Правоохоронець чи комерсант у погонах? Перший заступник начальника управління поліції – начальник слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у Києві Богдан Замула – опинився у фокусі через згадки у публікаціях одразу кількох незалежних антикорупційних ресурсів у контексті квартирних схем та ймовірних зловживань.

Про це пише видання “СтопКор”

Що відомо про цього посадовця?

Богдан Замула, за наявною у відкритих джерелах інформацією, обіймає керівну посаду в слідчому підрозділі поліції Святошинського району столиці, що підвищує суспільний запит на прозорість щодо його доброчесності та статків.

Онлайн-видання “Київ оперативний” (kyivoperativ.info) та “Знай.Юа” (znaj.ua) у публікаціях від грудня “Віджати квартири, організовувати бусифікацію та фабрикувати кримінальні справи” припускають: Богдан Замула, якого за версією журналістів цих видань, у вузьких колах нібито називають “Сосуном” та “Жабою”, перетворив свою посаду (цитуємо) “на прибуткову бізнес-модель, яку він вважав цілковито безкарною”.

Своєю чергою, портал “Антикор” (antikor.ua) у матеріалі “Схема Замули” публікує версію про причетність до торгівлі речовими доказами з відділу логістики.

“Антикор” у матеріалі припускає, що фігурант, будучи учасником “святошинської ОПГ”, нібито торгує речовими доказами саме з відділу логістики поліції — йдеться про можливий канал збуту вилученої техніки та інших матеріалів кримінальних проваджень. Ця інформація потребує окремої перевірки правоохоронними органами, оскільки йдеться про можливе знищення доказової бази під час розслідувань.

У матеріалі видання “Знай.Юа” (znaj.ua) ідеться про цілу низку сумнівних схем: продаж матеріальних доказів, фабрикацію кримінальних справ, незаконне заволодіння квартирами, участь у схемах “бусифікації” та оформлення “білих квитків” у Святошинському ТЦК.

Автори публікації також припускають, що 2024 рік став для родини Замули особливо результативним: 11–12 липня в декларації одночасно з’явилися квартира в Петропавлівській Борщагівці вартістю близько 3 млн грн, ще одна квартира площею 80 кв. м, придбана — за даними видань — за символічні 15 грн, паркомісце, будинок у Вишгородському районі та земельна ділянка в Іванівській ОТГ.

СтопКор зіставив ці публікації з офіційною е-декларацією Замули за 2025 рік, розміщеною на платформі YouControl.

Аналіз декларації Замули за звітний 2025 рік (подана до НАЗК 02.04.2026 року) частково підтверджує хронологію, описану журналістами медіа “Знай.Юа”.

Справді, 11 липня 2024 року в декларації з’явилася квартира площею 78,9 кв. м, набута за 15 грн і оформлена по чверті на самого Замулу, його дружину Лілію та двох доньок.

Наступного дня, 12 липня 2024-го, задекларовано ще одразу чотири об’єкти:

• квартиру 63,1 кв. м вартістю 2 800 743 грн (оформлена на дружину),

• нежитлове приміщення 2,9 кв. м за 142 941 грн

• та дві земельні ділянки — 26 776 кв. м і 4284 кв. м, співвласницею яких значиться також громадянка Довженко Олена Іванівна.

Автомобіль Volkswagen Tiguan у декларації фігурує як зареєстрований на іншу особу — Довженко Софію Олександрівну, а Замула та його дружина мають лише “інше право користування” ним. Прізвище Довженко повторюється й серед співвласників давнішої квартири 1996 року, що може вказувати на тісні родинні або дружні зв’язки — утім, це питання потребує окремого уточнення.

На маркетплейсах з продажу авто такі машини оцінюються в середньому у 16–30 тисяч доларів, залежно від стану й комплектації.

Звертає увагу й розбіжність у цифрах доходу: якщо журналісти “Знай.Юа” писали про офіційний дохід дружини Замули на рівні 280 тис. грн на рік, то вже згідно з декларацією за 2025 рік Лілія Замула як співробітниця Національної поліції України задекларувала зарплату 634 277 грн, а сам Замула — 693 967 грн грошового забезпечення.

Крім того, в декларації задекларовано готівку на суму 32 тис. дол. у самого Замули та ще 31 тис. дол. у дружини, а також квартиру 39,9 кв. м вартістю 1 683 625 грн, оформлену на дружину у травні 2025 року, — про це майно медіарозслідування раніше не згадували.

Чи узгоджуються ці активи із задекларованими доходами подружжя за попередні роки — питання, відповідь на яке можуть дати лише податкові та антикорупційні органи.