У Київраді знову не знайшлося достатньої кількості голосів для ухвалення рішення щодо залучення приватного інвестора для реалізації проєкту “Впровадження системи фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”.
“На папері” ця ініціатива має допомогти зменшити кількість ДТП та покращити культуру водіння в столиці – за допомогою штрафів, які накладатиме Нацполіція. Втім, депутати міськради мають перестороги з приводу того, що записи з цих камер можуть потрапити у “непотрібні руки” – зокрема, використовуватимуться для стеження за журналістами та іншими громадянами. У якості підтвердження було наведено відразу декілька аналогічних або схожих кейсів щодо доступу до записів існуючої муніципальної системи відеоспостереження – деякі з них, до слова, вже вивчаються у Верховній Раді. Таким чином, вказаний проєкт знову поставлений на паузу: у 2020 році міськрада вже приймала аналогічне рішення, але воно втратило чинність, а у 2024-ому спроба його “повторного” затвердження провалилася у сесійній залі.
23 квітня 2026 року депутатський корпус Київради знову не підтримав проєкт рішення “Про деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства для реалізації проєкту «Впровадження системи фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі у Києві” (№08/231-1453/ПР від 21 листопада 2023 року).
Суб’єктом його подання виступив Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі за прийняття цього документу за основу проголосували 55 депутатів (необхідний мінімум – 61 голос).
Початковим варіантом проєкту рішення було передбачено, що Київрада має надати Департаменту економіки та інвестицій КМДА доручення щодо створення конкурсної комісії, яка має визначити приватного партнера, затвердження положення про цю комісію, залучення до її роботи в разі потреби незалежних експертів, подання на затвердження Київради конкурсної документації тощо. Таким чином, столична влада планувала здійснити наступний етап реалізації такого державно-приватного партнерства – відповідно, перший етап було виконано тоді, коли Київрада прийняла рішення №2/8172 від 6 лютого 2020 року, яким було визнано доцільним залучення приватного інвестора до встановлення такої системи фіксації порушень правил дорожнього руху (ПДР) на столичних вулицях.
Втім, надалі, 17 травня 2024 року, управління правового забезпечення діяльності Київради своїм правовим висновком “забракувало” такі пропозиції чиновників, викладені в проєкті рішення №08/231-1453/ПР від 21 листопада 2023 року. Так, юристи міськради вказали на те, що вищезгадане рішення від лютого 2020-го вже де-юре втратило чинність, адже українським законодавством передбачено, що рішення, направлені на реалізацію державно-приватного партнерства, є чинними протягом шести місяців.
У зв’язку з цим Департамент економіки та інвестицій КМДА надав правки до свого проєкту рішення, відповідно до яких чиновники запропонували “заново” визнати доцільним реалізацію такого проєкту та визнати таким, що втратило чинність вищезгадане рішення Київради №2/8172. І саме через те, що проєкт рішення суттєво “видозмінився”, депутатському корпусу спочатку потрібно було проголосувати його за основу, а потім вже затвердити нові пропозиції від чиновників.
Під час обговорення вказаного проєкту рішення в сесійній залі заступник директора Департаменту економіки та інвестицій КМДА Олег Світличний зазначив, що впровадження цієї системи фіксації порушень має допомогти зменшити кількість дорожньо-транспортних пригоди, сприяти скороченню травматизму і смертності на дорогах, створити умов для покращення культури керування і зменшення кількості викидів СО2 тощо. За словами чиновника, передбачається, що до кінця реалізації проєкту камери будуть у власності інвестора. Однак, мовляв, вищезгадана конкурсна комісія може передбачити різні запобіжники, наприклад, щодо запобігання несанкціонованого доступу до записів у цій системі. Крім того, Світличний уточнив, що накладати штрафи за порушення правил дорожнього руху буде Нацполіція, а до бюджету Києва буде надходити частина цих стягнень.
Втім, депутати Київради різко розкритикували цей проєкт рішення – у першу чергу через підозри у можливих витоках.
Так, голова фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко нагадав, що саме це було однією з причин, чому міськрада розглядає цей проєкт рішення вже третій рік. При цьому, депутат зазначив, що в місті вже були прецеденти ймовірного незаконного доступу до записів з відеокамер – йдеться про ймовірні витоки з системи відеоспостереження, яка була створена в столиці за кошти бюджету Києва і за яку відповідає КП “Інформатика”.
“У нас є “Безпечне місто”, і скільки ми маємо скандалів з цією [муніципальною] системою спостереження?! То за кимось слідкують, то когось крадуть. Зараз ви хочете новими камерами, які знаходитимуться у приватних руках і будуть отримувати дохід від штрафування киян, зробити нову систему відеонагляду, до того ж – приватну? Ви знову “обвішаєте” Київ камерами Hikvision, які будуть фіксувати порушення, а потім можуть стати ще одним джерелом для слідкування росіянами за переміщенням киян. Адже компанія буде утримувати ці дані на своїх серверах. У найближчі роки дані про пересування кожного киянина можуть стати відомі будь-які особі. Це – те, що робить ваше КП “Інформатика”, яке попродавало кримінальним авторитетам дані про пересування киян. Навіщо ви робите ще одну систему?”, – задався питанням Андрій Вітренко.
