону. Правоохоронці стверджують, що фірма бізнесмена надавала послугу за комісію. При тому Астіон також відповідав за судові рішення, тобто — фактично впливав на суддів.

Офіційний власник “Востоктранслогістики” – Дмитро Передрій з Дніпра. Він також керував “Дніпроагро”, яке перебуває у стані банкрутства. І “Дніпроагро” офіційно належить братам Астіонам (Євгену та Василю). Передрій упродовж багатьох років офіційно виступає у ролі топменеджера Астіонів.

А його компанія “Востоктранслогістика” вже багато разів використовувалася для виплати застави. Зокрема, ця фірма у 2022-му переказала 35,1 млн грн як заставу за фігуранта справи “Укргазбанку”. У цій справі також фігурував ексголова НБУ Кирило Шевченко. За кого саме платилась застава, в судових матеріалах приховано. 5 млн грн “Востоктранслогістика” внесла як частину застави за нардепа Миколу Тищенка. Останній кейс – 35 млн грн як застава для Галущенка.

“На підконтрольному Астіону В.М. підприємстві ТОВ “Востоктранслогістика”, а саме на рахунку вказаного підприємства № UA413005280000026005455050367, відкритому в АТ “ОТП Банк”, було акумульовано грошові кошти у сумі 40,1 млн грн”, – йдеться в ухвалі ВАКС.

З 40,1 млн грн на заставу витратили лише 35 млн. Ймовірно, ще близько 5,1 млн грн – комісія за послуги (приблизно 14,5%).

Офіційно Передрій фігурував як керівник чи бенефіціар у таких компаніях:

• ТОВ “Окторг”;
• ПП “Владимир”;
• ТОВ “ДЛС Груп”;
• ТОВ “Востоктранслогістика”;
• ТОВ “Свинарський комплекс “Дніпровський”;
• ТОВ “Старокодацькі сади”.

Ймовірно, ці компанії мають відношення і до Василя Астіона через свого менеджера. Разом з тим офіційно йому належить десятки різних компаній, серед яких “Амалтея”, “Верхівцевський ОЕЗ”, “Завод Київкомбікорм”, “ЗНВКІФ “Генезис Капітал”.

Астіони контролюють десятки підприємств на Дніпропетровщині та в інших областях (вирощування зернових, елеватори, виробництво дитячого харчування – зокрема “Хорольський завод дитячих продуктів харчування”, активи колишнього “Агромарсу” / ТМ “Гаврилівські курчата”). У медіа та судових реєстрах їхні компанії часто фігурують у контексті агресивного поглинання активів та корпоративних війн. У багатьох випадках Астіон отримував активи завдяки рішенням суддів. Не дивно, що саме він гарантував “правильні судові” рішення.

Астіон приватизував ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод”, а також державний концерн “Укрбуд” у жовтні 2025 року за 805 млн грн через покупку компанії ТОВ “Техно-онлайн”.

Астіони раніше офіційно володіли частками в банку “Український Капітал” (по 9,99% у кожного з братів до кінця 2020-го). Саме цей банк НБУ оштрафував на 42,5 млн грн за порушення вимог щодо запобігання відмиванню коштів – на суму, яка майже вдвічі перевищує річний прибуток фінустанови (23 млн грн). Частину штрафу (2 млн грн) накладено за невиконання вимог закону про валютні операції та ігнорування перевірки документів клієнтів.

“Телеграф” вже писав про те, що “Український капітал” пов’язують із діяльністю неформального офісу “Блек Аудит”, який надавав послуги податкової мінімізації, “обналу” та виведення капіталу за кордон під виглядом оплати неіснуючих імпортних контрактів (наприклад, закупівлі одягу чи будматеріалів). Цілком ймовірно, що до цього неформального офісу можуть бути причетні й брати Астіони, хоча зараз вони офіційно не володіють “Українським капіталом”.

