Поки Київ готується до чергової важкої зими, навколо закупівель столичного теплового господарства розгортається історія на мільярди.

Про це пише видання “Телеграф”.

ТОВ “Київкотлотурбопром” – компанія зі статутним капіталом 10 тис. гривень і лише трьома штатними працівниками – менш ніж за рік отримала контрактів “Київтеплоенерго” на 1,5 мільярда гривень. Частину великих угод уклали без конкурентних торгів, в інших тендерах компанія залишилася єдиним учасником.

Редакція вивчила  тендерну документацію, реєстри та судові матеріали та виявив ще одну цікаву деталь. “Київкотлотурбопром” тісно співпрацює з ТОВ “Атомрембуд” — фірмою, операції якої вже досліджують правоохоронці у справі щодо можливого привласнення коштів на ремонті теплового обладнання.

А поки триває слідство, “Атомрембуд” уже змінив назву, власника, адресу та профіль діяльності. Паралельно власник “Київкотлотурбопрому” створив ще одну компанію з майже ідентичною назвою.

Три працівники – і контракти на 1,5 мільярда

Знайомтеся: новий улюбленець столичних теплоенергетиків – ТОВ “Київкотлотурбопром”. Компанія з’явилася на бізнес-мапі 26 липня 2023 року. Основний вид діяльності – виробництво парових котлів. Статутний капітал – 10 тис. гривень. За даними фінансової звітності, у штаті фірми наприкінці 2025 року було лише три працівники.

Спочатку особливих тендерних успіхів компанія не демонструвала. Ситуація різко змінилася восени 2025 року. Відтоді “Київкотлотурбопром” почав отримувати великі замовлення від одного основного клієнта – комунального підприємства “Київтеплоенерго”.

Менше ніж за рік загальна вартість укладених контрактів сягнула близько 1,5 млрд грн.

Одноосібним власником, засновником та директором компанії є харків’янин Олег Тарасов. За даними з відкритих джерел, ця людина мала досвід роботи у державному секторі, а саме у 2021-2023 роках працювала директором ДП “Науково-технічний центр дезактивації та комплексного поводження з радіоактивними відходами”. Також Тарасов у різні періоди був пов’язаний із низкою інших компаній, однак за масштабом державних замовлень вони не зрівняються з “Київкотлотурбопром”.

Цікава й інша кадрова деталь. Відповідальною за фінансову звітність компанії вказана Олена Нестеренко. Паралельно вона пов’язана з приватним бізнесом, зокрема у сфері торгівлі деревиною.

І саме останній напрямок діяльності привів Нестеренко у червні 2026 року до слідчого ізолятора. Поліція Тернопільщини підозрює бізнесвумен у шахрайстві та легалізації коштів: за версією слідства, гроші за дрова для навчальних закладів були отримані, однак дрова фактично не поставили. Це окрема справа, і вина Нестеренко не встановлена вироком суду. З іншого боку, ще гостріші питання правоохоронці мають до діяльності самого “Київкотлотурбопрому”.

56 мільйонів зайшло – 54 пішло далі

У кримінальному провадженні поліція досліджує закупівлі стратегічного обладнання для столичної Станції теплопостачання №1 (СТ1). За його постачання відповідало ТОВ “Атомрембуд” – один із великих підрядників “Київтеплоенерго” у 2022-2025 роках.

За даними слідства, комунальне підприємство перерахувало цій компанії 299,9 млн грн. Далі виникає цікавий фінансовий ланцюжок.

• Частину грошей – близько 56 млн грн – “Атомрембуд” переказав ТОВ “Київкотлотурбопром” за обладнання для котлів “Foster Wheeler”.

• А “Київкотлотурбопром” із цих 56 млн грн близько 54,1 млн грн переказав далі – компанії “Райбудрем” за те саме обладнання.

