За фасадом приватної медичної клініки Odrex стоїть бізнес із гральним минулим, складною структурою власності та фігурантами кримінальних проваджень.
Про те, як гроші з гральних автоматів перетворилися на медичний бізнес і хто реально контролює клініку, пише УНН.
Історія Odrex – це не просто зміна вивіски на фасаді з “крути барабан – вигравай мільйони” на “УЗД прямої кишки мінус 40% від ціни”. Це історія про те, як люди, які роками заробляли на азарті та лудоманії, у певний момент опинилися в ролі тих, хто забезпечує лікування українців. Змінилася конʼюнктура, змінився ринок – але не змінилися бізнес-логіка та підхід до заробітку грошей.
На тлі смертей пацієнтів, кримінальних проваджень і свідчень родичів, які говорять про фінансовий тиск та неналежне лікування у клініці, дедалі гостріше постає питання: чи мають люди з таким бекграундом взагалі працювати у сфері, де ціна помилки – людське життя?
Від гральних автоматів – до медичної ліцензії
Історія бренду Odrex, який сьогодні позиціонується як сучасна приватна клініка, починалася зовсім не з медицини. Ще з кінця 1990-х років під назвою “Одрекс” в Одесі працювала компанія, що займалася ремонтом, а згодом і виробництвом гральних автоматів. Фірма була зареєстрована за адресою на вулиці Розкидайлівській – саме там, де й сьогодні офіційно “прописані” компанії, через які працює клініка Odrex.
До співвласників бізнесу, що виготовляв ігрові автомати входили Тігран Арутюнян, Леонід Кучук та Ірина Зайкова. У “нульових” роках підприємство вийшло на промислові масштаби: за даними розслідування, воно випускало до кількох тисяч автоматів на рік, виготовляло рулетки та ігрові столи, частину продукції експортувало за кордон.
У 2001 році Арутюнян та Кучук пішли далі й заснували компанію “Невада”, яка керувала власними гральними залами. Фірма була зареєстрована за тією ж адресою, що й “Одрекс”, а згодом – переписана на офшорну компанію. Таким чином, виробництво гральних автоматів і мережа залів азартних ігор фактично розвивалися в єдиному бізнес-контурі.
Перелом у гральному бізнесі настав у 2009 році – після трагедії у Дніпрі держава фактично заборонила гральні автомати та зали. Тоді бізнесмени почали реорганізовувати активи. Спочатку зʼявилась страхова компанія “Одрекс”, а вже у 2012 році – медична структура з тією ж назвою, яка отримала безстрокову ліцензію МОЗ, що дійсна й досі.
Гральний слід, який нікуди не зник
Попри публічний медичний фасад, у бізнес-біографіях співвласників клініки й досі простежується чіткий гральний “почерк”. Як показало розслідування, Ірина Зайкова та Лариса Мисоцька мають істотні частки в Українській асоціації діячів грального бізнесу, серед засновників якої фігурує і фірма “Одрекс” у формі ТОВ.
Окрім того, що на Зайкову зареєстровані торгові марки “Одрекс”, під якими раніше надавалися послуги азартних ігор – вона ще й зазначена як винахідниця корисних моделей і технічних рішень для прийому ставок та надання букмекерських послуг.
Ба більше, деякі компанії, пов’язані зі співвласницями клініки, фігурували й у кримінальних провадженнях – зокрема щодо відмивання коштів та участі у конвертаційних схемах.
Питання до медичної етики та бізнес-моделі
Факти вказують на те, що бренд, який сьогодні позиціонується як сучасний медичний заклад, має витоки в гральній індустрії. Змінилася сфера діяльності та вивіска, однак люди й бізнес-підходи, які стоять за проєктом, залишилися незмінними.
З огляду на проблему, яку оголив кривавий слід за клінікою Odrex, постає питання, а чи не варто розглянути приватну медичну індустрію України більш пильно? Адже “Справа Odrex” може бути проблемою не десятків смертей пацієнтів, а характеристикою цілої сфери.
В умовах повномасштабної війни, коли українці щодня втрачають життя на фронті, суспільство очікує, що медицина в тилу буде простором порятунку, а не додаткових ризиків. Саме тому будь-які сигнали про можливі системні збої, фінансовий тиск на пацієнтів чи неналежне лікування – мають ставати предметом негайної уваги держави. Остаточну оцінку цим фактам мають дати офіційні перевірки МОЗ та рішення відповідальних органів.
