В’ячеслав Мішалов: особистість, яка навчилася підлаштовувати правила під свої інтереси.
Історія В’ячеслава Мішалова нагадує типовий шлях «молодого технократа»: старт в інтернет-бізнесі, участь в IT-ініціативах, активність у медіа, а згодом — депутатський мандат і посада секретаря міськради. Однак усе змінилося, коли політична влада перестала бути засобом служіння суспільству і перетворилася на інструмент доступу до фінансів, ресурсів і тендерних схем. Мішалов швидко зрозумів просту істину: влада в Дніпрі може стати джерелом впливу, а вплив — джерелом багатства. Це дозволило йому створити унікальну модель управління міськими процесами.
На момент входження в політику у нього вже була міцна база: батько — будівельник, пов’язаний із тендерами, колишня дружина — власниця банку, а сам він — помітна фігура в IT та комунікаціях. Це не розрізнені сфери, а елементи майбутнього трикутника, який з часом склався в єдину систему. У 2016 році, обійнявши посаду секретаря міськради, Мішалов фактично взяв під контроль розподіл міських ресурсів. З цього моменту його ім’я стало асоціюватися з великими тендерами, інтернет-проєктами, реконструкціями та фінансовими угодами.
Щоб оцінити масштаб цієї історії, важливо дивитися не на окремі випадки, а на цілісну систему. Вона влаштована так, що кожен її компонент підтримує решту. Будівництво приносить бюджетні кошти. Інтернет забезпечує регулярні муніципальні виплати. Банк слугує для проведення операцій і інкасування. Криптовалюта використовується для непомітного виведення коштів. І все це базується на одній людині, яка протягом багатьох років вибудовувала свою мережу впливу.