Тобто понад 96% отриманої суми фактично пройшло через “Київкотлотурбопром” транзитом далі за ланцюжком. У слідства виникли питання й до кінцевого постачальника. За матеріалами провадження, “Райбудрем” не був ані виробником, ані профільним дистриб’ютором такого котельного обладнання. За даними відкритих реєстрів, раніше серед напрямів діяльності фірми взагалі фігурувала торгівля одягом та текстилем.

У судових матеріалах правоохоронці припускають, що за такими операціями могло стояти постачання на київські ТЕЦ неякісного або вживаного обладнання, або окремі постачання могли фактично не відбутися.

Схожі питання слідство ставить і до інших контрагентів “Атомрембуду”. Зокрема, ТОВ “Вазіум” отримало 29,3 млн грн за елементи котла, хоча, за матеріалами слідства, фірма не мала підтвердженого виробництва чи закупівлі такого обладнання. Ще 10,9 млн грн отримало ТОВ “Курс-Тітан” за деаераторний бак, хоча відповідний напрям діяльності для цієї компанії також був нетиповим.

Конкурентів не було, ціну знизили на шість гривень

Про те, що “Київкотлотурбопром” та “Атомрембуд” – далеко не випадкові партнери, як з’ясував “Телеграф”, свідчать і тендерні документи. Показовий приклад – закупівля послуги з поточного ремонту котла ПТВМ-50 №3 очікуваною вартістю у 17,5 млн грн.

“Київкотлотурбопром” став єдиним учасником процедури, з пропозицією лише на шість гривень нижчою від стартової ціни. Компанія закономірно перемогла.

А далі починається найцікавіше: виконувати частину робіт переможець мав за допомогою того самого “Атомрембуду”. Згідно з документами, “Атомрембуд” залучили як субпідрядника для електродугового зварювання понад двох тисяч стиків труб котла.

При цьому під час перевірки тендерної пропозиції “Київкотлотурбопрому” аудитори виявили низку невідповідностей. Компанія не надала договір оренди офісу, а як “виробничу базу” показала звичайний склад площею 546 кв. м. Також виникли питання до наявности необхідних дозволів на роботи підвищеної небезпеки у замкнутому просторі тощо.

Замовник дав учаснику 24 години на “косметику” документів, після чого договір все-таки був укладений.

Але головна деталь – матеріально-технічна база. Частину спеціалізованого обладнання, необхідного для виконання робіт, “Київкотлотурбопрому” надав знову ж таки “Атомрембуд”: зварювальні апарати, свердлильні верстати та верстати для згинання труб.

Проблему з нестачею персоналу “інженерний гігант” вирішив ще простіше – набрав для виконання надскладних робіт на стратегічному об’єкті фізичних осіб – електрозварників, слюсарів, газорізників та вогнетривників – за цивільноправовими договорами.

І нарешті, для підтвердження попереднього досвіду “Київкотлотурбопром” подав позитивний лист-відгук. Його теж надав “Атомрембуд”. Причому документ підтверджує, що компанії співпрацювали щонайменше з серпня 2024 року: “Київкотлотурбопром” виконував для “Атомрембуду роботи з монтажу лівого екрана котла №5 на об’єкті тієї ж Станції теплопостачання №1.

Таким чином, “Атомрембуд” одночасно виступає для “Київкотлотурбопрому” давнім партнером, субпідрядником, постачальником обладнання та компанією, яка підтверджує його досвід.

Від 17 мільйонів – до 752 мільйонів

У 2026 році масштаби контактів різко зросли. Наприклад, 12 травня “Київкотлотурбопром” отримав від КП “Київтеплоенерго” договір на постачання 10 котельних установок загальною вартістю 752 млн грн. Закупівлю провели без конкурентних торгів.

При цьому значна частина інформації про контракт закрита з міркувань безпеки та має бути оприлюднена лише після завершення воєнного стану.

Через це неможливо точно встановити, чи покривають 752 млн грн виключно котельне обладнання, чи до цієї суми входить також доставка, монтаж, автоматика, підключення до мереж, пусконалагоджувальні роботи та інші складові. А якщо ні, то скільки ще буде витрачено на такі “пункти”. А без відповіді на ці питання неможливо й коректно порівняти ціну з іншими закупівлями аналогічних котелень.

