Минали роки, змінювалися посади, однак питання до походження статків родини Шевцових нікуди не зникли.

Підсанкційна схемниця Альона Шевцова (Дегрік) продовжує вести бізнес, хоча її фінансовий злет припав на період, коли її чоловік Євген Шевцов працював у силових структурах і просувався кар’єрними сходами в Державному бюро розслідувань.

Нижче — архівне розслідування про те, як правоохоронний статус використовувався для прикриття, захисту та нарощування приватних активів.

Призначення мільйонера Євгена Шевцова до Державного бюро розслідувань оголює масштабну схему зрощення кримінального бізнесу з правоохоронною системою. За даними розслідування, подружжя Шевцових-Дегрік легалізувало офшорні кошти, отримані від нелегального грального бізнесу та сумнівних операцій із високопосадовцями, користуючись прикриттям впливових осіб у системі МВС.

За публічним образом «нового обличчя» стоїть сімейна структура зі справами про фінансування бойовиків так званих «Л/ДНР» та виведення близько 120 млн доларів. Отримання офіційної посади могло стало інструментом захисту неофіційних активів.

Кумівство залишається однією з найстійкіших проблем української кадрової політики. Багато призначень супроводжуються підтримкою впливових покровителів, і конкурс до ДБР не став винятком. Малопублічний правоохоронець Євген Шевцов був креатурою тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та заступника голови Нацполіції Ігоря Купранця.

На перший погляд, призначення людини «не з телевізора» могло виглядати як прихід нового професіонала з системи. Однак проблема полягала в іншому: як правоохоронець Шевцов практично не був відомий ані експертному середовищу, ані широкій публіці — навіть офіційні ресурси Національної поліції майже не містили інформації про його кар’єру та досягнення.

Поліцейський Євген Шевцов та схемниця Альона Дегрік-Шевцова: як силова кар’єра прикривала фінансову імперію онлайн-платежів і “брудних” гральних схем

Відомий «герой» цієї історії передусім як мільйонер, учасник фінансових схем і фігурант кримінальних проваджень. Тож виникає закономірне питання: навіщо людині зі значними статками державна служба, якщо приватний бізнес приносить значно більші прибутки? Спробуємо розібратися.

Невідомий «фантом»

Спроба знайти інформацію про Шевцова Євгена Олександровича у відкритих джерелах дає мінімальні результати. Окрім згадок як кандидата на посаду в ДБР, біографічних даних чи інформації про службові досягнення майже немає. Відомо лише, що він обіймає посаду заступника начальника управління — начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції. Водночас навіть офіційні ресурси Нацполіції фактично не містять підтвердження цієї інформації. У відкритому доступі майже неможливо знайти навіть його фотографії.

За даними джерел, одразу після оприлюднення списку кандидатів до ДБР почалася масштабна зачистка інформаційного поля. Люди з оточення Шевцова домагалися видалення компрометуючих матеріалів: частину публікацій зникли після тиску на редакції, інші — після викупу. Інформаційна кампанія торкнулася не лише самого Шевцова, а й його дружини Альони Шевцової (Дегрік).

За інформацією SKELET-info, на видалення компромату в медіа було витрачено понад 200 тис. доларів. У результаті низка українських ресурсів замінила критичні розслідування на позитивні матеріали про бізнес родини та публікації проти їхніх опонентів. Водночас повністю очистити репутацію не вдалося.

Подальше видалення негативних згадок потребувало постійних витрат — зокрема, на розміщення замовних матеріалів на популярних інформаційних сайтах.

Поліцейський Євген Шевцов та схемниця Альона Дегрік-Шевцова: як силова кар’єра прикривала фінансову імперію онлайн-платежів і “брудних” гральних схем

Поліцейський Євген Шевцов та схемниця Альона Дегрік-Шевцова: як силова кар’єра прикривала фінансову імперію онлайн-платежів і “брудних” гральних схем

«Наразі він обіймає посаду заступника начальника управління — начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції. Тобто безпосередньо займатиметься розслідуваннями. Нерухомість у Києві придбана задовго до призначення на нинішню посаду, власницею є дружина Шевцова. На неї ж зареєстровано іномарку 2016 року випуску. Дружина Шевцова — одна з найуспішніших жінок-підприємиць України. У скандалах вони не фігурують», — зазначає видання «Обозреватель».

