Коли Олександра Малиша у січні 2025 року призначали на посаду керівника ГСЦ МВС, країні обіцяли «очищення» після корупційних скандалів за часів його попередника Миколи Рудика.

У 2014 році Олександр Малиш почав працювати в патрульній поліції міст Краматорськ та Слов’янськ. На цій посаді він перебував до грудня 2020 року, після чого раптово звільнився за власним бажанням, а за кілька місяців знову повернувся на ту саму посаду.

Причини такого звільнення пов’язані з тим, що у 2020 році Малиш особисто збирав «внески» з підлеглих на заставу для свого заступника — начальника відділу безпеки дорожнього руху Ігоря Буняка, якого затримали під час отримання великого хабаря. Згодом суд поновив Буняка на посаді та зобов’язав виплатити компенсацію за вимушений прогул. Тоді Малиша безпосередньо на корупції не викрили — або через те, що він знав, з ким ділитися, або через те, що був потрібен для інших схем. Після роботи на Донеччині та нетривалого періоду на посаді начальника патрульної поліції Рівненщини його перевели на ключову фінансову посаду.

Під виглядом «боротьби з бігунками» (які насправді нікуди не зникли) Малиш запровадив нову електронну чергу, яка стала інструментом штучного дефіциту.

Після запровадження нововведення по всій країні люди змушені були ночувати під стінами ТСЦ, щоб отримати один із восьми талонів на день, тоді як «посередники» через месенджери продавали місця в черзі. Показовим став випадок зі столичним ТСЦ №8046 та його керівником Ігорем Кошельником, де адміністратори в обхід «реформованої» системи за 700 гривень відкату з кожної дії реєстрували авто, а в їхніх позашляховиках правоохоронці знаходили десятки тисяч євро.

На рівні ГСЦ Малиш організовував багатомільйонні оборудки через тендери. Під його керівництвом Головний сервісний центр МВС витратив 451 мільйон гривень на закупівлю державних номерних знаків у компаній, пов’язаних із російським бізнесом.

Основним постачальником стало ТОВ «Завод „Динамо“», яке через ланцюжок компаній належить Олександру Підлубному та його доньці Наталії Підлубній-Фауш — громадянці Великої Британії, яка працює податковим консультантом для росіян, що легалізуються на островах. Також у схемі фігурує харківський обмінний аферист Ткаченко з «Кит груп».

Паралельно ГСЦ продовжував годувати монополіста «Д.І.О.-Трейдер Інтернаціонал», віддавши йому 131 млн гривень без конкурсу за підтримку застарілого програмного забезпечення НАІС («Національна автоматизована інформаційна система департаменту Державної автомобільної інспекції»).

Цю систему, розроблену ще за часів Януковича та пролобійовану зрадником Дмитром Вороною, використовують для отримання повного доступу до державних баз даних, що відкриває можливості для маніпуляцій з реєстрацією авто та адміністративними стягненнями. Тобто за гроші можна «чистити» штрафи або легалізувати авто-двійники.

Першим заступником Малиша став Руслан Жук — фігура, яка, на його думку, виявилася «цінною» під час роботи на Рівненщині, тож Малиш забрав його з собою до столиці. Примітно, що все це відбувалося за протекцією колишнього керівника ГСЦ МВС Владислава Криклія.