У липні “Київкотлотурбопром” отримав ще один контракт на поточний ремонт котла ПТВМ-100 №3 вартістю 41,8 млн грн.

Цікавий нюанс – незадовго до завершення подання заявок “Київтеплоенерго” змінило тендерну документацію: скоротило строк надання послуг і освоєння 50-відсоткового бюджетного авансу зі 170 до 130 календарних днів.

Чи могло це звузити коло потенційних учасників – питання. Адже йдеться про виготовлення нових трубних пакетів, демонтаж старих елементів та виконання великого обсягу складних зварювальних робіт. А зробити все це швидко без заздалегідь приготованого металу та гарантованого доступу до виробничих баз було б складно.

24 серпня “Київкотлотурбопром” отримав уже 571,7 млн грн на реконструкцію котла ТП-170 №10. Цю угоду також уклали без конкурентних торгів, посилаючись на рішення, пов’язані з Комплексним планом стійкості.

Таким чином лише два “свіжі” контракти – на 752 млн та 571,7 млн грн – дали компанії замовлень більш ніж на 1,32 млрд грн.

“Атомрембуд” зникає з вивіски, але не з реєстру

На тлі такого успіху цікаві зміни стали відбуватися також з давнім партнером “Київкотлотурбопрому”.

15 травня 2026 року ТОВ “Атомрембуд” змінило назву на ТОВ “Статус Білд”.

Юридично компанія не зникла: код ЄДРПОУ залишився тим самим. Але разом із назвою змінилися власник, адреса та основний вид діяльності.

• Багаторічний бенефіціар Олександр Лисий вийшов зі складу засновників. Новим власником із часткою 100% став такий собі Андрій Вікторович Пуя з міста Зіньків на Полтавщині. І цей вибір заслуговує окремої уваги. За даними аналітичної системи YouControl, Пуя пов’язаний із сотнями юридичних осіб.

• Одночасно ТОВка переїхала до бізнес-центру на вул. Солом’янську, 11.

• Основний КВЕД змінився з профільного енергетичного напрямку на “будівництво житлових і нежитлових будівель”.

Тобто юридична особа, операції якої фігурують у кримінальному провадженні, за короткий час фактично отримала нову оболонку. Це саме по собі не доводить спроби уникнути відповідальності: зміна назви чи власника юридичної особи не скасовує попередніх зобов’язань та історії. Але момент таких змін виглядає щонайменше примітно.

І тут з’являється “Котлотурбопром+”

Паралельно відбувається ще одна подія.

13 липня 2026 року Олег Тарасов – власник “Київкотлотурбопрому” реєструє нову компанію ТОВ “Котлотурбопром+”. Назва майже ідентична. Основний вид діяльності такий самий – “виробництво парових котлів”. Юридична адреса – центр Києва, вул. Басейна.

Таким чином протягом кількох місяців складається цікава хронологія: давній партнер “Київкотлотурбопрому” – “Атомрембуд”, який фігурує в матеріалах кримінального провадження, змінює назву, власника, адресу та профіль.

А поруч із ним “Київкотлотурбопром”, який саме в цей час отримує від КП “Київтеплоенерго” сотні мільйонів гривень, виникає ще одна компанія з майже такою самою назвою та спеціалізацією.

Доказів того, що всі ці зміни є частиною єдиного плану, наразі немає.

Але питання очевидні. Хто насправді має виробничі потужності для виконання контрактів на сотні мільйонів? Чому компанії потрібні обладнання, працівники, субпідряд і рекомендації одного й того самого партнера? Чому цей партнер саме під час кримінального провадження радикально оновлює юридичну оболонку? І навіщо власнику одного з ключових підрядників “Київтеплоенерго” знадобилася ще одна майже однойменна компанія.

Адже назви в реєстрах можна змінити за один день. Значно складніше змінити людей, обладнання та реальні зв’язки, які стоять за виконанням мільярдних контрактів. Далі буде, не перемикайтеся.