Вищий антикорупційний суд у середині листопада 2025 року обрав запобіжні заходи всім сімом підозрюваним у справі про розкрадання близько 100 млн доларів та отриманні неправомірної вигоди в розмірі 10-15% вартості контрактів від контрагентів Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”».

Про це пише watchers.

Йдеться про колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка, виконавчого директора з безпеки Енергоатому Дмитра Басова та трьох працівників так званого бек-офісу з легалізації коштів — Ігоря Фурсенка, Людмили Зоріної та Лесі Устименко. 

Станом ще на 30 грудня, за всіх підозрюваних у справі внесли застави, та суд відпустив їх з-під варти. У розшуку також перебувають бізнесмен та співзасновник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч та Олександр Цукерман. Їх суд заочно арештував до фактичного затримання.

Крім того, розслідування в справі продовжили до серпня 2026 року.

Детальніше про ймовірну роль кожного з фігурантів та аргументи сторін — у матеріалі Watchers. 

Міндіч і Цукерман

Національне антикорупційне бюро 10 листопада провело обшуки та почало публікувати записи розмов, ймовірно, фігурантів справи. За даними слідства, використовуючи службові зв’язки в Міністерстві енергетики та державній компанії, підозрювані забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель та рухом фінансів.

Факти злочинної діяльності бізнесмена та співзасновника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча НАБУ встановило впродовж 2025 року, не уточнюючи, коли саме. За матеріалами слідства, він впливав на колишнього міністра енергетики Германа Галущенка та колишнього міністра оборони Рустема Умєрова. Бюро стверджує, що реалізація злочину залежала від побудови Міндічем особистих зв’язків з очільниками міністерств, проведення з ними та іншими учасниками зустрічей за місцем його фактичного проживання. 

За версією слідства, Міндіч визначив організатором схеми бізнесмена Олександра Цукермана, який мав досвід у банківській справі та володів широким колом знайомств. Згідно з даними YouControl, він зареєстрований як підприємець вісім років тому. Основний вид його діяльності — «Загальна медична практика».

Цукерман нібито визначив і сформував склад злочинної групи. Зокрема, не пізніше 15 січня 2025 року, як повідомило НАБУ, запропонував до неї долучитися Лесі Устименко, Людмилі Зоріній та Ігорю Фурсенку.

Тоді ж Цукерман долучив до групи Ігоря Миронюка та Дмитра Басова, через що, за даними слідства, отримав контроль над Енергоатомом. Окрім цього, слідство стверджує, що в період з 16 до 26 жовтня Цукерман та Міндіч залучили до групи працівників прокуратури. Утім, кого саме, — не називає.

Підозрювані, за інформацією слідства, використовували різні місця зустрічі й задля приховування не називали валюти грошових коштів, а завуальовано говорили про їхній зовнішній вигляд: «синие» та «красивые» — про нові стодоларові купюри США, «некрасивые» та «96 года» — про старі стодоларові купюри США. 

Запис розмови між фігурантами справи, за даними НАБУ, від 11 лютого цього року: 

Шугармен (Цукерман): «Потом ты говорил, что этому ЧеГеваре (Олексію Чернишову, за версією слідства, фігуранти називали одне одного на псевдо) 300 даем».

Працівниця офісу: «Да. Я ЧеГеваре. Так, на чем мы остановились?». 

Шугармен (Цукерман): «На ЧеГеваре. Я думаю, что ЧеГеваре что?». 

Працівниця офісу: «Может, мы оставим ЧеГеваре 100, там 90, у вас там есть евро, а остальные в долларах. Просто Вике [невстановлена особа] дадим нормальные, там не жалко. Вика отдаст в Израиль».

Шугармен (Цукерман): «Угу».

Працівниця офісу: «Так. Ну как нам кэш? А этот самый, а ЧеГеваре жалко красивые отдавать». 

Шугармен (Цукерман): «Угу». 

Працівниця офісу: «Понимаешь? Соберем все некрасивые».

