Під санкціями, але без обмежень: як «Мотор Банк» і «Банк Альянс» виводять валюту з України за потурання НБУ.

Попри воєнний стан, валютні обмеження та гучні заяви про фінансову строгість, з України продовжується масовий вивід валюти через банки, які або перебувають під санкціями, або давно мали б бути позбавлені ліцензій. Йдеться про «Мотор Банк», пов’язаний із підсанкційним експрезидентом «Мотор Січ» В’ячеславом Богуслаєвим, та «Банк Альянс». Через ці фінансові структури діє відпрацьована схема фіктивного імпорту, яка дозволяє фірмам-одноденкам легально переказувати за кордон десятки мільйонів доларів.

Принцип роботи схеми стандартний і давно відомий службам фінансового моніторингу: компанії без вебсайтів, звітності, співробітників і реальної діяльності масово відкривають рахунки, після чого одразу проводять валютні операції під виглядом імпортних угод. Директор і кінцевий бенефіціар у таких фірмах — одна особа, а самі компанії часто зареєстровані вже після початку повномасштабної війни. Банківський комплаєнс або не функціонує, або навмисно заплющує очі на явні ознаки фіктивності.

Особливо примітний «Мотор Банк». Формально він перебуває під санкціями та має значні юридичні обмеження, включаючи проблеми з повноваженнями керівництва. Проте саме через нього, всупереч вимогам постанови НБУ №65 від 19 травня 2020 року про фінансовий моніторинг, лише за квітень 2025 року було виведено 57,5 млн доларів США. У травні через цей банк за фіктивними імпортними контрактами пішло ще 41,7 млн доларів. Один із яскравих прикладів — ТОВ «Енерджей Делайт» зі статутним капіталом 50 тис. грн, яке переказало до Польщі спочатку понад 12 млн доларів, а потім ще понад 21,5 млн доларів, що абсолютно не відповідає масштабам і профілю компанії.

Одночасно діє «Банк Альянс», який, попри історію штрафів, порушень і невиконання зобов’язань перед клієнтами, продовжує обслуговувати сумнівні валютні операції. За квітень-травень 2025 року через нього зафіксовано перекази на суму не менше 20,8 млн доларів до Польщі, Угорщини, Гонконгу, ОАЕ, Швейцарії, Великобританії та інших країн. Географія транзакцій і характер контрагентів вказують на ту ж схему фіктивного імпорту та виведення капіталу.

Загальний список компаній, які беруть участь у цих операціях, включає десятки юридичних осіб і сотні мільйонів доларів обороту за короткий період. Це не поодинокі випадки, а систематична і повторювана практика, яка неможлива без провалів або навмисного саботажу в банківському та регуляторному контролі.

За наявними даними, куратором цих схем вважається заступник голови правління НБУ Дмитро Олійник. При цьому керівник Національного банку Андрій Пишний був поінформований про масові підозрілі операції з виведення коштів через «Мотор Банк» і «Банк Альянс». Однак жодних публічних заходів, суворих перевірок чи регуляторних дій з боку керівництва НБУ не було вжито.

На тлі дефіциту валюти, тиску на гривню та постійних закликів до бізнесу «терпіти заради країни» така бездіяльність виглядає не як недогляд, а як навмисне потурання. Коли підсанкційний банк і проблемна фінансова установа місяцями перекачують валюту за кордон через фіктивний імпорт, йдеться вже не про поодинокі порушення, а про відповідальність регулятора. Мовчання НБУ в цій ситуації дедалі більше нагадує негласне схвалення виведення капіталу з країни під час війни.