Десятки фіктивних підприємств були зареєстровані за одними й тими ж адресами масової реєстрації (наприклад, у звичайному кабінеті офісної будівлі в Дніпрі чи на підставних громадян із сотнями оформлених на них компаній). При тому саме в Дніпрі реєструють свої компанії й брати Астіони. Василь Астіон був депутатом Дніпропетровської облради від “Відродження”.

Астіон також, як встановили в НАБУ, тривалий час мав можливість впливати на “Сенс Банк” та використовувати держустанови у оборудках. Детальніше про діяльність Астіона та “Блек Аудиту” читайте в наступних публікаціях.

Про походження коштів

“Телеграф” вивчив ухвали щодо повернення застав з судового реєстру та встановив назви десятків компаній, які вносили мільйони гривень застави. Деякі з цих фірм пов’язані з тими, за кого вносили гроші, інші – схоже, таким чином надавали платні послуги. Наприклад, у справі Миколи Злочевського, міністра екології та природних ресурсів часів експрезидента Віктора Януковича, заставу в 113 млн грн внесло ТОВ “Авалон Систем”.

Зараз ця компанія належить Ганні Кисельовій з Донецька. Попередня власниця – Оксана Петрик з Чернігівщини. По цій же справі ще 34 млн грн застави внесло ТОВ “Всеукраїнська юридична рада”. Ця ТОВка минулого року мала 587 тис. грн збитків. Очільник фірми – колишній топменеджер Burisma Андрій Кіча. До речі, його матір, 69-річна Тетяна Кіча, у 2012–2014 роках була помічницею тодішнього нардепа, а нині голови НБУ Андрія Пишного.

За колишнього начальника Головного слідчого управління Генпрокуратури Ігоря Щербину заставу у 2 млн грн вносила “Юридична компанія “Енерго-Лекс””. Зараз ця ТОВка перейменована на “Науково-дослідний інститут судових експертиз та експертиз з питань права”. Зараз компанією володіє Олексій Супруг, а з травня 2017-го до кінця 2024-го власницею була адвокатка Тетяна Кардашевська.

Але застава не допомогла. ВАКС визнав Щербину винним у шахрайстві, підбурюванні до надання хабаря та незаконному поводженні зі зброєю. Його позбавили волі на 6 років із конфіскацією майна.

Заставу у справі Олексія Тамразова, колишнього першого заступника голови “Укргазвидобування”, внесло ТОВ “АС Інвестмент”. Йдеться про 3 млн грн. Тамразова звинуватили у хабарі у 200 тис. доларів за зняття арешту з газу ТОВ “Фаворит Систем”. Посадовця затримали, коли він отримав частину хабаря у 100 тис. доларів.

“АС Інвестмент” входить в корпоративну групу Олексія Правохоренка. Компанії групи працюють у сфері складського господарства, транспорту та торгівлі паливом. Активи групи: ТОВ “АС-Транс”, ТОВ “Паливний термінал Фастів”, ТОВ “Євро нафто груп”, ТОВ “АС Інвестмент” та інші.

Співробітниці “бек-офісу” Людмила Зоріна та Леся Устименко вийшли під заставу завдяки 37 млн грн від компанії “Вангар”. Цю фірму створили у травні 2025-го. Саму заставу внесли у листопаді 2025-го. При тому статутний капітал ТОВки – всього 1 тис. грн. Компанія оформлена на 66-річного Анатолія Соболя з Кам’янця-Подільського.

Зараз в Україні фактично не перевіряється походження коштів для застави. Єдина обов’язкова перевірка – банківський фінансовий моніторинг. НАБУ та інші правоохоронці можуть шукати походження коштів в межах інших проваджень та розслідувань. При тому перевірка застав за замовчуванням не відбувається. В Раді ще в червні 2026-го зареєстрували законопроєкт 15388, який має ввести обов’язкову перевірку походження коштів для застави. Однак поки що цей документ не розглянули навіть в першому читанні.