Поки Україна тринадцятий рік веде запеклу війну на виживання, у самому центрі нашої паливної інфраструктури комфортно почувається бізнес російського “Лукойлу”, загорнутий в австрійський прапор. Йдеться про мережу АЗС AMIC Energy (далі – AMIC), яка з’явилася в Україні у 2015 році після того, як російський гігант “Лукойл” нібито продав свої 240 заправок в Україні “незалежній австрійській компанії”.

Насправді ж росіяни переписали майно на своїх довірених осіб з Австрії. У даному випадку ці особи виявилися бізнес-партнерами росіян, які співпрацюють з топменеджментом “Лукойлу” протягом кількох десятиліть.

У 2022 році БЕБ випустив прес-реліз про звʼязок AMIC з рф та арештував її активи в Україні за підозрою у несплаті податків. Проте мережа АЗС працює далі, а справа БЕБ повільно занепадає, нікуди не рухаючись.

Центр протидії корупції (ЦПК) та журналісти «Слідство.Інфо» цими днями оприлюднюють дані з європейських реєстрів, митниці та російських банківських документів, які підтверджують: «іноземні інвестори» AMIC безпосередньо пов’язані з вищим керівництвом «Лукойлу», російською банківською системою та оточенням путіна, і керують активними бізнесами, повʼязаними з росією. Чому Служба безпеки України та інші державні органи, які мають боронити нашу державу від російських впливів, цього факту не бачать з 2015 року? Чи нашій державі цілком прийнятно, що на нашій території в умовах повномасштабного вторгнення спокійно собі функційнує мережа заправок, австрійські власники якої донині ведуть бізнес з росією та обслуговують десятиліттями менеджмент російської компанії Лукойл, яка перебуває під санкціями?

Хто став “власниками” активів для Лукойл в Україні

На момент придбання мережі АЗС у 2015 році її новими власниками через ланцюжок австрійських компаній Amic Energy Management та  Amic Energy Holding стали австрійці Йоханнес Клезл-Норберг (50%), Манфред Кунце (40%) та Хайнц Зернец (10%).

Витяги з реєстрів з історичними даними компаній AMIC Energy Management та AMIC Energy Holding, які підтверджують дані на схемі, доступні за посиланнями у цьому рядку.

Пізніше структура власності та склад учасників змінювався. Так, у 2016-2017 роках одним зі співвласників був навіть колишній заступник міністра фінансів Австрії Вольфганг Рюттенсторфер. У цей же період директор AMIC Energy Management Гюнтер Майєр отримав частку у розмірі 3%.

Витяги з реєстрів з історичними даними компаній AMIC Energy Management та AMIC Energy Holding, які підтверджують дані на схемі, доступні за посиланнями у цьому рядку

Станом на червень 2026 року через ланцюжок компаній мережею АЗС AMIC володіють троє австрійців: Гюнтер Майєр (45%), Йоханнес Клезл-Норберг (25,1%), Андреас Зернец (15%) та громадянин Великої Британії Філіп Ендрю Гіллен (14,9%).

Витяги з реєстрів з актуальними та історичними даними компаній AMIC Energy Management,  AMIC Energy Holding та GAMS Investmentholding-GmbH, які підтверджують дані на схемі, доступні за посиланнями у цьому рядку

Угоду про купівлю 240 заправок в 2015 році зі сторони AMIC закривала адвокатська фірма Wolf Theiss, яка, як мінімум, на той час представляла Лукойл в кількох юрисдикціях, зокрема, у Австрії (1, 2), в Румунії, в Україні (1, 2).

Ті самі троє співвласників з AMIC, які у 2015 придбали мережу АЗС Лукойл в Україні — Клезл-Норберг, Кунце та Зернец — у 2016 “придбали” у Лукойла компанію Lukoil Baltija R — мережу АЗС “Лукойл” в країнах Балтії.  Вже за кілька місяців вони віддали литовську мережу придбаних у Лукойла АЗС в оренду компаніям сімʼї Івана Палейчика — на той момент директора Lukoil Baltija. Палейчика і його звʼязки з росією Литва почала розслідувати після повномасштабного вторгнення.