У групі діяла ієрархічна структура, у якій Міндіч та Цукерман були організаторами та керівниками, Миронюк керував Басовим та водночас спільно із ним керували працівниками прокуратури, повідомляє слідство. Також у групи був «бек-офіс», розташований у квартирі колишнього нардепа та наразі члена ради федерації федеральних зборів рф Андрія Деркача.

За словами прокурора Сергія Савицького, легалізація коштів відбувалася трьома шляхами. Першим способом було отримання, доставлення коштів до офісу та змішування, другим — маскування коштів та переміщення на рахунки компаній та третім — передача у власність іншим особам, обмін видовалюти або переміщення криптоактивів.

За кілька годин до обшуків Тимур Міндіч виїхав із країни, Олександр Цукерман не перебував в Україні задовго до обшуків. 12 листопада їх подали в розшук. 

А наприкінці грудня 2025 року «Українська правда» опублікувала розслідування, у якому журналіст Михайло Ткач знайшов Цукермана та Міндіча в Ізраїлі (країні, громадянами якої вони є) та поспілкувався з ними щодо справи.

Тимур Міндіч. Скріншот відео “Української правди”

Ткач зустрів Міндіча під час прогулянки в місті Герцлія. Він відмовився детально коментувати звинувачення, назвавши справу «великим медійним кейсом», де його просто «призначили винним». Він зазначив, що зараз майже не спілкується з Володимиром Зеленським, хоч раніше їх пов’язували дружні взаємини.

Цукерман у матеріалах справи фігурує під псевдонімом «Шугармен». У розмові з журналістом бізнесмен стверджував, що ніколи не мав такого псевдоніма. За його словами, усі матеріали слідства — політична історія та кіно, вигадане детективами. Він також заперечив існування так званого бек-офісу, назвавши його місцем зустрічей «інтелектуального клубу». У розмові він також зазначив, що виїзд був плановим і пов’язаним із лікуванням дитини, а не втечею від правосуддя.

Схема «шлагбаум»

Підозрювані Ігор Миронюк та Дмитро Басов, за даними слідства, під керівництвом Міндіча та Цукермана отримували кошти за схемою «шлагбаум».

Вона полягала в тому, що Миронюк та Басов спілкувалися з компаніями-контрагентами та вимагали в них 10-15% від вартості договору, у подальшому за це Енергоатом обіцяв вчиняти дії у їхніх інтересах. У разі, якщо компанія відмовлялася від пропозиції, вона потрапляла в «чорний список» та не мала можливості більше укладати договори з Енергоатомом — до тендерної документації могли вноситись особливі вимоги, що блокувало участь у подальших тендерах.

За допомогою Басова, за даними НАБУ, Миронюк отримував доступ до коштів та надалі доставляв їх до офісу групи. Тобто Миронюк координував Басова та представника прокуратури, організовував одержання коштів, акумулював кошти, конспірував їхні дії та долучив до групи представника із сектору безпеки та оборони. Крім того, Миронюк особисто намагався легалізувати отримані кошти. Не пізніше 14 травня, за даними слідства, Басов отримав від невідомої особи $53 тисяч за вчинення дій в інтересах компанії. Якої, — невідомо.

Також прокурор Сергій Савицький у суді стверджував, що Миронюк міг дізнатись інформацію про діяльність Енергоатому та здійснення закупівель. Так, за версією слідства, він визначав контрагентів, які мали сплатити посадовцям відсотки з вартості контрактів, забезпечував підготовку документації, забезпечував перемогу в тендерах та своєчасну сплату коштів, за необхідністю постачав товари за завищеною вартістю.

Правоохоронці повідомили про вісім епізодів, у яких підозрюють Миронюка щодо легалізації та привласнення незаконно здобутого майна. Про це свідчать записи діалогів фігурантів із січня до листопада 2025 року. 