Це ж повідомлення цитує і «Комсомольская правда», яка ще нещодавно публікувала матеріали про підозрілі доходи кандидатів до ДБР.

Поліцейський Євген Шевцов та схемниця Альона Дегрік-Шевцова: як силова кар’єра прикривала фінансову імперію онлайн-платежів і “брудних” гральних схем

Кохання і мільйони

Якщо герою фільму «Любов і голуби» для щастя вистачало родини та господарства, то історія Євгена Шевцова виглядає інакше. За даними декларацій, ключову роль у фінансовому добробуті родини відіграє його дружина — підприємиця-мільйонерка Альона Шевцова (Дегрік), яка регулярно робила чоловікові багатомільйонні грошові подарунки.

Аналіз декларацій за 2016–2017 роки показує, що власні офіційні доходи Шевцова були відносно невисокими. Зокрема, у 2016 році він задекларував зарплати в Нацполіції, доходи від роботи у компанії дружини ТОВ «ФК Леогеймінг Пей», а також прибутки від підприємницької діяльності. Водночас ключовим джерелом коштів став подарунок від дружини — понад 6,2 млн грн, аналогічний подарунок він отримував і роком раніше.

При цьому на момент державної служби Шевцов одночасно мав бізнес-інтереси та корпоративні права, що прямо заборонено антикорупційним законодавством. У деклараціях також фігурують значні суми матеріальної допомоги від пов’язаних компаній, зокрема ТОВ «Бізнес Рітейл Груп» та ТОВ «Терра Преміум Груп». Згодом корпоративні права в цих структурах зникли, а сам Шевцов перестав бути їхнім кінцевим бенефіціаром — після отримання багатомільйонних виплат.

Формально значна частина майна записана на дружину. На Шевцову оформлено земельну ділянку та будинок у Бориспільському районі, кілька квартир у Києві, дорогі автомобілі, а також корпоративні права в низці компаній, пов’язаних із фінансовими сервісами та онлайн-платежами. Її підприємницькі доходи обчислювалися мільйонами гривень, а банківські рахунки — багатомільйонними залишками.

Окремо згадуються великі грошові подарунки, отримані самою Шевцовою від третіх осіб, а також значні відсотки за депозитами. За один рік обсяг коштів на рахунках зріс у рази — з сотень тисяч до десятків мільйонів гривень.

Родина контролювала десятки компаній, значна частина яких могла використовуватися як транзитні структури для виведення коштів в офшори.

Походження статків

Щодо самої Альони Дегрік, її бізнес-успіх пов’язаний з діяльністю у сфері онлайн-платежів та грального бізнесу. Чого варті її зв’язки з колишнім керівництвом Державної фіскальної служби України та звинувачення у відмиванні коштів через заборонені в Україні онлайн-ігри з подальшим виведенням грошей за кордон.

Поліцейський Євген Шевцов та схемниця Альона Дегрік-Шевцова: як силова кар’єра прикривала фінансову імперію онлайн-платежів і “брудних” гральних схем

Схема виглядала максимально просто: через десятки компаній, оформлених на Альону Дегрік, проходили багатомільйонні потоки коштів сумнівного походження, після чого гроші виводилися за кордон.

Частина цих структур тривалий час фігурує у кримінальних провадженнях. Йдеться про підозри у відмиванні коштів, діяльності в нелегальному гральному секторі та навіть фінансуванні бойовиків так званих «Л/ДНР». Попри це, компанії продовжували працювати, а їхня діяльність, за твердженням авторів, не отримувала належної реакції правоохоронних органів.

Показовим прикладом є ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси, де прямо зазначено: «Встановлено, що громадянка Шевцова (Дегрік) А.В. у змові з Тимчаком А.І., Гречаним О.А. та Шевцовим Є.А. створили протиправний механізм легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, під час імпорту цифрових/електронних товарів і послуг банків, небанківських фінансових установ та інших суб’єктів господарювання».