Водночас у відповіді на запит Слідства.Інфо ППІ “АМІК-Україна” зазначає: “…жодних зв’язків з росією міжнародна група AMIC Energy, включаючи ПІІ “АМІК УКРАЇНА”, ніколи не мала. Група не мала дочірніх підприємств, філій, представництв тощо в рф, не сплатила ні копійки податків у бюджет агресора. У структурі власності AMIC Energy ніколи не було російських компаній чи громадян.”

Скріншот з відповіді ППІ “АМІК-Україна” на запит Слідство.Інфо

Щодо звʼязків з росією, про які йшлося в прес-релізі БЕБ, у компанії відзначають: “За весь період розслідування БЕБ не зібрало і не представило жодного доказу існування вказаних “зв’язків” – що цілком логічно, оскільки такі зв’язки не існують. Голослівні звинувачення у подібних зв’язках здатні знищити будь-який бізнес, і нам досі не зрозуміло, що стало причиною для публікації БЕБ вказаного пресрелізу на початковому етапі розслідування за відсутності будь-яких доказів”.

Що ж стало причиною?

Йоханнес Клезл-Норберг: донедавна власник російського банку та адвокат на службі у топменеджерів Лукойлу

Головним покупцем заправок Лукойлу в Україні у 2015 році виступив австрійський адвокат Йоханнес Клезл-Норберг (у реєстрах також фігурує як Клезль-Норберг, а також просто Клезль або Клезл).

Під час придбання мережі АЗС у квітні 2015 року він володів 50% компанії, яка виступила покупцем — AMIC Energy Management. Зараз його доля в активі зменшилась до 25.1%

Аналіз європейських та російських реєстрів доводить, що Клезл-Норберг – це не випадковий покупець, а глибоко інтегрований у російський бізнес гравець.

“Русьрегіонбанк”

Аж до грудня 2022 року Клезл-Норберг був фактичним кінцевим бенефіціаром більш ніж 98% російського «Русьрегіонбанку». Він і досі має з ним помітний звʼязок. Американські санкції щодо Русьрегіонбанку введені з 2 листопада 2023.

Дані про акціонерів банку з 2022 року закриті у звʼязку з політикою рф щодо уникнення санкцій. Проте ЦПК знайшов “звіт емітента” — Русьрегіонбанку — за перше півріччя 2022 року. У ньому підтверджується структура власності банку, відображена на схемі нижче. Ця схема раніше знаходилась на сайті самого Русьрегіонбанку. Дані про це доступні завдяки вебархіву.

Витяги з російського реєстру з актуальними та історичними даними цих 10 компаній, які підтверджують дані на схемі, доступні за посиланням у цьому рядку.

Дані про те, що австрійська компанія Auerbogen Beteiligungsgesellschaft m.b.H., вказана на цій схемі кирилицею, володіє зазначеними російськими компаніями, містяться не лише у витягах російських компаній, а й в австрійських річних звітах самої Auerbogen Beteiligungsgesellschaft m.b.H щонайменше з 2005 до 2015 року. Після того сама форма, за якою звітував Клезл-Норберг, змінилася і не містила відповідних рядків.

Скріншот річного звіту компанії  Auerbogen Beteiligungsgesellschaft m.b.H. за 2015 рік, в якій вказані російські компанії, які володіють компаніями-акціонерами Русьрегіонбанку

Отже, контроль над російським банком концентрувався на австрійській фірмі Клезла Auerbogen Beteiligungsgesellschaft m.b.H. через ланцюжок із 10 російських компаній.

У жовтні 2022 року путін своїм указом заборонив змінювати склад акціонерів Русьрегіонбанку, продавати їм свої частки та подібні операції.

Скріншот указу, яким заборонено змінювати склад акціонерів(співвласників) банку

Ця заборона стосувалася російських компаній з вищенаведеної схеми структури власності, проте не австрійської Auerbogen Beteiligungsgesellschaft m.b.H., адже вона не перебуває в російській юрисдикції.

Клезл-Норберг, втім, продовжував володіти Auerbogen Beteiligungsgesellschaft m.b.H (а відтак і більш ніж 98% Русьрегіонбанку) до грудня 2022 року. А тоді “продав” її — своєму бізнес-партнеру Волтеру Шарнеру, з яким перетинається у багатьох інших австрійських компаніях.