7 липня 2025 року правоохоронці зафіксували проведення співбесіди Миронюком із кандидаткою на посаду міністра енергетики Світланою Гринчук, яка на той час очолювала Міністерство екології. Пізніше він обговорював із Цукерманом кадрові питання в Міненерго: «Я говорил со Светой, мы тебя там не видим». 

Інший діалог, імовірно, між ними ж: 

Цукерман: «Скажи, если Сигизмунд [ймовірно, Герман Геращенко] заводит свою эту клиентку [ймовірно, Світлану Гринчук], есть смысл хотя бы туда поставить замом Илона Маска [псевдо невідомої особи]? Или нет?».

Миронюк: «Есть».

В одному з діалогів між Миронюком та Басовим фігурує член Національної комісії з питань енергетики Сергій Пушкар. На записах фігуранти, ймовірно, обговорювали призначення Пушкаря на посаду: 

Миронюк: «Ну это Пушкар нехай идет, я сомневаюсь, что Пушкар в состоянии там что-то организовать».

Басов: «Ну, значит надо взять обысков и следующим образом, чтобы выяснить отношения — выяснения отношений через обшуки. То есть мы договариваемся так, что мы себе сами, а ДБРовцы пусть себе какие-то 5% забирают, потому что они ходят, ищут эти деньги. Ищут заработки, ищут. Все было откатное: все путевки, все страховки, бюджет 0,5, они его забирали, 15 процентов стабильно. Поэтому у этого и домики для енотов и с кондиционерами».

Watchers звернувся до Пушкаря за коментарем, та він відмовився коментувати цю справу.

«Ніс у пакетах сміття» 

Під час засідання 11 листопада суд, зокрема, досліджував відео, на якому, ймовірно, Миронюк ніс пакет із коштами. Адвокат Олександр Готін зазначив, що, можливо, підозрюваний несе в них сміття. Миронюк погодився із цим та стверджував, що дійсно живе в будинку, де сміттєвий бак розташований далеко, тому камери зафіксували, як він виносить його далі.

Готін також зазначив, що існує протиріччя між викладеними обставинами та матеріалами, які додає сторона обвинувачення до справи. Зокрема, адвокат стверджував, що матеріали, які надав прокурор, не збігаються зі складом злочину, який інкримінують Миронюку.

«Фактично, на саме ядро, на зерно кримінального провадження орган розслідування навалив купу матеріалів, і за рахунок цього хаосу намагається створити ситуацію, що існує злочинна організація», — сказав Готін.

Також адвокат зазначив, що надання медійності історії створює тиск на провадження та в сторони обвинувачення немає достатньої кількості доказів для вручення підозри.

«Якщо орган розслідування в підозрі підзахисному Миронюку Ігорю Миколайовичу закидає участь у злочинній організації, це означає, що, за законом, йому потрібно інкримінувати не всі кримінальні правопорушення, які вчинило угруповання, і докази, які подавав прокурор, а лише ті, у яких безпосередньо він брав участь. Тобто якщо навіть кваліфікація іде за частиною 2 статті 235, то повинна бути окрема кваліфікація саме за ті діяння, які вчинив наш підзахисний», — зазначив Готін. 

Ігор Миронюк. Фото: Суспільне

Під час того ж судового засідання прокурор Сергій Савицький зазначив, що фігуранти справи говорили про те, щоб відправити голову Енергоатому Петра Котіна в Болгарію, аби домовитися про купівлю російських реакторів:

Цукерман: «Скажи, а эти уехали в Болгарию? Хартмут [чинний віцепрезидент Енергоатому] с Котиным [голова Енергоатому], да?». 

Миронюк: «Мы ж их отправили, эти ж начали брать обыска. Пусть едут туда, потому что, когда они вернутся, обыска уже будут носить некий политический характер».

