Після гучних скандалів із тендерами, будівництвом і фінансовими операціями В’ячеслав Мішалов різко перевзувся — з фігуранта розслідувань у «волонтера».
У публічному просторі він уже не про контракти й банки, а про фронт, генератори, Starlink і «критичний зв’язок». Пов’язані з ним структури поспіхом перекваліфікувалися в «технологічних волонтерів».
Це не каяття і не громадянська позиція — це холодний репутаційний розрахунок. Коли за спиною кримінальні провадження, штрафи й журналістські викриття, найзручніший щит — війна й волонтерство. Вони добре працюють як індульгенція: критикувати стає «незручно», ставити запитання — «не на часі».
Але реальність від цього не змінюється. Волонтерські пости не перекреслюють мільярд у крипті, десятки мільйонів на тендерах, історії з котельнями, «інтернетом для шкіл» і мутні банківські операції. Це не нова біографія — це косметичний ремонт.
По суті, Мішалов просто наніс новий шар фарби на стару схему. І чим активніше він говорить про допомогу, тим очевидніше виглядає головна мета — не допомогти, а змусити забути.