“Що стосується банку «Російський регіональний банк», я спеціально припинив свою участь після вторгнення Росії в Україну в рамках мого ширшого рішення припинити всі пов’язані з Росією мандати та ділову діяльність. Це був саме той курс дій, який Україна закликала окремих осіб та підприємства по всьому Європейському Співтовариству вжити, і я дотримувався цього заклику. Крім того, я б зробив ті ж самі кроки, навіть якби такого заклику не було! З цієї причини звучить дещо несправедливо, що моє минуле рішення відмовитися від усіх пов’язаних з Росією бізнесів тепер може бути представлене як підстава для критики чи підозри”, – написав у своїй відповіді на запит Слідство.Інфо Клезл-Норберг.

Втім, адреса реєстрації  компанії Auerbogen Beteiligungsgesellschaft m.b.H, яка концентрує контроль над акціонерами Русьрегіонбанку, при цьому залишилася незмінною до сьогодні – це адреса самого Клезл-Норберга, яку він типово вказує як персональну при записах у реєстрах компаній. Ця адреса підписана його імʼям також на картах, в телефонних та бізнес-довідниках.

Скріншот з витягу з австрійського реєстру щодо компанії Auerbogen Beteiligungsgesellschaft m.b.H – її місце реєстрації станом на червень 2026Та сама адреса, яку Клезл вказує як свою — у витягу компанії Pulp Mill Holding, яку раніше реєстрував Клезл.  

Отже, під час купівлі 50% частки заправок Лукойл в Україні цей “австрійський інвестор” Клезл-Норберг був бенефіціарним власником російського банку. Структура власності банку була в 2015 році такою ж самою, як і в 2022 році. Це підтверджує звіт Русьрегіонбанку за 2 квартал 2015 року, річний звіт австрійської Auerbogen Beteiligungsgesellschaft m.b.H., яка тоді належала Клезлу-Норбергу, та витяги з російського реєстру.

Бізнес з ексгубернатором Псковщини у 2022

Русьрегіонбанк бере початок з 90-х років і походить з Псковщини. Цікаво, що саме з ексгубернатором Псковщини Клезл-Норберг мав також справи — зокрема через Novelty Development.

Компанія Novelty Development GmbH зареєстрована за адресою Клезл-Норберга в Австрії (Гааднер штрасе, 80). Від заснування у 2007 році і до 21 грудня 2022 року вона належала теж Клезлу-Норбергу, далі він передав її Волтеру Шарнеру — на кілька днів раніше, ніж передав йому Русьрегіонбанк.

Станом на 2015 (коли AMIC Клезл-Норберга купив мережу АЗС Лукойл в Україні), його австрійська Novelty GmbH мала у власності однойменну російську компанію — ООО Новелті Девелопмент:

Скріншот з річного звіту компанії Novelty GmbH Клезла за 2015 рік

Російська ООО Новелті Девелопмент у свою чергу мала у 100% власності ООО Термінал. Після початку великої війни Клезл-Норберг, який через ланцюжок компаній володів ООО Термінал,  продав частину “Терміналу” Міхаілу Варфоломєєвічу Кузнєцову і був з ним співвласником (через ланцюжок компаній) “Терміналу” аж до 11 листопада 2022 року.

Скріншот з сайту opensanctions

Кузнєцов, колишній губернатор Псковщини та двічі депутат Госдуми, на той момент керував (підсанкційною з 2021 року) НТК, компанією, що займається в тому числі стратегічною логістикою морем, балкерами, морськими терміналами тощо. З жовтня 2022 року Кузнєцов був під персональними санкціями з боку України. Свою останню частку у “Терміналі” у листопаді 2022 ООО Новелти Девелопмент Клезл-Норберга продала Міхаілу Бєлоглазову, чиє ООО Титул під санкціями з 2019 року.

Раптовий продаж Кузнєцову, а потім і Бєлоглазову часток Терміналу після початку великої війни може бути розцінений як передача Клезл-Норбергом активу фактичному власнику через санкційні ризики та потребу в більшому контролі реального власника у юридичному і санкційному хаосі.

Дім Клезла-Норберга в Австрії як “штаб-квартира” віцепрезидентів Лукойлу

Адреса Клезла-Норберга в Австрії – Hinterbrühl, Gaadner Straße 80 – це будівля, де здавна офіційно зареєстровані приватні компанії деяких топменеджерів «Лукойлу». Протягом десятиліть Клезл-Норберг чергує в цих компаніях ролі директора, власника чи співвласника. Нижче детально розглянемо ці зв’язки.