Прокурор також уперше зачитав фрагмент розмови між нібито Галущенком, Міндічем та Цукерманом, який стосувався Володимира Зеленського. Під час розмови, ймовірно, Галущенку зателефонував президент: «Здрастє, Володимир Олександрович, здрастє, всьо, єсть, єсть». Судячи з контексту розмови, президент зателефонував Галущенку після того, як Міндіч відправив повідомлення Зеленському, Цукерман на це відповів: «А ты говорил, что никто с тобой ни о чем не разговаривает, а тут — на тебе». Галущенко запитав, що саме Міндіч написав Зеленському, той відповів: «Что Гера хочет с тобой поговорить».

Олександр Цукерман. Скріншот відео “Української правди”

Далі Галущенко перепитав у Міндіча, як спілкуватися з президентом. Міндіч відповів:

«Та слушай, Владимир Александрович, та все, вы же понимаете, идти мне в дворники тоже не с руки, я сделаю все, что вы скажете, все, что вам надо, я — ваш». 

Прокурор також зазначав, що під час обшуку Миронюк порвав документи, намагався викинути з вікна телефон. У помешканні правоохоронці знайшли довідки на детективів НАБУ, які займалися розслідуванням щодо злочинної групи. 

Обвинувачення просило про застосування для Миронюка запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, у разі визначення застави, встановити її в розмірі 136 млн грн. Суд ухвалив рішення про тримання Миронюка під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 126 млн грн. 

«Нету тела — нету дела»

12 листопада суд почав засідання з обрання запобіжного заходу Дмитрові Басову. До доказів щодо вчинення злочину Дмитром Басовим сторона обвинувачення додала записи прослуховування, зокрема за 23 липня, між Цукерманом та Миронюком, де вони обговорюють загальний стан фінансування Енергоатому. Тут, імовірно, Миронюк зазначає також про залученість Басова до групи. 

В одному з діалогів, імовірно, між Миронюком та Басовим, вони обговорюють виділення коштів на фортифікаційні споруди. Розмова від 9 липня:

Тенор (Басов): «Так по этим стройкам хотел поговорить с вами. И по прочим вещам. Они планируют продолжать строить еб*чие захисні, цифры сумасшедшие. Мы будем что-то еще делать, если закончим на том, что есть? И больше захисные споруды мы строить не будем?».

Рокет (Миронюк): «Я бы подождал. Но бл**, если честно, жалко денег, пустая трата».

Тенор (Басов): «Единственный вопрос, в контексте того, чтоб защитить интересы компании — это строить самим».

Рокет (Миронюк): «Но у нас же компании нету. Кипр же спрыгнул».

Тенор (Басов): «Не, одна есть, одна». 

Свідками в провадженні щодо Басова проходять кілька людей, серед яких, зокрема, голова виконавчої ради Укренерго Володимир Кудрицький. Про те, чи допитаний Кудрицький, прокуратура не повідомляє. Прокурор Іван Дячук просив застосувати до Басова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та, у разі визначення застави, встановити її в розмірі 45 млн грн. Суд врешті визначив Басову тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 40 млн грн. 

Адвокат Віталій Наум також стверджував про недостатність доказів для вручення підозри. Також захист зазначав, що Басов спілкувався з посадовцями виключно з робочих питань. 

«Ми не побачили в матеріалах банальних речей — а яка шкода? Яка сума шкоди? Її немає. Є лише один епізод в $53 тисяч, який нам інкримінується, і то, в нас навіть немає предмету хабаря і немає інформації, а чи взагалі Басов отримав їх, чи просто віддав (…) Вони [фігуранти] спілкуються по робочих питаннях, це робочий процес (…) Чому, коли ви бачите, що відбувається передача, ви не йдете і не затримуєте? У вас докази на руках, а ви їх свідомо втрачаєте. Ми будемо доводити, будемо доводити, є ризики, він буде переховуватись, є шкода державі. Яка шкода? Самих звичайних речей не було зроблено (…) Предмету немає, ну як доказувати? З університетських часів істина — нету тела, нету дела. Немає предмету хабаря — немає складу злочину», — зазначив Наум. 

Сам Басов стверджував, що не знайомий з іншими фігурантами справи, окрім Миронюка.

Суд у підсумку арештував його із можливістю вийти під заставу в 40 мільйонів гривень.