Цю ж думку продовжив представник фракції “Голос” Тарас Козак, який навів конкретні кейси, коли записи з “муніципальних” камер відеонагляду використовувалися “не за призначенням”.
“Я раніше вже ставив питання про те, чи можливі витоки цієї інформації. Мені тоді в сесійній залі сказали, що це виключено, і витоки неможливі. Але за три роки ми, наприклад, бачили незаконне спостереження за журналістами. І хто поніс відповідальність? Ніхто. І використовувалася якраз система “Безпечне місто”. Операція “Мідас” (резонансна справа Національного антикорупційного бюро (НАБУ) щодо можливих розкрадань бюджетних коштів у енергетичній сфері України) – те ж саме: представники цього злочинного угруповання мали доступ до системи “Безпечна місто” та слідкували за певними людьми, представниками спецслужб”, – нагадав Тарас Козак.
Схожу позицію по цьому питанню має й депутатка Вікторія Пташник (фракція “Європейська солідарність”). Вона підкреслила, що питання можливих незаконних витоків з муніципальної системи відеоспостереження наразі вивчається українським парламентом.
“Антикорупційний комітет Верховної Ради зараз розбирається, як так сталося, що представники СБУ свого часу слідкували за детективами НАБУ – якраз отримавши в КП “Інформатика” доступ до системи “Безпечне місто”. І зараз навіть не можна зрозуміти, хто з СБУ отримував цю інформацію і коли – цю інформацію просто стерли. Ну напевно, це не таке й “Безпечне місто”, якщо будь-хто з правоохоронців може отримати інформацію, а потім навіть не залишити там свій слід, якщо це потрібно”, – підкреслила Вікторія Пташник.
Врешті-решт, не дивлячись на запевнення Олега Світличного та Віталія Кличка у тому, що записи з камер не потраплять у “непотрібні руки”, у сесійній залі не набралася необхідна кількість депутатів, охочих проголосувати за вказаний документ. Таким чином, схоже, його ухвалення або знову переноситься на невизначений термін, або ж міська влада все ж відмовиться від реалізації цієї ідеї через відсутність підтримки в депутатському корпусі.
При затвердженні рішення №2/8172 від 6 лютого 2020 року у КМДА зазначали, що завдяки зменшенню кількості ДТП на дорогах та вулицях міста можна буде покращити туристичну та бізнесову привабливість міста для туризму, а також посилити транзитний потенціал держави тощо. Тоді йшлося про те, що дана система включатиме апаратний комплекс відеофіксації порушень правил дорожнього руху, центр обробки, зберігання та систему передачі даних в автоматичному режимі. Передбачалося, що усі зафіксовані порушення ПДР через спеціальні канали зв’язку передаватимуться у дата-центр та опрацьовуватимуться інспекторами Національної поліції.
Під час дискусій по цьому документу в міськраді народні обранці також висловлювали свій скепсис. Так, тоді окремі депутати вказували на те, що таке партнерство може бути нічим іншим, як “корупційною змовою”, яка у результаті дозволить заробляти на штрафах “правильним інвесторам”, а не столичному бюджету. Крім того, народні обранці обурювалися тим, що чиновники пропонують незрозумілий проєкт в умовах того, що місто витрачає сотні мільйонів гривень з місцевого бюджету на встановлення камер відеонагляду в рамках програми “Безпечна столиця”. Проте, тоді ці зауваження не мали ніякого впливу на результативність голосування.
Нагадаємо також, минулого разу проєкт рішення №08/231-1453/ПР розглядався міськрадою 30 травня 2024 року, і тоді цей документ набрав усього 41 голос. Під час його обговорення народні обранці також висловлювали перестороги, що інвестори, які вкладатимуть кошти в створення системи фіксації порушень ПДР, матимуть доступ до відповідних камер відеонагляду, що є небезпечним в умовах повномасштабної війни, коли, наприклад, вулицями Києва, зокрема, може пересуватися військова техніка. Крім того, тоді в сесійній залі лунала інформація, що Міністерство внутрішніх справ (МВС) запропонувало Києву безкоштовно встановити 30 комплексів фіксації порушень ПДР, але реакції з боку міської влади на цю пропозицію поки не було.
Зазначимо, Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі). Діяльність цього структурного підрозділу з осені 2025 року контролює особисто Віталій Кличко, а раніше такі обов’язки були покладені на його тепер вже колишнього першого заступника – Миколу Поворозника (звільнений у жовтні 2025-го).
Олександр Глазунов
