Вища рада правосуддя вирішила все ж звільнити на пожиттєве утримання ексочільника Апеляційного суду Києва Антона Чернушенко, якого раніше оголошували в міжнародний розшук через корупційний скандал. 

Про це повідомляє «Слідство.Інфо». 

За місяць судді виповнюється 75 років. Упродовж десяти років він не міг піти у відставку: спочатку через оголошення в міжнародний розшук, а згодом — через звільнення з посади, пов’язане з тривалим прогулом роботи. Тепер Чернушенку можуть виплатити заборгованості від 15 до 20 мільйонів гривень.

22 січня Вища рада правосуддя вирішила звільнити на пожиттєве утримання ексочільника Апеляційного суду Києва Антона Чернушенко. Зараз йому майже 75 років, а за законодавством України він, як суддя, мав піти у відставку одразу, як йому виповнилося 65. 

Тож, крім щомісячної пожиттєвої «пенсії», найближчим часом суддя також має отримати виплати за період у майже 10 років. А це, каже Адвокаційний менеджер Фундації DEJURE Антон Зелінський, з урахуванням індексацій та зростання окладів, може скласти від 15 до 20 мільйонів гривень.

«23 лютого 2016 року Чернушенко досяг граничного віку (65 років) і мав піти у відставку. ВРП визнала, що право на виплати у нього виникло з 24 лютого 2016 року. Відповідно, держава має виплатити йому довічне утримання заднім числом за майже 10 років», — пояснив експерт.

Звільнення у відставку — логічне завершення кар’єри служителів Феміди, яке супроводжується довічним утриманням за державні кошти. Розмір цього утримання залежить від заробітної плати судді (виплати від 50 до 90% залежно від стажу). На сайті НАЗК відсутні будь-які декларації Антона Чернушенко. Втім, через ресурс YouControl, вдалося знайти архівну декларацію Чернушенка за 2014 рік. Згідно з нею, за цей рік він отримав майже 300 тис. грн.  

Зелінський пояснив, що базовий розмір виплат у відставці за 20 років стажу становить 50% від окладу, а за кожен наступний рік додається ще 2%. 

«Оскільки стаж Чернушенка перевищує необхідний на 28 років, він автоматично досягає законодавчої «стелі» — 90% від грошового утримання діючого судді», — додав юрист.

За його словами, щомісячні виплати при 90-відсотковій ставці у випадку Чернушенка складатимуть приблизно 200 000 грн на місяць.

Сам Чернушенко дійсно подав заяву на відставку до Вищої ради юстиції ще у 2015 році, втім, тоді її не розглянули, адже напередодні правоохоронці відкрили кримінальне провадження на нього. 

За версією Генеральної прокуратури, Чернушенко, як голова Апеляційного суду, давав указівки колегам, які рішення необхідно ухвалювати, та незаконно втручався в розподіл справ у суді. Під час  обшуку в нього знайшли понад 6 тисяч доларів США готівкою, талони на понад 14 тонн пального і ключі від 5 іномарок, зареєстрованих на близьких родичів. Сам Антон Чернушенко звинувачення заперечував.

Того ж року Верховна Рада України дала згоду на арешт судді та притягнення до відповідальності. Втім, Чернушенко перестав з’являтися на роботі, а Генпрокуратура оголосила його у розшук, але місце перебування довгий час не розкривалося. 

Як раніше писали журналісти, кримінальне провадження за понад три роки так і не передали до суду. А Вища рада правосуддя звільнила Чернушенка лише у 2018 році, основною причиною вони назвали тривалий прогул роботи суддею. У 2021 році кримінальне провадження проти Антона Чернушенка офіційно повністю закрили через відсутність достатніх доказів та неможливість їх отримати. Крім того, Печерський суд зобовʼязав виплатити Чернушенку майже 1 млн грн моральної шкоди. Чернушенко юридично мав змогу повернутись до України.

Одразу після свого повернення він почав оскаржувати рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене у 2018 році, про його звільнення. Коли йому не вдалося цього зробити у ВРП, він подав до Верховного суду, який врешті частково задовольнив клопотання та скасував звільнення — спершу 2022-му, а потім у 2025 році. 

Як зазначили судді Великої Палати Верховного суду, рішення ВРП не є достатньо вмотивованим, адже там члени Ради не пояснили, що саме порушив суддя, і проігнорували очевидні причини його відсутності — кримінальне переслідування, розшук і ризик арешту. 

У Верховному суді зазначили, що ВРП одразу після вчинення ним дисциплінарного порушення не звільнила Чернушенка з посади, хоча була зобов’язана це зробити. Крім того, за їх словами, Чернушенко не зʼявлявся на роботі виключно через «кримінальне переслідування і бажання уникнути санкціонованих на той час затримання й арешту». 

За словами Антона Зелінського, Велика Палата зазначила, що закон не зобов’язує особу сприяти власному затриманню, тому неявку на роботу вони визнали поважною причиною.

«Скасувавши звільнення, ВП ВС (Велика палата Верховного суду, — ред.) юридично відновила статус Чернушенка, що відкрило йому шлях до почесної відставки. Претензій до ВРП тут бути не може — вона була зв’язаня вердиктом вищої інстанції», — пояснив Зелінський.

Зазначимо, сам Чернушенко був присутній під час розгляду ВРП, втім, рішення не коментував. 

Нагадаємо, у межах проєкту «Суддівська кров» — база даних суддівських родичів — розповідало про родину ексочільника Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка. 

Так, за даними журналістів, він був одним з найвпливовіших суддів незалежної України, допоки не опинився влітку 2015 року в гучному скандалі. Генеральна прокуратура запідозрила суддю в тому, що він у ручному режимі розподіляв справи між колегами й нібито через сина давав указівки, які рішення необхідно ухвалити в судових процесах.

Після корупційного скандалу ексочільник Апеляційного суду столиці виїхав з України.