Дмитро Басов. Фото: Суспільне

«Бек-офіс» угруповання

За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Міндіч і Цукерман долучили до групи Ігоря Фурсенка, Лесю Устименко та Людмилу Зоріну, з якими Цукерман мав довірливі взаємини. Фурсенку доручили координувати членів групи, забезпечувати належні побутові умови для функціонування офісу, а також легалізацію коштів. 

За версією слідства, у період з 10 лютого до 9 травня Устименко та Фурсенко легалізували грошові кошти в розмірі понад $1 млн та понад €96 тисяч, передали їх задля цього колишньому віцепрем’єр-міністру, міністру соціальної єдності Олексію Чернишову. Також у період з 12 лютого до 21 травня вони легалізували грошові кошти в розмірі понад $5 млн та понад €450 тисяч, які отримали від Миронюка.

Сторона обвинувачення посилалася на записи розмов, які свідчать про причетність Фурсенка, Устинової та Зоріної до групи, а також про легалізацію ними коштів та вчинення дій задля приховування. 

За версією прокуратури, 17 лютого Цукерман у телефонній розмові надав вказівку Устименко у видачі коштів, наступного дня вона доповіла Цукерману про розподілення. 24 лютого Фурсенко з’ясовував та узгоджував із Цукерманом розмір відсотків для членів групи, у цій розмові згадувалась і Устименко. 3 березня на повідомлення Фурсенка щодо передачі коштів Чернишову Цукерман повідомив, що необхідно уточнити це питання в Міндіча. 3 квітня Цукерман та Фурсенко в телефонній розмові обговорювали використання засобів конспірації — розмова була про мікрофон, який був встановлений на Міндічі.

25 квітня Цукерман повідомив Фурсенку, що помітив біля свого помешкання спостереження за собою, а тому попросив охоронця здійснити контррозвідку. На це Фурсенко сказав, що отримав інформацію про спостереження за Миронюком. Після цього Фурсенко повідомив Устименко, що необхідно знищити облікові записи з бухгалтерськими розрахунками. Пізніше Цукерман сказав Фурсенку, що необхідно видалити інформацію з телефонів. 30 травня вони обговорювали використання іноземних номерів у додатках із миттєвим видаленням повідомлень. Фігуранти отримували консультації в експерта щодо використання мережі, перенесення облікових записів та листування. 

Визначення відсотка, який отримає Фурсенко, залежав від виду здійснених фінансових операцій, осіб, яких він залучає, кількісного складу компаній, кінцевої форми коштів (на банківських рахунках чи готівкою), потреби доставки коштів до іншого місця, необхідності використання криптовалюти. 

Під час засідання прокурорка зазначила, що наявні ризики переховування Фурсенка, бо він також обіймає посаду адміністратора в компанії «Fire Point», яка займається виробництвом ракет «Фламінго». Це дозволило йому із січня 2018 року до серпня 2025 року виїхати за кордон 26 разів. Сторона обвинувачення просила про тримання під вартою та, у разі визначення застави, встановити її розмірі 254 млн грн.

Адвокат Фурсенка Марк Герасименко посилався на необґрунтованість врученої підозри та недоведеність ризиків переховування. Сам Фурсенко заявив, що в одному з долучених відео ніс у коробках не отримані кошти, а пляшки вина.

«Я вже 25-30 років займаюсь вином, ми їздили на виставки дуже часто. І тому часто хтось привозить мені щось, хтось у мене щось забирає. І це пляшки, естественно. Вони не в кульочках можуть бути. Це було в коробках», — зазначив Ігор Фурсенко. 

Щодо Лесі Устименко прокурор Іван Дячук зазначав, що вона отримала вказівку та мала підготувати понад $27 тисяч «приємної програми», $200 тисяч і понад €90 тисяч для передачі Чернишову. 

Устименко на суді заявила, що з початку війни не має доходів, а її чоловік також не працює. На питання судді, за що їхня сімʼя живе, вона сказала, що «десь знаходять, що робити» для того, аби заробити 20-30 тисяч грн. 

