Кейс Укрінбанку – це історія про те, як шляхом досить нехитрих юридичних маніпуляцій можна проігнорувати рішення Нацбанку про ліквідацію і водночас «кинути» Фонд гарантування вкладів на мільярди гривень.

По суті, весь кейс Укрінбанку зводиться до процесу багаторічної юридичної казуїстики, за допомогою якої його власник Володимир Клименко зміг взяти під свій контроль активи ліквідованого банку, що призвело до мільярдних збитків для держави та виведення активів Укрінбанку з-під контролю Фонду гарантування вкладів.

Коротка ретроспектива

Власне, до певного моменту нічого особливого в історії Укрінбанку не було – це був звичайний комерційний банк, заснований на початку дев’яностих. Було кілька досить каламутних історій із рефінансуванням від НБУ, але вони закінчилися без будь-яких наслідків для керівництва та власників банку, хоча у 2015 році Укрінбанк спіткала та ж доля, що й інші банки, які зловживали рефінансуванням за часів правління «донецьких» – національний регулятор визнав його неплатоспроможним і запровадив процедуру ліквідації. Варто ще додати, що станом на 21 грудня 2015 року (на момент прийняття рішення про ліквідацію), основними власниками банку були Володимир Клименко (66,99%) та Олексій Морозов (10%).

А ось далі й почалося найцікавіше. Спочатку, як того вимагає законодавство, Фонд гарантування вкладів виплатив вкладникам 1,8 мільярда гривень із власних коштів, оскільки Укрінбанк на своїх рахунках грошей не мав. Ці 1,8 мільярда мали бути згодом компенсовані шляхом розпродажу майна ліквідованого банку.

Принаймні, так стверджувала теорія. Але тут власники банку застосували досить просту, але цілком дієву схему, у результаті якої Фонд залишився без грошей, а власники банку продовжили утримувати контроль над фінансовою структурою, заблокувавши процедуру ліквідації і водночас виводячи активи, що залишилися, на сторону.

Схема з уникнення ліквідації банку

Схема була проста – Володимир Клименко розпочав процедуру оскарження рішення НБУ про ліквідацію Укрінбанку, паралельно внісши зміни до реєстраційних даних: приватне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» змінило назву на «Укрінком» та вид діяльності – «інші види грошового посередництва». Це дозволило вийти з-під контролю НБУ, оскільки даний вид діяльності не потребує ліцензії.

Схема «ліквідація без ліквідації»: Як Володимир Клименко обікрав державу на мільярди, «воскресивши» ліквідований Укрінбанк

Оновлена структура заявила, що є правонаступником ліквідованого Укрінбанку, і почала оскаржувати рішення Нацбанку про визнання його неплатоспроможним у судах. Це дозволило кінцевому бенефіціарному власнику, яким тепер став Володимир Клименко, не лише позбутися боргів, які погасив Фонд гарантування вкладів, а й повернути собі контроль над тими активами банку, які мали піти на погашення виплачених 1,8 мільярда гривень.

«Укрінком» заблокував Фонду гарантування вкладів доступ до ресурсів Укрінбанку, заявивши, що тепер він, як правонаступник, розпоряджається всім майном. Крім того, тепер ПАТ «Укрінком» могло проводити фінансові операції, що дозволило йому вийти в прибуток уже через досить короткий час.

Схема «ліквідація без ліквідації»: Як Володимир Клименко обікрав державу на мільярди, «воскресивши» ліквідований Укрінбанк

Звісно, що цей прибуток залишився в руках Володимира Клименка, а борги Укрінбанку перед Фондом гарантування вкладів залишилися в підвішеному стані. Паралельно Володимир Клименко почав активно виводити активи колишнього банку, які тепер контролювалися через ПАТ «Укрінком». Також через судові процеси стягувалися борги з колишніх боржників банку, які негайно виводилися з ПАТ «Укрінком».

Результатом стало кримінальне провадження № 12016100000000789, порушене за ініціативи Генеральної прокуратури України за низкою епізодів. Керівництву інкримінувалися, зокрема, зловживання службовим становищем; підробка документів; шахрайство; привласнення майна банку в особливо великих розмірах. Справа розглядається за статтями КК України: ч.4 ст.358, ч.2 ст.364, ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.367, ч.4 ст.190, ст.14 ч.5 ст.191. Логічного фіналу поки що по справі немає, її всіляко затягують.

Щодо Володимира Клименка, то офіційних обвинувачень з боку держави на його адресу не висунуто. Але незалежні розслідувачі пов’язують саме Клименка з виведенням мільярдів гривень через схеми, які розслідуються в рамках кримінального провадження № 12016100000000789.

Хто в долі з Клименком?

Приклади таких схем часто з’являються в ЗМІ, у цих схемах фігурують відомі особи, які здійснювали прикриття для Володимира Клименка на найвищому рівні. Так, нещодавно стала відома схема, в якій фігурує колишній нардеп від Радикальної партії Сергій Скуратовський, який нині перебуває на втіках.

Сергій Скуратовський через афілійовану з ним компанію ТОВ «Укрполіскорм» отримав у 2010–2014 роках в Укрінбанку дві невідновлювані мультивалютні кредитні лінії на загальну суму понад 220 мільйонів гривень. Кошти перераховувалися в повному обсязі, однак значна частина кредитів – не менше 136 мільйонів гривень – банку повернута не була.

Слідство встановило, що у 2013 році була проведена підміна позичальника з однієї юридичної особи на іншу, що спростило подальші маніпуляції з зобов’язаннями. Отримані кредитні кошти формально спрямовувалися на будівництво житлових комплексів у Софіївській Борщагівці, однак, як стверджують у НАБУ, фактично використовувалися в рамках організованої схеми з привласнення грошей. Дружина Скуратовського, за матеріалами справи, виступала співорганізатором групи, метою якої було розкрадання не менше 112 мільйонів гривень, що кваліфікується за ч. 5 ст. 191 КК України.

Схема «ліквідація без ліквідації»: Як Володимир Клименко обікрав державу на мільярди, «воскресивши» ліквідований Укрінбанк

Окремим епізодом стала безвідсоткова «поворотна допомога»: у 2013 році «Укрполіскорм» видав самому Скуратовському позику майже на 18 мільйонів терміном на п’ять років. Цей борг не був відображений у його електронних деклараціях за 2015–2017 роки, що вказує на спробу приховати джерело та рух коштів, отриманих із кредитів банку.

Щодо самого Скуратовського, то його схема зводиться до виведення великих кредитних коштів через підконтрольну компанію, яка зараз перебуває в стані банкрутства.

У контексті схем Володимира Клименка це означає, що він намагається звернути стягнення боргів перед банком на ЖК «Софія Київська», побудований за кредитні гроші банку, на користь ПАТ «Укрінком», яке заявлено правонаступником банку.

Щодо боргів Укрінбанку перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, то ПАТ «Укрінком» тут відмовляється виступати правонаступником банку – Володимир Клименко продовжує судитися з Фондом, оскаржуючи ліквідацію банку та повернення його боргів через Фонд.

Тим часом активи Укрінбанку, над якими в результаті схеми Володимира Клименка втратили контроль Нацбанк і ФГВФЛ, практично розчинилися – усе, що можна було вивести з ПАТ «Укрінком» за ці роки, вже виведено. Гроші Скуратовського, схоже, останні або одні з останніх, які намагається «вичавити» Володимир Клименко вже з ЖК «Софія Київська», який, як стверджує сам Клименко, побудований на кредитні гроші «Укрінбанку».