Табличка на воротах за адресою Hinterbrühl, Gaadner Straße 80 – “Йоханнес Клезл-Норберг адвокат”, фото Слідство.Інфо

Алєксандр Матіцин (перший віцепрезидент ПАО “ЛУКОЙЛ”)

Матіцин – керуючий менеджер міжнародного бізнесу Лукойлу, який після розпуску наглядової ради сконцентрував у руках всю владу над закордонними активами Лукойл. Він же – голова ради директорів московського ФК “Спартак” та ймовірний співвласник клубу. Станом на останній доступний звіт афілійованих осіб ПАО Лукойл за 2021 рік, Матіцин був власником 0,392% акцій Лукойлу.

З 2008 по 2018 рік у будинку Клезла була зареєстрована компанія Матіцина A.Reales Holding. Під час її реєстрації Матіцин (на той момент – прямий власник A.Reales) і Клезл-Норберг (на той момент – директор A.Reales) вказали своїми персональними адресами саме будинок Клезла.

Скріншот витягу з реєстру щодо компанії A.Reales Holding. З повним витягом можна ознайомитися за посиланням у цьому рядку

Клезл залишався директором A.Reales до 2018 року. До того ж часу компанія була зареєстрована на його адресі — в тому числі і на момент придбання мережі АЗС Лукойл в Україні компанією AMIC. Матіцин хоч і перестав бути прямим власником A.Reales з 2009 року, проте володіє нею через кіпрську ALEMAX Limited.

Сєргєй Зєнкін (щонайменше до кінця 2025 року фігурував як начальник департаменту майнових відносин “Лукойлу”)

Зєнкін – генеральний директор ООО “ЛУН-ИНВЕСТ”, яка вплетена в розгалужену структуру компаній Лукойлу. Серед засновників ЛУН-ИНВЕСТ є підсанкційні юрособи. У Лукойлі Зєнкін також відповідає за проєкт “Територія Спартак” — розбудову гігантичного спорткомплексу довкола стадіону “Лукойл-арена”.

Зєнкін також входить до найближчого оточення путіна і живе з ним поруч у закритому елітному поселенні «Сєрєбряний бор» у москві. Російський диктатор нагороджував його почесною грамотою у 2025 році. Станом на останній доступний звіт афілійованих осіб ПАО Лукойл за 2021 рік, Зєнкін був власником 0,002% акцій Лукойлу.

Скріншот з розслідування “Дворянские гнезда и дома-коммуны” російського сайту “проект.”

У будинку Клезл-Норберга зареєстровані компанії Зєнкіна SVZ Holding та Ramsau Holding, а сам австрійський «інвестор» Клезл працює в них керівником.

Скріншот частини витягу SVZ Holding, Клезл-Норберг – керівник, Зєнкін – власник. З повним витягом можна ознайомитись за посиланням у цьому рядку

У своєму листі у відповідь на запит Слідства.Інфо щодо співпраці з Зєнкіним, Клезл-Норберг наголошує, що ця компанія була оформлена для придбання маленької квартири Зєнкіну у 2014 році. “З того часу я не брав у ній жодної суттєвої участі. Фактично, я не бачив і не спілкувався з паном Зєнкіним приблизно десять років”, – наголошує він. Проте компанія Зєнкіна за адресою Клезла-Норберга продовжує існувати, а щорічні звіти від неї подає саме Клезл-Норберг, наприклад, ось останній з можливих – за 2024 рік.

“Якщо це питання вважатиметься важливим з точки зору народу України, я, безумовно, готовий негайно відмовитися від будь-якої подальшої участі [в цій компанії]”, – зазначив Клезл у листі.

Ґріґорій Колосов – топменеджмер європейських компаній Лукойл

Колосов – керуючий менеджер LUKOIL International Holding GmbH та LUKOIL Upstream Abu Dhabi GmbH. Був уповноваженим представником Lukoil International GmbH, а також керує  дочірнім активом Lukoil International – PRIMA Wohnimmobilien GmbH. Також входив до управління Power Trade Limited, яка належить Лукойлу і використовувалася корпорацією для придбання частки у болгарських активах.

Колосов також оформив на себе нерухомість у хорватському Спліті разом з іншими наближеними Путіна, які виводять свої активи з-під санкцій у європейську рекреаційну нерухомість.