Поліцейський Євген Шевцов та схемниця Альона Дегрік-Шевцова: як силова кар’єра прикривала фінансову імперію онлайн-платежів і “брудних” гральних схем

Поліцейський Євген Шевцов та схемниця Альона Дегрік-Шевцова: як силова кар’єра прикривала фінансову імперію онлайн-платежів і “брудних” гральних схем

Поліцейський Євген Шевцов та схемниця Альона Дегрік-Шевцова: як силова кар’єра прикривала фінансову імперію онлайн-платежів і “брудних” гральних схем

У документах також зазначено, що Шевцова (Дегрік) створювала фіктивні компанії для обготівковування коштів і легалізації доходів. Примітно, що Євген Шевцов став фігурантом кримінального провадження вже під час служби в Національній поліції, однак це не лише не зашкодило його кар’єрі, а й збіглося з подальшим просуванням по службі.

Сама Дегрік не приховує активності: юридичні адреси та контактні дані, на які реєструвалися старі компанії, використовуються і для нових структур. Колишній керівник ДФС Роман Насіров переписав частину своїх активів на спільну з нею дитину, що унеможливило їхню конфіскацію.

Хто прикриває схеми

Альона Дегрік має давні політичні та бізнес-зв’язки. Зокрема, її пов’язують із колишньою «Партією регіонів»: вона очолювала організацію «Молоді регіони» у Печерському районі Києва та балотувалася від політичної сили Сергія Тігіпка. Також важлива її близькість до Романа Насірова, з яким здійснювалися масштабні фінансові операції.

Бізнес Дегрік перетинався і з сином колишнього першого заступника начальника СБУ в Києві та області Євгеном Філімоновим, якого звільнили після корупційного скандалу. Саме з ним вона спільно придбала нежитлове приміщення.

Крім того, її відносять до кола осіб, наближених до колишнього голови Національного банку Якова Смолія, на що вказують публічні виступи на підтримку політики регулятора.

Навіщо «стерильна» репутація

Попри наявність впливових контактів, родина активно працювала над формуванням позитивного медійного образу — через розміщення вигідних матеріалів і видалення критичних публікацій. Що ж, це можна пояснити прагненням не зашкодити кар’єрі Євгена Шевцова після його призначення до ДБР, а також потенційними політичними амбіціями самої Дегрік, які могли відкрити доступ до ще ширших можливостей впливу.

Інакше кажучи, йдеться про спробу легалізувати публічний статус родини, зберігши при цьому контроль над значними фінансовими ресурсами та бізнес-структурами.

Навіщо потрібен Шевцов

Історія Євгена Шевцова — це не про кар’єру правоохоронця, а про конвертацію грошей і зв’язків у владу. У 32 роки мільйонер іде на державну службу не за зарплатою, а за імунітетом, впливом і доступом до силових інструментів.

Посада була потрібна як трамплін до ще впливовіших кабінетів — передусім у Державному бюро розслідувань. Саме ДБР займається справами топчиновників, генералів і політичної верхівки. Контроль над такими розслідуваннями означає контроль над компроматом і можливість тиску.

Шевцова не професіонал, а «своя людина» Арсена Авакова — без серйозного досвіду слідчої роботи, без публічної кар’єри, зате з потрібними зв’язками і фінансовим тилом.

Конкурс як формальність

Реального відбору не було. Члени комісії отримали готовий список із погодженими кандидатами, де прізвище Шевцова вже стояло серед «переможців».

Його майновий стан викликав шок навіть у частини комісії. Член конкурсної комісії Олександр Леменов прямо назвав доходи родини «фантастичними» і наголосив, що кар’єрні історії Шевцова та його дружини виглядають неправдоподібно. Народний депутат Мустафа Найєм також публічно ставив питання про походження цих грошей.

Результат — нуль реакції. Кандидатуру не зняли, перевірки фактично не відбулося.

Політична зброя, а не слідчий

Шевцов потрібен був не для боротьби зі злочинністю, а як інструмент у політичній війні. ДБР розглядається як силовий противаговий центр до НАБУ, а боротьба між відомствами — як боротьба політичних кланів.

Контроль над слідчими органами означає можливість відкривати справи проти опонентів і закривати — проти своїх. У цьому контексті фігура лояльного мільйонера без власної політичної ваги виглядає ідеальною: залежний, керований і мотивований зберігати статус-кво.

У підсумку держава отримує не незалежного слідчого, а ще один важіль впливу в руках політичної верхівки. А суспільство — чергову історію про те, як силові структури перетворюються на інструмент міжкланових розборок, поки їхні «кадри» продовжують нарощувати статки.