Під час засідання щодо Зоріної прокурор заявив, що вона ФОП і з 2023 року отримала доходів на загальну суму понад 649 тисяч грн. Водночас під час обшуків у Зоріної знайшли $105 тисяч. Крім цього, у 2024 році вона купила автомобіль вартістю майже 1,5 млн грн. За словами прокурора, це свідчить про наявність іншого доходу саме від злочинної діяльності. Сторона обвинувачення просила про тримання під вартою та, у разі визначення застави, встановити її в розмірі понад 15 млн грн. 

Зрештою, 12 листопада ВАКС узяв під варту чотирьох підозрюваних у справі на 60 днів з можливістю внесення застави: Миронюку — 126 млн грн, Басову — 40 млн грн, Фурсенку — 95 млн грн та Устименко — 25 млн грн. Наступного дня суд арештував Зоріну з можливістю вийти під заставу у 12 млн грн. 

13 листопада за Зоріну й Устименко внесли застави і їх відпустили з-під варти, поклавши зобов’язання прибувати за кожною вимогою до суду, не залишати межі Київщини без дозволу, повідомляти про зміну свого місця проживання або роботи, утриматися від спілкування з іншими фігурантами та свідками, здати на зберігання закордонні паспорти й носити електронний браслет.

Вищий антикорупційний суд повідомив, що ввечері 24 листопада за Ігоря Фурсенка внесли заставу. Згодом за Ігоря Миронюка також внесли заставу. Раніше його адвокат Олександр Готін зазначав, що підозрюваний не має таких коштів. Дмитра Басова також відпустили під заставу, раніше його адвокат Віталій Наум зауважив про брак коштів та жахливі умови перебування Басова. За словами адвоката, у камеру постійно приходили служби фіксувати умови перебування для звітів.

Адвокати також оскаржували ухвали щодо Басова та Фурсенка. Апеляційна палата ВАКС залишила в силі рішення першої інстанції. 

Роль Чернишова в справі 

За даними прокурора САП Сергія Савицького, колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов був серед відвідувачів «бек-офісу» та допоміг легалізувати понад 1 млн 227 тисяч доларів і понад 36 тисяч євро.

Також фігуранти, як стверджує прокуратура, неодноразово відвідували клініку дружини Чернишова, вона на записах НАБУ фігурує під псевдонімом «Професор». За версією прокурора, Цукерман передав їй близько 500 тисяч доларів отриманих коштів. 

Прокурор просив про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, у разі визначення застави, встановити її в розмірі 55 млн грн. Савицький наголошував на ризиках втечі за кордон, вчинення повторного злочину, знищення доказів та впливу на фігурантів і свідка Олександра Вегеру, який раніше працював водієм Чернишова. 

«Інтелектуальний клуб» 

Після виступу прокурора сторона захисту подала клопотання про витребування вилученого телефона Чернишова. За словами адвокатів, у ньому немає листування з фігурантами, про яке стверджує обвинувачення. Суддя Віктор Ногачевський клопотання не задовільнив та зачитав письмову відповідь від НАБУ, у якій йшлося про те, що листування було, а його відсутність зараз може свідчити про знищення доказів. Про наявність листування з Ігорем Фурсенком НАБУ зазначало, що правоохоронці виявили неповну копію та потребують додаткового дослідження.

Усі три адвокати — Олександр Готін, Олександр Русин та Олександр Тананакін — стверджували про необґрунтованість підозри та відсутність ризиків. Також захист наполягав на тому, що доказів недостатньо, аби стверджувати, що «ЧеГевара» взагалі людина, бо це може бути проєктом. Адвокат Олександр Готін наголошував на тому, що відсутній предмет незаконного збагачення.

«Ми маємо підозру в незаконному збагаченні. Практика Вищого антикорупційного суду з цього питання свідчить про те, що за незаконним збагаченням має стояти якесь майно, індивідуально визначене. А щойно ми від прокурора почули, цитую: “Можливо, стройка, можливо, вклав, можливо, ще щось. Ну, будемо досліджувати”», — сказав Олександр Готін. 

