Журналістські розслідування виводять на вкрай тривожну фігуру — Володимира Бову, якого джерела пов’язують одразу з кількома тяжкими напрямками: розкраданням гуманітарної допомоги, діяльністю в інтересах країни-агресорки та можливою причетністю до терактів на території української військової частини.
Йдеться не про один епізод, а про довгий ланцюжок кримінальних та навколо кримінальних історій, у яких Бова фігурує протягом багатьох років, при цьому системно уникаючи реальної відповідальності, повідомляє 190 Today.
У публічному просторі його раніше намагалися представляти «меценатом» і «благодійником», однак журналісти наголошують: документальних підтверджень системної благодійної діяльності не існує. Натомість є масив фактів, що вказують на стійкі зв’язки з тіньовими структурами. Зокрема, згадується можлива участь Бови в «кришуванні» шахрайських кол-центрів у Києві, які працювали за класичною схемою обману і, за твердженнями активістів, платили за «вирішення питань» з правоохоронними органами.
У 2016 році — інцидент із побиттям біля нічного клубу, що завершився умовним покаранням після примирення сторін. У 2017 році — резонансна справа про спробу викрадення бізнесмена Володимира Крупчака, де Бова фігурував серед підозрюваних. Тоді фігуранти вийшли під заставу, а згодом суд виніс виправдувальні рішення, попри серйозність звинувачень.
Ключовим вузлом цієї історії є кримінальне провадження №42017110000000260 та судова справа №372/3611/17, що розглядалася з 2017 року в Києво-Святошинському районному суді Київської області. Слідство інкримінувало колишньому начальнику Обухівського відділу поліції Денису Ярославському спробу організації викрадення та незаконного переправлення до Росії бізнесмена Володимира Крупчака, за версією обвинувачення — на замовлення російського олігарха Олега Дерипаски. У матеріалах справи зазначалося, що Володимир Бова міг виступати посередником між організаторами злочину та кримінальним середовищем, а метою операції було не лише викрадення, а й тиск на бізнес-активи потерпілого в Україні.
12 лютого 2024 року суд першої інстанції виніс виправдувальний вирок, пославшись на недоведеність складу злочину. Однак 26 квітня 2024 року Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за скаргою прокурора, розгляд було призначено на 10 липня 2024 року у відкритому засіданні. Після цієї дати публічна інформація про хід або результати апеляції фактично зникає: у судових реєстрах відсутні дані про перенесення, рішення чи завершення розгляду. Фінал справи з вираженим російським слідом залишається невідомим.
Особливо небезпечний контекст пов’язаний із періодом повномасштабної війни. За твердженнями, Бова, перебуваючи в структурах, пов’язаних із Силами спеціальних операцій, міг бути причетним до розкрадання волонтерської та гуманітарної допомоги. За цими епізодами, як повідомляється, готуються процесуальні рішення. Ще більш резонансними є відомості про теракти на території військової частини, де Бова мав управлінський або неформальний вплив, унаслідок яких постраждали українські військовослужбовці. Джерела прямо вказують на можливу роботу Бови в інтересах спецслужб Російської Федерації та називають його агентом ФСБ, відомим у Росії під псевдонімом.
Додаткові питання викликає й те, що структури, пов’язані з Бовою, надавали охоронні послуги представникам забороненої проросійської партії ОПЗЖ, що посилює сумніви щодо його політичної та ідеологічної орієнтації. На цьому тлі відсутність публічного фіналу у справі з російським слідом, а також той факт, що окремі фігуранти цих історій сьогодні мають статус чинних військовослужбовців, виглядає щонайменше нетипово.