За адресою Клезл-Норберга у 2010 році була перереєстрована компанія ALPINEX Investments GmbH (екс Alpinex Trading), якою через ALPINEX Asset Management GmbH раніше володів Ґріґорій Колосов, а керівником компанії у певний період теж був Клезл-Норберг.

У листі-відповіді журналістам Клезл використав абревіатуру “JKN” у назві файлу на позначення себе. У 2006-2017 роках у Австрії існувала JKN Immobilien GmbH – спільна компанія Колосова та  Alpinex Oil Trading. Остання – з групи Альпінекс, участь Клезла-Норберга у ній описана нижче.

Окрім того, на адресу Клезла був зареєстрований і приватний фонд Alpine Invest Petrol Privatstiftung. Керував у фонді Клезл разом з Колосовим та Станіславом Нікітіним.

Скріншот даних щодо менеджмента фонду Alpine Invest Petrol Privatstiftung

Станіслав Нікітін – віцепрезидент-казначей Лукойла (до 2019)

Станіслав Нікітін до середини 2015 року був керуючим менеджером Lukoil Invest Austria, а до 2019 року – віцепрезидентом-казначеєм російського Лукойлу.

Саме разом з ним Клезл-Норберг керував Alpine Invest Petrol Privatstiftung, яка була зареєстрована на адресу Клезла-Норберга.

У своїй відповіді на запит Слідства.Інфо Клезл-Норберг наголошує, що до 2022 року консультувати росіян було досить звичною справою. “З сьогоднішньої точки зору все виглядає зовсім інакше, і ніхто, діючи розсудливо та відповідально, з огляду на катастрофу, яку Росія створила в Україні та решті Європи, навіть не подумає про встановлення нових ділових відносин, включаючи надання консультаційних послуг, будь-кому, хто має зв’язки з Росією”, – зазначив Клезл-Норберг. Виділення в тексті – наше. Він запевняє, що “припинив та згорнув свої мандати, повʼязані з росією”. Що ж, поговоримо про LKW-Walter та “ООО Европапир”.

LKW-Walter: діючий бізнес з росією під управлінням Клезла-Норберга

З 1993 року і до травня 2024 року Клезл-Норберг входив до ради директорів австрійського сімейного транспортного бізнесу LKW-Walter.

З 2019 року і до сьогодні він також входить до наглядової ради WALTER GROUP Holding AG, яка володіє LKW-Walter та суміжними транспортно-логістичними бізнесами із загальним  річним оборотом 3,53 млрд євро. Власником Walter Group є приватний фонд закритого типу (яким також керує Клезл-Норберг).

LKW Walter, до керівництва якої на дату цієї публікації прямо причетний Клезл-Норберг, офіційно організовує вантажні перевезення в росію та з росії. Компанія зазначає, що возить «непідсанкційні товари», обходячи питання можливої підсанкційності замовників таких перевезень з чи до росії.

Скріншот з сайту LKW Walter

У своїй відповіді на запит Слідство.інфо ППІ “АМІК Україна” зазначає, що “Йоханнес Клезль-Норберг не бере участі та не впливає на операційну діяльність ПІІ

“АМІК УКРАЇНА”. Нагадаємо, Клезл-Норберг володіє 25,1% компанії, тобто за всіма міжнародними стандартами він вважається одним з бенефіціарних власників компанії.

ООО Европапир

ООО Европапир – підприємство в росії, яке, за підрахунками ЦПК лише за 2022-2024 роки сплатило близько 191 млн грн податків в бюджет країни-агресорки. З фінансовими даними компанії можна ознайомитись тут.

Компанія входить в паперову імперію Heinzel, яка бере початок в Австрії. У звіті Heinzel group за 2025 рік відображено структуру власності цього розгалуженого бізнесу. У ній відображено і російські активи Heinzel, зокрема, LLC Europapier (moscow, russia) – тобто ООО Европапир – та її дочірню компанію Lexica. Дані російських агрегаторів бізнес-даних підтверджують це зі свого боку.

Скріншот зі звіту Heinzel group за 2025 рік

Така структура власності, як зображено на схемі, існує щонайменше з 2015 року – згідно з російськими агрегаторами бізнес-даних та річними звітами за попередні роки самої Heinzel.