Адвокат Олександр Русин заявляв про брак фактів для встановлення причетності Чернишова.

«Прокурор продовжує наполягати на тому, що ми маємо три факти отримання грошових коштів. Де ці три факти? Якщо вони є, чому їх ви не надаєте суду, якщо вони у вас десь є? Тому що в тих матеріалах, які є у нас і в розпорядженні суду, об’єктивно тут ніхто цих фактів, я думаю, не побачить. Тому жодних фактів немає, лише дійсно гучні заяви, мільйони, фотографії, Міндічі [фігурант Тимур Міндіч], і давайте ще шукати компанію. Ну так не можна», — вважає Олександр Русин. 

Сам Чернишов неодноразово до та після засідань давав коментарі журналістам. Він стверджував, що виступає за розслідування справи Енергоатому та проти будь-якої корупції. А також, що був у приміщенні «бек-офісу» на зустрічі «інтелектуального клубу».

«Очевидно, що я засуджую будь-які прояви корупції. Робив це весь час, продовжую робити це зараз і офіційно заявляю в присутності прокурора про те, що готовий надавати відповідні свідчення і допомагати в будь-яких розслідуваннях державних в державних підприємствах щодо проявів корупції. На жаль, я не можу допомогти багато чим у справі Енергоатому. І хотів би ще раз зазначити, що справа, кримінальна справа, про яку йде мова сьогодні, у якій мені оголошено підозру, стосуються саме цього підприємства», — коментував Чернишов.

Він також заявив, що був у приміщенні ймовірного «бек-офісу», проте на зустрічі «інтелектуального клубу» та оприлюднені діалоги не стосувалися схеми Енергоатому.

«Чи відвідував я той об’єкт, про який йде мова? Я був запрошений на подію туди, яка відбувалася в той час, яка називається “інтелектуальний клуб” (…) Я вважаю, що ми маємо верифікувати ці плівки і я не готовий підтверджувати ці діалоги, вони не стосуються тієї тематики, про яку йде мова», — додав Чернишов. 

Олексій Чернишов під час засідання 18 листопада. Фото: Анастасія Первєєва, Watchers

Після виступів адвокатів та підозрюваного прокурор дав доповнення, у якому наголосив, що Чернишову інкримінують не залученість до схеми Енергоатому, а саме незаконне збагачення:

«Ми маємо в частині незаконного збагачення три факти отримання Чернишовим або в його інтересах дружиною грошових коштів у значних сумах. Перший факт — це отримання ним безпосередньо грошових коштів у сумі 300 тисяч доларів США від Цукермана в офісі злочинної організації, яка контролюється Міндичем та Цукерманом.

Там, де були присутні Фурсенко, Устименко, Зоріна, а також інші учасники відповідної злочинної організації, які поставляли туди грошові кошти. Що я почув від підозрюваного? “Я не дотичний до схем в Енергоатомі”. Так і ми не кажемо про схеми в Енергоатомі, ваша честь». 

Також сторона обвинувачення додала, що доказів отримання коштів та належності псевдоніма саме Чернишову достатньо.

«Поясніть, будь ласка, яким чином ви опинились у квартирі, яка знаходиться по вулиці Володимирській, в офісі злочинної організації, яка належить родичам зрадника України, колишнього народного депутата Деркача. З якою метою ви туди приходили? Який це такий “інтелектуальний клуб”, у якому ви маєте можливість, будучи службовою особою, яка займає категорію А державної служби, отримати грошові кошти від Цукермана?», — заявив Савицький. 

Зрештою, 18 листопада Вищий антикорупційний суд також обрав Олексію Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 51,6 млн грн. Підозрюваний заявив, що не має змоги внести заставу через арештовані рахунки в іншому провадженні. Та 19 листопада за нього внесли кошти двоє фізичних осіб.