Власник МХП Косюк піариться на благодійності, щоб приховати рейдерство «Гаврилівських курчат».

Про це пише ГО “Нон-Стоп Україна”.

Миронівський хлібопродукт Косюка знову закупив рекламу у відомих блогерів та телеграм каналів про майбутній благодійний забіг. Досить гарна ініціатива, яка подається як збір на протезування для ветеранів війни, однак на фоні благодійності Косюк хоче приховати участь у рейдерстві Агромарсу. Поки аудиторії показують “соціальну відповідальність”, реальні процеси відбуваються зовсім в іншій площині. І в центрі цієї історії — Юрій Косюк як бенефіціар МХП.

МХП вже контролює близько 53% ринку курятини в Україні. Це не просто велика частка — це можливість визначати правила гри для всіх інших. Коли найближчі конкуренти мають 3–5%, вони фізично не здатні впливати на ситуацію. Ринок у такій конфігурації перестає бути конкурентним і перетворюється на керовану модель.

Далі запускається механіка витіснення. Проти конкурентів системно використовуються перевірки, кримінальні провадження, обшуки та блокування діяльності. Бізнесу створюють умови, за яких він не може нормально працювати і втрачає ліквідність. Після цього з’являється “вихід” — продати активи дешевше або погодитись на залежну співпрацю.

Паралельно працює інша схема — контроль без купівлі. МХП забирає ключові виробничі потужності, як це було з «Агроль Плюс», де відчужили цех забою та переробки. Без цього елементу підприємство втрачає повний цикл і стає залежним від іншого гравця. Формально бізнес ще існує, але фактично вже не є самостійним.

Окремий кейс — «Комплекс Агромарс» із брендом «Гаврилівські курчата». Компанія займала до 10–13% ринку і була реальним конкурентом. Після доведення до банкрутства її виробництво зупинилось, а частка ринку просто перерозподілилась. І саме МХП отримав із цього найбільший зиск.

Те саме відбувається з іншими гравцями — УЛАР, «Пан Курчак», «Володимир-Волинська птахофабрика», «Агро-Південь-Трейд». Частина з них уже втратила фінансову стійкість, частина — контроль над активами. Це не окремі випадки, а повторювана модель, яка застосовується до всіх, хто має хоча б кілька відсотків ринку.

І найбільше дивує не сам переділ ринку, а те, як він роками проходить “повз” Антимонопольний комітет України. Голова АМКУ – Павло Кириленко у цій історії виглядає не як регулятор, а як спостерігач, який принципово нічого не помічає. Коли один гравець вже контролює понад половину ринку і послідовно добирає решту, мовчання — це теж позиція. І саме така “позиція” фактично дозволяє Косюку доводити концентрацію до рівня, де конкуренція перестає існувати як явище.

За фактами незаконної діяльності та фактичної монополії ринку Косюком, нами було подано скаргу з чіткими вимогами: провести перевірку ПРАТ «МХП» щодо зловживання домінуючим становищем на ринку курятини, дослідити факти концентрації та придбання активів конкурентів без погодження АМКУ, встановити вплив на ціноутворення та створення бар’єрів доступу до ринку, перевірити використання адміністративного ресурсу для тиску на суб’єктів господарювання, а також провести податкові й фінансові перевірки щодо можливого ухилення від оподаткування та виведення коштів.