Кінцеві власники російських активів у цій схемі – один приватний фонд і дві компанії. Цей приватний фонд, EMACS Privatstiftung, – власник найбільшої частки у 49,98% у бізнесі Heinzel – зареєстрований на адресі Клезл-Норберга та співкерується Клезл-Норбергом.

Ланцюжок компаній від нього до російського ООО Европапир виглядає так: EMACS Privatstiftung – Heinzel Holding – Heinzel Paper gmbh – Europapier International AG – Europapier CIS Gmbh – ООО Европапир. Виділені жирним шрифтом компанії з цього ланцюжка – зареєстровані на адресі Клезла-Норберга на Гааднер штрасе, 80 у Хінтербрюлі. Ми підкреслили на схемі вище їх зеленою рискою. Перевірити адреси вказаних компаній можна за лінками: 1, 2, 3, 4.

Клезл-Норберг входить також у наглядову раду Heinzel.

Відтак він прямо причетний до управління паперовою імперією Heinzel, яка має діючі російські активи та не позбувається їх станом на червень 2026 року.

Група компаній Альпінекс

Група з умовною назвою “Альпінекс” – це виявлені (на даний момент) півтора десятка компаній у чотирьох юрисдикціях, які утворюють складну структуру власності. У ній постійно, як співвласники і управлінці компаній, до нещодавнього часу перетиналися вищезгаданий топменеджмент Лукойлу з одного боку та співвласники (теперішні і минулі) AMIC Energy Management – Клезл-Норберг, Манфред Кунце, Філіп Ендрю Гіллен – з іншого.

Найдавніший зафіксований випадок спільного менеджменту однією компанією одночасно Клезлом-Норбергом та представниками Лукойлу фіксується з 2001 року у Alpine Invest Petrol Privatstiftung, як показано вище.

При цьому адреси в Австрії компаній групи “Альпінекс” співпадали з адресами компаній Лукойлу тих часів. Більше того, частина компаній групи Альпінекс раніше містила в назвах абревіатуру AMIC.

Все це дає підстави вважати, що Клезл-Норберг та його австрійські компаньйони вели спільні справи з топменеджментом Лукойлу щонайменше з 2001 року, використовуючи для такої діяльності групу компаній Alpinex. Схоже, що частиною юридичної та фінансової логіки цієї групи і є компанія AMIC Energy Management, яка формально придбала мережу АЗС Лукойл в Україні.

ЦПК детально задокументував всі доступні дані щодо кожної зі знайдених компаній групи Alpinex та їхнього звʼязку між собою і передасть їх у СБУ та Міністерство юстиції. Нижче у схемі ми наводимо лише частину найбільш ілюстративних даних.

І хоча зараз, у 2026 році, більшість звʼязків на цій схемі є історичними, проте на момент придбання мережі АЗС Лукойл компанією AMIC і ще кілька років після велика їх кількість були актуальними.

Інші співвласники AMIC: менеджер Клюєвих, учасник схеми RosUkrEnergo, австрійський експосадовець

Гюнтер Майєр – колись найманий керуючий менеджер AMIC Energy Management, який станом на 2026 рік став власником найбільшої частки 45% в компанії. Його ви і могли побачити на різних публічних заходах та виступах в Україні разом з нашими урядовцями від імені власників AMIC. Гюнтер Майєр – виходець з менеджменту австрійського енергетичного гіганта OMV. OMV має історію взаємних продажів активів з Лукойлом (1, 2) та інвестування в російський газовий бізнес (1, 2) після 2014 року.

Також Майєр безпосередньо фігурував у австрійському та кіпрському юридично-реєстраційному прикритті сонячних електростанцій братів Клюєвих в окупованому Криму.

Зокрема, з жовтня 2014 по січень 2016 Майєр входив у правління CEE Clean Economic Energy GmbH, яку ЦПК ще в 2014 привʼязав до структур Клюєва Solar Aktiv та Slav AG, бенефіціарів сонячних електростанцій у Криму.

Скріншот з витягу CEE Clean Economic Energy GmbH, цифра 69 – позначає номер запису від 7 жовтня 2014, весь витяг – за лінком

Радіо Свобода пізніше дослідила, що  російський суддя відмовився арештовувати рахунки фірми “Крайміа Солар 4”, якою володіла CEE Clean Economic Energy GmbH. Суддя пояснив, що “діяльність ТОВ “Крайміа Солар 4″ із вироблення електричної енергії сприяє покриттю дефіциту електроенергії в Республіці Крим”.

