Вищий антикорупційний суд визнав двох колишніх співробітників Державного бюро розслідувань невинуватими у провокації підкупу.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 19 листопада.

За матеріалами справи, у 2021 році співробітник ДБР зателефонував громадянину, повідомив, де працює і запропонував роботу, деталі якої будуть названі при зустрічі в Києві. Щоб захотити співрозмовника ДБР-івець перекинув гроші на картку його товариша.

У подальшому в одному зі столичних закладів харчування із чоловіком зустрілися двоє працівників ДБР, які запропонували допомагати їм в оперативно-розшуковій діяльності. Чоловік добре знав заступника керівника Львівської обласної прокуратури. Тож йому дали вказівку звернутися до цього прокурора і сказати, що він хоче купити арештовану земельну ділянку.

Але прокурор на пропозицію того чоловіка відповів, що придбання земельної ділянки має відбутися відповідно до вимог законодавства. Аудіозапис розмови чоловік передав ДБР і далі заявив в Службу безпеки України, що працівники ДБР провокували його до підкупу службової особи.

Під контролем СБУ громадянин продовжив спілкуватися зі співробітниками ДБР. Виконуючи вказівку ДБР, чоловік просив львівського прокурора дізнатися про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні, процесуальне керівництво в якому здійснюють прокурори Шевченківської окружної прокуратури міста Києва та ініціювати скасування арешту земельної ділянки.

28 вересня 2021 року чоловік завувальовано запропонував прокуророві 5 тисяч доларів США за допомогу у скасуванні арешту земельної ділянки. Заступник керівника Львівської обласної прокуратури відмомився від грошей і одразу повідомив про інцидент свого начальника.

18 жовтня працівники ДБР повідомили чоловіка, що їх знайомому потрібна допомога в скасуванні арешту земельної ділянки в Київській області і треба, щоб цим зайнявся львівський прокурор. Заявник отримав 4250 євро, щоб передати прокурору. Після цього працівникам ДБР повідомили підозру в провокації підкупу і зловживанні впливом (ч. 2 ст. 370, ч. 1 ст. 369-2 ККУ).

В судовому засіданні колишні співробітники ДБР провину не визнали. Вони стверджували, що обвинувачення є необґрунтованим, не відповідає реальним обставинам, а докази зібрано внаслідок провокативних дій особи, яка на постійній основі за грошову винагороду співпрацює з правоохоронними органами.

Захист говорив про штучний характер справи, яка є результатом конфлікту між різними правоохоронними органами.

Заявник неодноразово брав участь у викритті корупційних злочинів. Відомо про щонайменше сім таких справ за 2014-2020 роки, які певною мірою схожі між собою.

У даному випадку замість подати в ДБР офіційну заяву про злочин громадянин через спільних знайомих шукав контактів із працівниками відомства. У суді допитали свідка, який познайомив заявника з працівниками ДБР. Свідок підтвердив, що заявник попросив звести його з працівниками ДБР, кажучи, що в нього в прокуратурі вимагають 5 тисяч доларів за якусь земельну ділянку.

Після затримання працівників ДБР заявник зізнався свідкові, що його змусили це зробити співробітники СБУ і він не мав вибору. Свідок передав у ДБР аудіозпис цієї розмови.

Раніше свідок чув, що заявник хотів собі купити квартиру і тому шукав для цього якусь «хорошу справу».

Свідок розповів, що заявник із 1991 року співпрацює з поліцією та СБУ у викритті посадовців у корупції. Так він заробляє собі на життя, бо сам неодноразово розповідав свідку про отримання грошової винагороди за участь у викритті посадовців.

У своїх показаннях свідок назвав заявника «торпедою», пояснивши, що це людина, яка засилається до посадовців, і дає хабарі, отримуючи за такі послуги винагороду.

Також свідок розповів тиск на нього. Коли він приїхав до Києва давати показання у Вищому антикорупційному суді, то поселився у готель. І там у фойє до нього підійшли два молодика, швидко предʼявили якісь посвідчення і запитували, чи хтось змушує його давати свідчення і чи йому платили. Свідок заперечив і тоді його спитали, чи він сподівається після дачі показань нормально жити, чи він такий безстрашний.

У підсумку суд обвинувачених виправдав повністю, визнавши, що докази були зібрані в результаті провокації. Навіть без урахування провокації суд не вбачає у діях обвинувачених складу і події злочину.

Крім того, обвинувальний акт був складений затверджений і направлений до суду поза межами строку досудового розслідування. Згідно з законом, це є самостійною підставою для закриття кримінального провадження.

У справі був ще третій обвинувачений, якому відводили роль пособника. Він був тим знайомим працівників ДБР, якому потрібно було вивести з-під арешту ділянку в Київській області. За матеріалами справи, саме він вручав кошти заявнику для передачі прокурору з Львівської області. У грудні 2023-го цей обвинувачений мобілізувався, тому матеріали щодо нього виділили і їх розгляд зупинили до його звільнення з військової служби