За 19 місяців через каси «Укрпошти» пройшло 11,9 млрд грн готівки. 95,8% цієї суми — 11,4 млрд грн — припало лише на шість компаній, пов’язаних із мережами платіжних терміналів. Такі дані наводяться у матеріалах перевірки НБУ.

Регулятор звернув увагу на схему руху коштів: готівку приймали у неробочий час, одна й та сама людина могла, за документами, здавати гроші у різних регіонах, а великі суми з окремих терміналів вилучали по кілька разів на день. Після зарахування коштів на рахунок «Укрпошти» вони поверталися компаніям уже у безготівковій формі.

Окреме питання — тарифи. Для шести найбільших постачальників готівки діяли ставки від 0,001% до 0,1%, тоді як стандартна комісія становила 0,2%. За наведеними розрахунками, «Укрпошта» отримала близько 8,7 млн грн замість 22,8 млн грн за стандартним тарифом — різниця становила близько 14,1 млн грн.

Ігор Смілянський пояснював, що «Укрпошта» фактично виконувала функцію інкасатора для фінансових компаній, які самі перебували під наглядом НБУ, а знижені тарифи були пов’язані з великими обсягами операцій. Водночас сам регулятор за результатами перевірок застосував до «Укрпошти» низку санкцій. У лютому 2024 року компанію оштрафували на 17,39 млн грн за неналежну організацію фінансового моніторингу. У 2026 році були нові штрафи — 255 тис. грн, 1,7 млн грн та близько 2,54 млн грн за різні порушення.

Попри це, Смілянський залишається керівником «Укрпошти». 23 червня 2026 року НБУ офіційно визнав його таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг, і вимагав відсторонити його протягом п’яти робочих днів.

Замість відставки Смілянський оскаржив рішення регулятора в суді. Саме це наразі дозволяє йому залишатися на посаді до вирішення спору.

Таким чином, навколо керівника державної «Укрпошти» накопичилося одразу кілька питань: мільярдні операції з готівкою, претензії НБУ до фінмоніторингу та внутрішнього контролю і безпосереднє рішення регулятора про його невідповідність вимогам до керівника платіжної установи.