Окрім того, Майєр був призначений ліквідатором дочірньої компанії  CEE Clean Economic Energy GmbH — CEE Windpower GmbH.

Андреас Зернец – зараз має частку 15% у бізнесі мережі АЗС AMIC. У структурі власності AMIC він зʼявився у травні 2022 року, як співвласник AMIC Energy Holding, отримавши частку Хайнца Зернеца, який від початку був співвласником AMIC разом з Кунце та Клезлом-Норбергом. Виходячи з зазначених у витягу даних Андреаса та Хайнца Зернеца, ЦПК вважає, що вони – високоймовірно, син і батько відповідно.

Хайнц Зернец з такою ж датою народження, як і Хайнц Зернец з AMIC згадується у звіті Управління кримінальної поліції Австрії про ОЗУ Семена Могилевича та активи “Солнцевської ОЗУ”. Про Зернеца-старшого у документі йдеться як про особу, яка через RIAG брала участь у контролі швейцарського RosUkrEnergo для Фірташа та Могилевича.

Цьому є підтвердження: у звіті чеського Райффайзена за 2006 рік Зернец дійсно згадується як контакт в RIAG. Блумберг повідомляв про його звільнення з RIAG у 2010 році.

Зрештою, Heinz Sernetz також входив до наглядової ради Ostchem Holding Фірташа у 2004-2006.

Скріншот розділу “Наглядова рада” з витягу Ostchem Holding, з витягом можна ознайомитись за лінком у цьому рядку

Він же керував та був співвласником AMIC Energy Holding та входив до наглядової ради AMIC Energy Management під час придбання мережі АЗС Лукойл.

Зернеци суттєво відрізняються життєвим шляхом та участю у корпоративних структурах від своїх співвласників по АЗС AMIC з навколо-лукойл середовища – Клезла-Норберга, Маєра та Гіллена. З огляду на вищевикладений звʼязок Хайнца Зернеца з компаніями Фірташа, а того – з Могилевичем (1,2), і стосунок останнього до російських спецслужб, ЦПК вважає ймовірним, що Зернеци в структурі власності можуть бути номінальними тримачами долі російських силовиків у цьому бізнесі. До того ж, початково частка в AMIC, яку тримав Зернец-старший, складала рівно 10%, тобто була класичною “десятиною”.

Вольфганг Рюттенсторфер: австрійський Шрьодер для росії

У минулому – австрійський державний секретар міністерства фінансів, згодом – топменеджер австрійського енергетичного гіганта OMV, про який ми вже згадували вище.

У 2015 році профільні видання зазначали, що саме Рюттенсторфер допоміг укласти угоду з продажу АЗС AMIC.

У 2016-2017 роках Рюттенсторфер був співвласником AMIC Energy Holding, яка на той момент була кінцевою компанією в ланцюжку володіння мережею АЗС AMIC в Україні.

Скріншот з витягу AMIC Energy Holding, цифри 6 і 8 позначають дату записів про  вхід і вихід зі співвласності – 6.02.2016 та 22.04.2017 відповідно, повний витяг – за лінком у цьому рядку

Окрім цього, у 2013-2017 роках Рюттенсторфер також був учасником наглядової ради AMIC Energy Management.

З підсанкційними справами він має справу не вперше. У 2010 році посадовці США письмово попереджали тодішнього голову OMV Рюттенсторфера про неприпустимість подальших продажів авіаційного пального до підсанкційного Ірану. З 2012 до 2019 року він же був у борді сербської Nis, 50% якої належало російському державному Газпромекспорту.

Гюнтер Майєр та Вольфганг Рюттенстонфер – не єдиний слід OMV у AMIC. Офіс Wolf Theiss, адвокатської фірми, яка працювала з Лукойлом у різних юрисдикціях і закривала угоду з продажу мережі АЗС на стороні AMIC, у Відні розташований за адресою Schubertring 6, 1010 Wien, Austria. За цією ж адресою розташована компанія AS Gasinfrastruktur GmbH, яка володіє 49% GAS CONNECT AUSTRIA GmbH, раніше відома як OMV Gas.

Лобізм та податкові сніданки

Попри явний російський слід, мережа АЗС AMIC спокійно працює в Україні. У серпні 2022 року Бюро економічної безпеки (БЕБ) ініціювало арешт 308 об’єктів компанії, вказавши у пресрелізі на зв’язки із країною-агресором. Проте замість санкцій державою Україна була лише справа від БЕБ за підозрою AMIC в ухиленні від сплати податків.

Цей арешт став для компанії ідеальним юридичним дахом:

• мережа продовжує безперешкодно працювати;

• факт арешту майна використовується як залізобетонний аргумент проти введення реальних санкцій та націоналізації (мовляв, активи вже заблоковані);

• AMIC бере участь у державних тендерах, виручка з яких за 2022-2026 роки згідно з даними YouControl склала більше 187 млн грн.

У своїй відповіді на запит Слідство.інфо ППІ “АМІК Україна” підтвердила – “Арешти, які були накладені на самому початку розслідування, не впливають на нашу операційну діяльність”.

Паралельно з арештом активів БЕБ увімкнулися політичні заяви, які мають ознаки лобізму. У вересні 2022 року посол Австрії Арад Бенкьо вийшов на спільну пресконференцію з AMIC і закликав правоохоронців “не блокувати бізнес”. В присутності посла представник AMIC публічно натякав на проблеми зі вступом України до ЄС, якщо держава продовжуватиме кримінальну справу, яку в компанії назвали “правовим свавіллям”.

Також у відповіді на запит Слідство.Інфо у компанії, серед іншого, повідомили: “У подальшому Посольство письмово зверталося до Офісу Генпрокурора з проханням забезпечити законність розслідування”.

Більше того, AMIC став спонсором “Тижня австрійського кіно” та різноманітних бізнес-сніданків. На одному з цих заходів запрошеною була керівниця податкової Києва Марина Твердохлєб, а офіційна австрійська організація сприяння зовнішній торгівлі дякувала за спонсорство сніданку з податківицею компанії AMIC, яка має підозру за несплату податків.

Але найбільшим адвокатом мережі став голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Протягом останніх років він регулярно публікує пости з подяками AMIC, ставить їх у приклад та проводить особисті зустрічі з керівництвом фірми. Гетманцев прямо називає структуру, якою з 2015 року володіють австрійські менеджери та довірені особи “Лукойлу”, “взірцем фінансової дисципліни, відповідального бізнесу та захисником енергетичної безпеки України”.

ТСК, учасником якої є Гетманцев, також виносила рішення з приводу скарг ППІ “АМІК Україна” на БЕБ. ТСК констатувала, серед іншого, порушення презумпції невинуватості у публічних коментарях БЕБ, порушення розумності строків та перебирання на себе детективами повноважень податкового органу, а також позапроцесуальне спілкування з учасниками кримінальних проваджень.

До речі, щодо останнього. “Досягнути закриття двох епізодів [провадження БЕБ проти компанії] вдалося виключно через титанічну працю щодо подання доказів, оскарження бездіяльності БЕБ до суду та скарги у справі у вказані інституції захисту бізнесу”, — наголошує AMIC у своїй відповіді на запит Слідства.Інфо. У цій відповіді AMIC згадували це рішення ТСК, і перерахували всі пункти її висновків, окрім чомусь пункту про позапроцесуальне спілкування.

Найпроблемніше з відповіді АМІК, проте не це. За словами компанії вони передавали техніку 110 військовим підрозділам, переобладнували 23 командно-штабних машини, передавали допомогу не лише ЗСУ, а й підрозділам СБУ тощо. Допомога силам оборони – це важливо, проте враховуючи глибину та системність звʼязків з росією теперішніх та минулих власників компанії, це може бути ризиком для Сил Оборони, на який необхідно відреагувати.

Що має зробити держава?

В першу чергу, державні інституції повинні провести ретельні розслідування російського коріння цього бізнесу та підстав для накладання санкцій, в тому числі у вигляді конфіскації цих активів. Це компетенція Служби безпеки України, Мінʼюсту, РНБО.

Окремої оцінки потребують дії номінальних власників, які з великою вірогідністю банально допомагають росіянам обходити українські і не тільки санкції.

Більше того схема переоформлення активів давно відомий і працюючий спосіб уникнення санкцій, проте український парламент на п’ятому році війни ігнорує необхідність введення кримінальної відповідальності за обхід санкцій.

Російський нафтовий капітал не має права ховатися за австрійським прапором та купувати лояльність під час війни.